У "Нафтогазі" "сидять на валізах"?
Перспективи зміни влади провокують чиновників на активні дії. Родовою ознакою можновладців, які сидять на валізах звільнення, є бажання витиснути максимум із нинішнього положення.
Саме така поведінка нині є характерною для керівників НАК "Нафтогаз України", які, ймовірніше за все, будуть змінені після чергових перевиборів до парламенту.
Компанія переживає не найкращі часи. Вона обтяжена мільярдними боргами перед постачальниками та позичальниками. Очевидна економічна рецесія, яка починається в Україні, робить повернення цих боргів вельми проблематичним і ставить під загрозу подальше існування нафтогазової монополії.
Очевидно, ці загрози, як і подальша доля компанії, менше за все турбують нинішнє керівництво "Нафтогазу" та Міністерство палива та енергетики. Натомість, функціонери компанії займаються найулюбленішою забавкою бюрократів - реорганізацією.
Однією з останніх ініціатив керівництва НАК стало виділення зі структури ДК "Укртрансгаз" підрозділу "Укравтогаз", на балансі якого знаходиться національна мережа газових автозаправних станцій у кількості 89 одиниць.
Міністерство палива та енергетики, що має повноваження загальних зборів "Нафтогазу України", 8 жовтня розпорядилося створити "Укравтогаз" як дочірню компанію НАКу для продажу стисненого газу через мережу автозаправних станцій.
Наказу передував лист, що є у розпорядженні ЕП, про необхідність створення такої компанії найближчим часом, за підписом заступника голови правління "Нафтогазу України" Ігоря Діденка. Власне, останній ї є головним ініціатором створення нової окремої структури.
Зайнятість чиновників газонаповнювальним бізнесом "Укртрансгазу" має очевидні фінансові та економічні пояснення. Щомісячний дохід від діяльності 89 автогазонаповнювальних станцій сягає 60 млн. грн.
Тенденції на українському ринку автомобільного пального свідчать, що цей бізнес буде найближчими роками приречений на зростання попри економічну кризу. Сюди варто додати вартість земель, на яких знаходяться автозаправні комплекси - за оцінками експертів, ніяк не менше 90 млн. доларів.
Депутат-регіонал Андрій Селіваров, що активно перейнявся долею "Укравтогазу", вбачає у створенні цієї компанії неприховану спробу тіньової приватизації.
"Розпорядження про створення компанії було підписане поспіхом - у день, коли президент розпустив Верховну Раду", - каже Селіваров. А про намір збанкрутити компанію свідчить, на його думку, те, що "з початку вересня кредиторська заборгованість заправного бізнесу "Нафтогазу" виросла майже вдвічі, приблизно до 60 млн грн".
Окрім очевидної ліквідності цього бізнесу, існує ще одна важлива перевага. На відміну від імпорту, видобутку або постачання споживачам природного газу, де чи не щодня виникають скандали, а ситуація знаходитися під пильним оком громадськості, в газонаповненні все тихо, спокійно, а головне - грошовито.
Проте, існує дві проблеми. По-перше, нині газові заправки знаходяться на балансі компанії трубопровідного транспорту "Укртрансгаз", щодо якої діє заборона на приватизацію та відчуження.
Власне, перебування у складі "Уктрансгазу" робить газові заправки недоторканими. Саме цю проблему покликане вирішити створення окремої ДК. Нове підприємство не належатиме до трубопроводного транспорту, а отже, має всі шанси бути відчудженим.
На законодавчу заборону реорганізації ДК "Укртрансгазу" чиновники "Нафтогазу" та Мінпаливенерго, судячи з усього, вирішили заплющити очі.
По-друге, створення нової компанії в структурі НАК "Нафтогаз України" нічого не дає, оскільки після виборів посаду нового керівника компанії буде визначати нова коаліція. Та скидається на те, що ініціатори змін у ДК "Уктрансгаз" розраховують довести свої плани до логічного кінця ще до утворення нового формату влади.
У ситуації часового цейтноту для цього не обійтися без "сірої схеми" виведення активів. Приміром, через боргову приватизацію. Судячи з усього, фінансові підвалини для такої схеми закладені алгоритмом розрахунків ДК "Укртрансгаз" із підрядниками, яка практикувалася останнього року.
Зокрема, приватні структури, які виконували ремонто-профілактичні роботи, отримували від "Укртрансгазу" не живі гроші, а боргові цінні папери - векселі, емітувати які їм дозволило керівництво НАК "Нафтогаз України". Частину цих боргів має успадкувати нова структура.
Після цього новостворене підприємство лишається оголеним перед небезпекою ординарного рейдерського захоплення на основі відповідного судового рішення. Спроба повернути активи новою владою наштовхнеться на глибоко-ешелоновану юридичну оборону, витримати яку в умовах особливостей судової системи нинішні керівники мають усі шанси, навіть перебуваючи в опозиції.
Про те, що схема боргового виведення має неабиякі шанси на успіх, свідчить і фігура виконавця. Ігор Діденко, який опікується реорганізацією підприємства - відомий майстер комбінацій в умовах браку часу.
Про це свідчать сумнозвісні обставини його звільнення з посади голови "Нафтогазу України" 2000 року, напередодні чого з НАКу було переведено 150 млн. дол. на рахунки фіктивної фірми "Мосукрінснаб". Доля цих коштів невідома і донині.
Від затіяного чиновниками, які сидять на валізах, не в захваті в самому "Укравтогазі". За даними ЕП, керівництво структурного підрозділу відмовляється здійснювати заходи з реорганізації.
Ігор Діденко вибрав досить неординарну стратегію боротьби зі спротивом укравтогазівців. Зокрема, на 2 листопада 2008 року керівник "Укртрансгазу" наказом, який є у розпорядженні ЕП, призначив особам, які займають керівні посади в управлінні, екзамен, за результатами якого посадовці мають підтвердити знання близько 500 (!) нормативно-правових актів з охорони праці, промислової безпеки та обліку енергетичних ресурсів.
Судячи із усього, екзаменаційна комісія буде налаштована "валити" всіх, хто хоч трохи критикуватиме чергову реформу "контори".
Втім, голова правління "Нафтогазу" Олег Дубина не вважає реорганізацію "Укравтогазу" загрозою для будь-кого.
"Я не хочу розвалювати це підприємство. Але я хочу розуміти, що це підприємство працюватиме на сільське господарство, яке матиме стиснутий газ, щоб працювали усі вантажівки", - так досить оригінально прокоментував Дубина потребу виокремлення "Укравтогазу".