Може збутися давня мрія голови правління НБУ Володимира Стельмаха. Рада НБУ, керівний орган регулятора, може перетворитися на круглий стіл, за яким збираються любителі макроекономічної теорії.

Про це йдеться у законопроекті №4787, поданому президентом у Верховну Раду 8 липня. У разі його ухвалення Рада втратить вплив на роботу регулятора. Крім того, глава держави запропонував звільнити Нацбанк від усілякого контролю.

Поява законопроекту було очікуваною.

"На виконання меморандуму з МВФ від 30 квітня Україна взяла на себе зобов'язання щодо посилення незалежності НБУ шляхом реформування Ради банку, вдосконалення принципів і процедури розпуску, вироблення кваліфікаційних вимог та критеріїв незаангажованості членів органів, що задіяні у прийнятті рішень", - сказано у пояснювальній записці до документу, підписаної першим заступником голови Секретаріату президента Олександром Шлапаком.

Однак трактування розпливчастого виразу "посилення незалежності" - винятково місцеве. Схоже, що законопроект написаний юридичним департаментом НБУ. Він містить багато тез, озвучених і самим Стельмахом, і членами правління Нацбанку.

Правлінню не потрібні поради

Зокрема, у правлінні натякали, що члени Ради переслідують свої корисливі інтереси, а зовсім не займаються макроекономікою.

У правлінні завжди мріяли, що Рада перетвориться на дорадчий орган, де будуть сидіти "яйцеголові" - так в НБУ називають макроекономістів-теоретиків, зазвичай професорів і академіків. Вони б час від часу збиралися, говорили про велике і, найголовніше, не лізли б у практичне управління Нацбанком.

"Був час, коли НБУ працював без Ради і прекрасно справлявся. Я бачив, як вона створювалася. Там зібралися бізнесмени, які отримали доступ до тіла голови правління і при кожній зустрічі відстоювали свої інтереси. Рада перетворився на лобістську надбудову", - підкреслив заступник голови великого банку.

На його думку, Рада має стати науковим органом, який би займався макроекономікою і не заважав працювати.

Законопроект пропонує радикально змінити систему підбору кандидатів у члени Ради.

Пункт про наявність економічної освіти та досвіду роботи у банківському секторі цілком логічний. Однак обов'язкова наявність наукового ступеня - сумнівна вимога. Відомо, що хороший практик рідко має вчений ступінь, а вчений - не завжди хороший практик.

Втім, найбільш незрозуміла вимога до члена Ради НБУ - "бути центром життєвих інтересів в Україні".

"Законопроект створює штучні перешкоди для кандидатів. Він дає можливість відмовити їм у затвердженні, пославшись на відсутність у претендентів життєвих інтересів в Україні", - відзначила аналітик ІФ "Інтерфон" Вікторія Кернеш.

На її думку, цій же меті служить і норма про позбавлення членства у Раді внаслідок "втрати ділової репутації".

"Це формулювання явно потрапило у законопроект з програмних документів КПРС. Там завжди любили прикриватися абстрактними фразами що дають можливість широко трактувати зміст", - додала Кернеш.

На її думку, розробники документа хотіли не тільки ускладнити процес формування Ради НБУ, а й фактично позбавити її повноважень. Так, у законопроекті пропонується прибрати останній абзац статті 13 закону про Нацбанк, який дає право Раді ветувати рішення правління.

"Гіркий досвід такої "самостійності" правління НБУ наша економіка має можливість випробувати сьогодні. Незважаючи на протести Ради, правління у першій половині 2008 року прийняло помилкове рішення про ревальвацію гривні, що призвело до кризи на валютному ринку України восени 2008 року", - зауважила Кернеш.

З нею згодний економіст компанії Astrum Investment Management Олексій Блінов.

"Законопроект містить ряд дуже розмитих понять. Члени Ради стають постійними заручниками запропонованої редакції статті 10, згідно з якою можна припинити їх повноваження на підставі "втрати позитивної ділової репутації", - сказав він.

Разом з тим, є і позитивні трактування нововведень.

"Запропоновані зміни зменшать роль Ради Нацбанку і деполітизують його роботу. Такі зміни відповідають ролі, яку центральні банки відіграють у розвинених демократичних країнах", - сказав старший аналітик ІК "Тройка Діалог Україна" Євген Гребенюк.

Геть контроль

Великий блок змін спрямований на виведення роботи правління НБУ з-під контролю. Рада більше не зможе контролювати виконання Основ грошово-кредитної політики та обирати аудитора для перевірки роботи правління.

Доступ до операцій Нацбанку не буде мати навіть Рахункова палата. Їй відвели всього лиш роль контролера за надходженням річного прибутку НБУ в бюджет. А свою річну звітність регулятор тепер зможе не публікувати взагалі.

"Порядок і періодичність проведення внутрішнього аудиту в структурних підрозділах Національного банку затверджується головою НБУ", - так президент запропонував читати статтю 69 закону про Нацбанк. Зараз у ній сказано, що комплексні перевірки підрозділів НБУ проводяться не рідше, ніж раз на рік.

Отже, перевірити роботу правління зможе незалежний аудитор, і то за підсумками року. Причому аудитора тепер вибирає особисто глава НБУ.

"Президент пропонує вивести НБУ з-під контролю Ради, яка підконтрольна і президенту, і Верховній раді. А заодно - наділити керівництво НБУ настільки великими повноваженнями, щоб ні уряд, ні парламент не змогли впливати на його роботу", - наголосила Кернеш.

За її словами, законопроект був розроблений як одна з вимог МВФ для посилення ролі регулятора на фінансовому ринку. Але насправді цей документ не посилює роль НБУ, а робить його "державою у державі", вважає експерт.

Відповідь на Євро-2012

Втім, у законопроекті є кілька необхідних норм, які забезпечують справжню незалежність Нацбанку.

"Пропонується усунути уряд від контролю за розробкою та затвердженням Основ грошово-кредитної політики НБУ. Згідно з законопроектом, це робитиме Нацбанк. Однак з цього процесу буде виключена і Рада НБУ. Виходить, правління НБУ саме прийматиме основи і саме їх контролюватиме", - зазначила Кернеш.

Пропонується також внести зміни до Бюджетного кодексу. Зокрема, прибуток НБУ повинен перераховуватися лише за підсумками року одним траншем, а не щоквартально.

"Авансової перерахування коштів НБУ до держбюджету забороняються", - зазначено у документі. Цей пункт пов'язаний з недавнім законопроектом, який змушує НБУ перерахувати 10 мільярдів гривень прибутку 2009 року на фінансування Євро-2012.

"Законопроект спрямований на усунення можливості Кабміну і депутатів вилучати авансом з НБУ суму перевищення доходів над витратами. Ця норма відображає реакцію президента і Нацбанку на прийнятий нещодавно депутатами закон про перерахування регулятором до держбюджету додаткових 9,8 мільярда гривень у цьому році. Ми вважаємо, що таке уточнення доцільно", - зазначив Блінов.

За доброю традицією, голова Ради НБУ Петро Порошенко не став коментувати питання урізання повноважень Ради. Аналогічним чином він реагував і в попередні місяці, коли проти Ради висловлювалися члени правління Нацбанку. Можна припустити, що Петро Олексійович має що захищати.

Відмовилися від коментарів й інші члени Ради - як за квотою президента, так і за квотою парламенту. Один з них відверто пояснив, що "не хотів би світитися за цією темою".

Можливо, вони будуть коригувати документ через парламент.

"Головна принада для депутатів у цьому законопроекті - підвищення повноважень Ради НБУ, половина якої формується Верховною радою. Втім, це, скоріше, тільки видимість посилення Ради. Насправді, всі ключові повноваження залишаються у правління НБУ", - вважає Блінов.

На його думку, цей законопроект не отримає підтримки парламенту. З ним згодні і в самому Нацбанку.

"Гарантую, що проект не пройде. Його поріжуть так, що не залишиться живого місця. У будь-якому випадку, документ буде перероблено. До нього є зауваження і з нашого боку. Тому наразі там нема що коментувати", - відзначило джерело "Економічної правди" у правлінні НБУ.