Акціонери міжнародної корпорації "Сарматія", яка займається добудовою нафтопроводу "Одеса-Броди" з Бродів до Гданська, минулого тижня затвердили техніко-економічне обґрунтування цього проекту. Таким чином, омріяний президентом Віктором Ющенком проект євро-азійського енергетичного коридору нарешті подав ознаки життя.

Уже незабаром нинішнє політично обумовлене реверсне використання цього нафтопроводу може поступитися економічно доцільному прокачуванню тих самих 9 мільйонів тонн нафти на рік трубою "Охтирка-Одеса".

Український уряд, за словами уповноваженого президента з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдана Соколовського, вже почав переговори про це з російською стороною.

Досі у пресі та владних колах активно обговорювався тільки "північний", або "польський", варіант використання труби "Одеса-Броди". Він передбачає постачання нафти до Польщі і стане можливим тільки після її добудови до Плоцька та Гданська.

Однак тепер у першій черзі реалізації проекту "Одеса-Броди-Гданськ" акціонери взяли на озброєння нафтопровід "Дружба", який у Бродах зможе "підхопити" азербайджанську нафту і спровадити її, наприклад, до Австрії, Угорщини чи Словаччини.

Щоправда, постає питання, як буде поєднуватися транспортування важкого російського сорту сировини Urals, яка традиційно прокачується "Дружбою", з легкою каспійською нафтою.

"Всі нафтопроводи світу, в тому числі Трансальпійський, качають по кілька сортів нафти. Нам достатньо збудувати у Бродах резервуар достатньою ємністю, куди можна було б закачати вміст танкера, наприклад, 60 тонн, і подавати легку та важку нафту за "принципом сосиски", розділену певними прошарками", - переконує Соколовський.

За його словами, саме через Трансальпійську трубу в Західну Європу зараз надходить чимало нафти з Азербайджану. Спершу вона прокачується збудованим 2006 року нафтопроводом "Баку-Тбілісі-Джейхан", а потім - танкером до італійського узбережжя.

Таким чином, "Одеса-Броди" може запропонувати коротший маршрут, дешевший майже на 1 долар за барель.

За словами Соколовського, проект першої черги будівництва передбачає перекачування на рік 5-6 мільйонів тонн сировини, і ще стільки ж - направити західноукраїнським нафтопереробним заводам НПК "Галичина" та "Нафтохімік Прикарпаття", що належать групі "Приват" Ігоря Коломойського.

"Для мене не має значення, кому належать ці заводи. Але якщо вони запрацюють, то їхні відрахування до бюджету можуть перекрити збитки від можливого зменшення обсягів транзиту. А український бензин може подешевшати копійок на 25", - запевняє чиновник.

Перша черга будівництва нафтопроводу, додає він, потребує фінансування лише у розмірі кількох десятків мільйонів доларів на будівництво резервуару. Згідно з "реверсним" контрактом, Україна має виняткове право на його розірвання, якщо попередить партнерів за три місяці.

Отже, за підрахунками Соколовського, у вересні можна почати підготовку до аверсу трубопроводу "Одеса-Броди", і запустити його на початку 2010 року.

Друга черга потребує добудови нафтопроводу до згаданих польських міст, а також додаткових 10 мільйонів тонн каспійської нафти на рік, які планується залучити внаслідок збільшення видобутку сировини в цьому регіоні до 2015 року на 100 мільйонів тонн на рік.

Третя черга проекту передбачає збільшення обсягів транзиту до 40 мільйонів тонн. Загальна вартість проекту може скласти від 2 до 8 мільярдів доларів.

Однак депутат Верховної Ради Сергій Пашинський, який вже більше року є профільним критиком від блоку Юлії Тимошенко теми розвороту скандальної труби, всі ці аргументи заперечує.

"Як ви думаєте, американські компанії, що вклали кошти в "Баку-Тбілісі-Джейхан", який ще досі не окупився, тепер дозволять, щоб нафта пішла іншим шляхом?" - питає політик.

Однак незалежний експерт ринку нафтопродуктів Олександр Нарбут вважає досить імовірним такий варіант, оскільки 5-6 мільйонів тонн нафти не матимуть для турецького нафтогону вирішального значення. А нинішнє керівництво Сполучених Штатів, за його словами, не меншою мірою зацікавлене і в запуску проектного режиму "Одеса-Броди".

Дискусійною є й тема щодо 5 мільйонів тонн нафти на рік, які ніби-то готова надати державна азербайджанська компанія Socar для прокачування у напрямку західноукраїнських заводів.

Пашинський нагадав про запити, які, за його словами, Мінпаливенерго розіслало всім компаніям, що видобувають каспійські вуглеводні. За його словами, всі відповіли, що вільних обсягів сировини для України немає.

Прес-служби Мінпаливенерго та "Укртранснафти" не змогли спростувати або підтвердити, чи були насправді такі запити. Але може статися, що і Соколовський, і Пашинський щирі у своїх висловлюваннях, і певний обсяг нафти гарантовано Україні на політичному рівні, а на економічному - потребує детального узгодження.

"Ми не сприймаємо голослівних тверджень, ми можемо говорити про аверс, коли буде знайдено конкретні обсяги нафти. Блок Юлії Тимошенко ніколи не виступав проти аверсу, але ми проти передачі нафтопроводу під контроль офшорних компаній", - наголосив з цього приводу Пашинський.

Нарбут переконаний, що зараз уже не варто заглиблюватися в конфлікт, пов'язаний з групою "Приват". Ця група, за даними Тимошенко, могла взяти під крило роботу "Одеса-Броди". "Я впевнений, що зараз будуть укладані хороші і прозорі контракти, і нафтогін запрацює в проектному режимі", - сказав експерт.

Зрештою, аналітики визнають, що видобуток нафти на Каспії нарощується, незважаючи на кризу, і знайти 5 мільйонів тон для України можливо.

До того ж, нинішній рівень цін на бензин в Україні дозволить рентабельно переробляти її навіть таким технічно відсталим, за їхнім власним визнанням, підприємствам, як заводи Коломойського.

"Я вам зараз скажу крамольну річ. Нафтопровід буде рентабельним уже при прокачці 3,5 мільйона тонн нафти на рік", - запевняє Соколовський.

Інші експерти більш обережні в оцінках. Однак якщо вірити представнику секретаріату президента, то навіть за умови успішного завершення однієї зі складових першої черги - поставки нафти українським НПЗ чи додаткового завантаження "Дружби" - аверс матиме сенс уже з початку 2010 року.

Особливо якщо Росія таки погодиться змінити маршрут прокачки нафти Україною з "Одеса-Броди" на "Охтирка-Одеса". А тут для неї питання стоїть у так: втрачати гроші через політичні забаганки, чи ні?

Довідка ЕП:

Консорціум "Сарматія" створено 2004 року. Його акціонери - українська ВАТ "Укртранснафта", польська PERN Przyjazn S.A., литовська AB Klaipedos Nafta, ТОВ "Грузинська нафтова і газова корпорація" і азербайджанська Socar.

Мета консорціуму - залучити кошти на добудову нафтопроводу "Одеса-Броди" до польського нафтотранспортного вузла Плоцьк і далі, до портового міста Гданськ.

"Одеса-Броди" з моменту завершення будівництва 2001 року не прокачав жодної тонни нафти в проектному напрямку. Він працює у реверсному режимі, транспортуючи російську нафту в бік Одеси.