Фінансова криза, що охопила Україну, як виявилось, стимулює розумову діяльність депутатів і спонукає їх до нестримної нормотворчості.

Фракція БЮТ, наприклад, не обмежується урядовим каналом подання антикризових законопроектів, а  активно залучає  своїх депутатів. В середині березня в Верховній раді було зареєстровано ще 4 "антикризові законопроекти". Цього разу громадськість потішили бютівці Сенченко та Веліжанський.

Основною особливістю усіх антикризових законопроектів є те, що всі вони направлені на збільшення доходів бюджету за рахунок громадян.

Це припустима практика, коли в країні відбувається економічне зростання, тоді для наповнення бюджету часто підсилюють податкове навантаження, а під час кризи - зазвичай влада намагається звільнити населення і бізнес від податків і стимулюють економіку. Тим більше самі представники БЮТу захищали методи стимулювання економіки, а не збільшення податкового навантаження і затягання пасків.

Земельний податок повинні платити всі (законопроект №4104)

На сьогодні деякі кмітливі суб`єкти господарювання приватної власності, які до 2002 року отримали Державні акти на право постійного користування земельними ділянками - всупереч вимог статті 92 Земельного кодексу України, продовжують користуватися землею на умовах постійного користування та сплачують лише земельний податок.

Проте, такі ж самі підприємства, які отримали земельні ділянки в оренду сплачують орендну плату від 3-кратного до 12-кратного розміру земельного податку.

Запропонований законопроект усуває подібну несправедливість, вносячи зміни до ст.7 Закону України "Про плату за землю". Встановлюється принцип за яким податок за земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні землекористувачів, які не мають на це право встановлюється у розмірі орендної плати визначеної відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Отже, за задумами депутатів-ініціаторів, внесенні зміни дозволять підвищити відрахування до місцевих бюджетів і ліквідують існуючі приховані пільги по оподаткуванню.

Мабуть чи не єдиний законопроект, який не має викликати в Раді принципових заперечень, хоча слід зазначити, що в умовах кризи багато промислових підприємств можуть зазнати фінансового удару. Тому з прийняттям цього законопроекту економісти радять зачекати.

Непроста спрощена система (законопроект №4112)

Наступний законопроект, безперечно, можна назвати головним витвором представників влади. Це не просто зміни до законодавства, це повноцінний закон, що регламентує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва.

Хоча, якщо придивитись до цього законопроекту уважно, впадає в очі його повна тотожність з Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва" №727/98 від 3 липня 1998 року. Проте зміни є і вони революційні.

Так, змінені ознаки за якими визначаються суб'єкти малого підприємництва, які можуть використовувати спрощену систему оподаткування. Раніше граничний обсяг виручки  від реалізації продукції - товарів, робіт, послуг - за рік не мав перевищувати 500 тисяч гривень.

Тепер для фізичних осіб така сума встановлена в межах 1000 мінімальних заробітних плат, тобто в разі прийняття законопроекту, ця сума складатиме 605 тисяч гривень.

Зміняться граничні  обсяги виручки і для юридичних осіб - з 1 мільйона гривень до 2000 мінімальних заробітних плат, або 1,21 мільйона гривень за теперішнього розміру мінімальної заробітної плати.

В принципі, з таким підходом можна погодитись, враховуючи нестабільність національної одиниці і постійної інфляції. Але подальші зміни викликають занепокоєння.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб сьогодні встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації і залежно від виду діяльності.

Ця ставка не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Проте, депутати пропонують встановити граничні межі від 0,2 до однієї мінімальної заробітної плати на місяць, або від 121 до 605 гривень Неважко зрозуміти, що в більшості випадків це буде верхня межа -605 гривень.

В умовах економічної кризи, коли попит на товари і послуги, обсяги роздрібної і гуртової торгівлі скоротились майже вдвічі, збільшувати єдиний податок неприпустимо.

Збільшення податкового тиску зажене в тінь малий та середній бізнес і тільки посилить кризові явища. Дійсно, Указ президента про спрощену систему оподаткування застарів і не відповідає сучасним реаліям, проте вносити подібні зміні варто лише тоді коли економіка на підйомі.

Але й це ще не все. Ініціатори законопроекту підступно доповнили попередню редакцію указу Презедента часів Кучми нормою, що без перебільшення вбиває останній гвіздок в труну вільного підприємництва.

Так, тепер планується позбавити права не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами працівників, що перебувають у трудових відносинах із суб"єктами підприємницької діяльності - фізичними особами.

Як правило, підприємці фізичні особи, уникають  можливості вступати в договірні відносини із найманими працівниками, оскільки це вимагає більш складної звітності і ускладнює загалом ведення бізнесу. Проте, підприємці, які мали не одну точку продажу, або керували бізнесом, не приймаючи у торгівлі особистої участі, активно користувались такою можливістю.

Якщо закон буде прийнятий, купувати і оформлювати касові апарати  підприємці навряд чи стануть - і дорого,  і можливість для додаткових зачіпок контролюючих органів з`явиться, не кажучи вже про звітність.

Тому не складно передбачити наслідки - розірвання трудових угод з найманим персоналом і збільшення хабарів перевіряючим, що все одно дешевше ніж по закону. Хоча дехто, можливо, зареєструє  персонал як нових СПД-ФО - ще один мотив для нововведення - збільшаться надходження від єдиного податку. Але чи погодяться на це наймані працівники?

Оскільки депутати написали "новий" закон, який змінював указ  Президента, порівняльної таблиці змін надано не було і помітити подібну зміну відразу важко. В пояснювальній записці теж ані слова.

Можливо, на цьому і ґрунтувався підступний план антикризових реформаторів? До того ж Тимошенко вивела себе з під прямого удару, мовляв це ініціатива депутатів фракції, а не уряду.

Торговий патент не по кишені (законопроект №4138)

Користуючись тією ж самою логікою, що і при розробці  попереднього законопроекту, депутати від БЮТ вирішили переробити і Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Так одиницею для розрахунку вартості торгового патенту пропонується встановити офіційно встановлений розмір мінімальної  заробітної плати станом на 1 січня поточного року.

Відповідно до законопроекту, вартість торгового патенту за календарний місяць встановлюватиметься у межах таких граничних рівнів:

- на території міста Києва, міста Севастополя, обласних центрів - від 0,4 до  двох мінімальних заробітних плат, зараз від 60 гривень до 320 гривень;

- на території міст обласного підпорядкування і районних центрів, крім обласних центрів - від 0,2 до однієї мінімальної заробітної плати, зараз від 30 до 160 гривень;

- на території інших населених пунктів - до 0,5 мінімальної заробітної плати, тоді як зараз ця сума дорівнює близько 80 гривень.

Вищенаведені ставки і зміни дзеркально зазначені у змінах вартості торгового патенту на здійснення діяльності  з надання побутових послуг.

Вартість торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі  валютними  цінностями встановлюється у фіксованому розмірі  трьох мінімальних заробітних плат, сьогодні це 960 гривень.

Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік):

Щоб підсолодити пігулку депутати пропонують до 31 грудня 2009 року максимальний граничний рівень вартості торгового патенту на здійснення окремих видів діяльності застосовувати із коефіцієнтом 0,8, так само як в новій "газовій формулі" для Україні - знижка 20% на перший рік.

Мотиви прийняття законопроекту ті ж самі - залучати додаткові кошті до місцевих бюджетів. Мабуть, залучені кошти планується спрямувати на територіальні фонди зайнятості, адже безробітних після прийняття законопроектів 4112 та 4138 побільшає.

Штрафи на варті закону ( законопроекти №4107 та №4134)

Чи то світова фінансова криза винна, чи депутати вже не здатні  реформувати  державні правоохоронні механізми, але останні прийняті і запропоновані законопроекти свідчать -фантазії депутатам вистачає лише на посилення репресивних важелів у вигляді штрафів.

Паралельно і бюджет державний поповнити можна. Це стосується як Адміністративного, так і Кримінального кодексів України. Саме цим кодексам і присвячені законопроекти №4107 і №4134.

Законопроекти впроваджують іншу базову одиницю для розрахунку розмірів штрафів - офіційно встановлену мінімальну заробітної плату на момент скоєння злочину. На думку ініціаторів цей показник точніший за неоподаткований мінімум доходів громадян, і відповідає грошовому змісту карної відповідальності за злочин, а також динаміці соціально-економічних процесів в країні.

Документи великі і охоплюють всі статті кодексів, які передбачають міру покарання у вигляді штрафів. Так штрафи у карному кодексі збільшились в середньому у 2-3 рази, а в Адміністративному кодексі більше ніж в 3-10 разів.

Якщо криза затягнеться, можливо ми станемо свідками інших геніальних ідей. Наприклад, антикризової амністії - розпуску всіх в`язниць та колоній (економія коштів) із заміною строків відбування за гратами штрафами/викупом (прибуток до бюджету).

І нарешті коли всі злочинці вийдуть, 90% з них знову поповнять бюджет, коли попадуться (повторний прибуток). І так цикл піде по колу.

Не відомо чи допоможуть депутати Сенченко та Веліжанський своїми законопроектами державі, але своїм політичним опонентам вони презентували відмінний подарунок - можливість попіаритись на кістках непопулярних законопроектів.