"Приват" кидає робітників на амбразури
Три з половиною тисячі безробітних у Західній Україні - цифра невелика, хоча, звісно, прикра. Але загроза звільнення такої кількості працівників з двох нафтопереробних заводів - НПК "Галичина" та "Нафтохімік Прикарпаття" - вже кілька років дозволяє групі "Приват" тиснути на владу.
Останні вимоги, озвучені головою правління "Галичини" Олександром Лазорком, полягають у тому, щоб запустити аверсний режим нафтопроводу "Одеса-Броди", заповнивши його каспійською нафтою азербайджанської компанії SOCAR, а також скасувати заборону на випуск дизпалива низької якості.
Без такої імпортної сировини західноукраїнські заводи "Привату", за словами директора, завантажені тільки на 30%. "Ми працюємо на західноукраїнській малосірчистій нафті, якої в місяць надходить 40 тисяч тонн, тому два місяці потрібно накопичувати, щоб на мінімальній завантаженості перероблених потужностей працювати наступний один місяць (80 тисяч тонн)", - розповів Лазарко "Економічній правді".
За словами голови правління, довантажувати заводи вдавалося, беручи на переробку так звану російську експортну суміш нафти (РЕС). Але вона високосірчиста - без модернізації заводи не зможуть виробляти з неї паливо за новими стандартами. Тому коли на початку грудня ці стандарти буде впроваджено, підприємства мають зовсім зупинитися.
"Вся надія на "Одеса-Броди", яким каспійська малосірчиста нафта надходила б на НПК і забезпечувалось би виробництво дизпалива із сіркою до 0,2% на період модернізації нафтопереробного Комплексу", - переконує директор.
Стандарти дизпалива "Євро-3" Україна не може задіяти вже цілий рік, шкодуючи про власну промисловість. Уже декілька разів на прохання "Галичини" та "Нафтохіміка" Держспоживстандарт переносив початок запровадження цивілізованих паливних вимог, але ситуація на підприємствах не змінилася.
"Те, що виробляють ці заводи, випускати на ринок не можна, оскільки це отрута для природи і для людей. А з іншого боку, на цих заводах досить велика кількість працівників, які залишаться без роботи в разі зупинки підприємств. Тому тут треба сісти і добре подумати", - окреслює ситуацію головний редактор видання "Нефтерынок" Сергій Куюн.
Зрештою, хіба в якій-небудь європейській країні скасовували або відкладали вимоги до палива через фінансовий стан заводів або через фінансову кризу? "Ці заводи ніяк не можуть модернізуватися, хоча вже 10 років знаходяться в приватних руках", - наголошує експерт.
І все ж дозвіл виготовляти погане паливо, напевно-таки, подовжать. За традицією. Мінпаливенерго та Держспоживстандарт переводять стрілки одне на одного, і в цілому ніби-то ніхто не проти піти назустріч західноукраїнським робітникам.
Можливо, затягування - це додатковий тиск з боку уряду на нафтовий бізнес Коломойського. Але ж додавати країні безробітних ніхто не хоче, краще вже потруїти їх сірчистими вихлопами. Можна прогнозувати, що ситуацію "розрулять" з великою помпою десь в районі початку грудня, перед імовірною зупинкою заводів.
Однак щодо другої вимоги "Привату" скасувати заборону на випуск дизпалива низької якості є великі сумніви. Перш за все - в щирості цієї вимоги.
"Це дешевий шантаж, який не має економічного підґрунтя. Це провокація Балоги-Коломойського для обґрунтування тих цін, які встановлюють підконтрольні їм нафтотрейдери", - обурюється в коментарі "Економічній Правді" депутат Верховної Ради від БЮТ Сергій Пашинський, який вивчав за дорученням Кабміну договір з азербайджанською компанією.
На думку Пашинського, тема нафтопроводу в цій ситуації використовується суто для того, щоб відволікти увагу. Він згадав про нараду Тимошенко з нафтотрейдерами, на якій було домовлено знижувати ціни. Але суттєвого здешевлення палива так і не відбулося.
"Існує типова картельна змова на ринку нафтопродуктів. І вигадуються одне за одним пояснення, чому ціни не падають. Сьогодні Ющенко обвинуватить Кабмін в тому, що не працює "Одеса-Броди", завтра скаже, що йому не подобається коса Тимошенко. І в результаті все це підведуть до цін на бензин", - каже депутат.
А Сергій Куюн дивується: "При чому тут "Одеса-Броди"? Що заважає зараз цю (азербайджанську - ред.) нафту возити іншим способом? Немає розрахунків, ці компанії навіть не показали, чи можуть вони взагалі цю нафту переробляти. Тому що вона відрізняється за якісними характеристиками від української та російської".
Без сумніву, прокачка нафти в Європу є справою рентабельною. Однак використання її невеликих об'ємів на застарілих заводах з урахуванням витрат на транспортування може бути збитковим навіть для групи "Приват".
"При їх глибині переробки рентабельності ніякої не буде, це очевидно. Навіть студент може порахувати ефективність такої роботи", - зазначає Сергій Куюн.
Саме через те у пресі сіються сумніви: може, ніяких домовленостей про постачання нафти і не було? Принаймні, в цьому намагається всіх переконати БЮТівець Пашинський.
"Є всього 5 компаній, які видобувають каспійську нафту. Ніхто з них на запит Мінпаливенерго не погодився нічого транспортувати в Україну. Але Ющенко полетів і сказав, що він про все домовився. Для нас "домовився" означає - скільки і коли буде постачатися", - вважає депутат.
А якщо після візиту президента в Азербайджан у липні цього року домовленості навіть були, то невже вони залишаються актуальними досі, невже за ці місяці нафту не було куди діти?
Нафтопереробники ухилились від прямої відповіді, згадавши лише старі домовленості.
"У мене є протокол намірів, після зустрічі в Азербайджані з керівництвом SOCAR, підписаний ними, представником "Укрнафти" та мною (від імені двох західноукраїнських НПЗ), в якому Азербайджанська державна нафтова компанія виражає готовність і зацікавленість поставляти нам 5-6 мільйонів тонн на рік каспійської нафти на довгостроковій основі після введення в дію нафтопроводу "Одеса-Броди" в аверсному напрямку", - зазначає Олександр Лазорко.
Сергій Куюн підтверджує, що нафта на ринку є. Але сьогодні вона продається з певною рентабельністю.
"Самі азербайджанці кажуть, що нафта в нас є, ми її знайдемо. Але ці заводи - вони готові платити світову ціну? Ви ж зверніть увагу, що немає ніяких цифр. Ані обсягів, ані цін, чи готові вони платити, ані яка буде ефективність переробки", - дивується Куюн.
За його словами, поки що не варто говорити про аверсне використання нафтопроводу. "І найдоцільнішим з суто економічного, а не геополітичного, погляду поки що є продовження реверсного режиму", - додав експерт.
"Чому держава повинна обертати цю трубу, розраховану на 14 млн. тонн на рік, якщо ці заводи заберуть максимум 5? Сьогодні нафта по "Одеса-Броди" йде. А зараз пропонують ці 9 млн. тонн (російської нафти, яка транспортується на Одеський НПЗ - ред.) прибрати і запустити 5 мільйонів за тою ж ціною, а то й менше. То який в тому сенс?"
І тільки Секретаріат президента в особі уповноваженого з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдана Соколовського сповнений оптимізму. Раніше Банкова звинувачувала Тимошенко в тому, що вона лобіювала "реверс" в надії на підтримку Москви на виборах президента. А зараз, за словами Соколовського, уряд вже готовий до прямого використання "Одеса-Броди", тільки хоче, щоб лаври за цей геополітичний "здобуток" дістались Тимошенко.