Аграрний ренесанс: не пощастило
Як не чекали аналітики на стрімке зростання цін на добрива в першому півріччі цього року, так і не очікували вони їх різкого падіння за останній місяць.
У січні карбамід коштував 300 дол. за тонну, у серпні - 800 дол., а на кінець вересня - 600. Весною селітру купували майже за 3 000 грн. за тонну, зараз вона коштує менше 2 200 грн., а до кінця року прогнозують її здешевлення до 2 000. Серед головних причин падіння називають світову фінансову кризу, яка призвела до зменшила цін практично на всі сировинні ресурси.
Утім, навіть у таких умовах для вітчизняних аграріїв добрива виявились занадто дорогими. А Кабмін почав шукати нові шляхи зниження їх вартості на внутрішньому ринку. Всередині вересня Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко пригрозила відкрити ринок для російського імпорту, а якщо не допоможе - ввести квоти на експорт хімічної продукції.
Згодом перший Віце-прем'єр Олександр Турчинов доручив Мінпромполітики та Мінагрополітики розробити стабілізаційну угоду між урядом і виробниками добрив, яка б заклала механізм урегулювання цін на внутрішньому ринку.
Тиждень тому в ході наради хімзаводи погодились продавати сільгоспвиробникам селітру не дорожче 2250 гривень за тонну, а карбамід - до 3 000 гривень за тонну.
Та хоч в Україні і зібрано рекордний врожай зернових, коштів на купівлю добрив сільгоспвиробники не мають. І за такими цінами закупити достатній їх обсяг буде складно.
Адже нині дешевшає фактично вся вітчизняна сільгосппродукція. Скажімо, пшеницю третього класу Україна нині продає за 1100 гривень за тонну. І великого попиту на неї нема. Контракти укладаються на найближчі декілька днів, а форвардні закупівлі і взагалі відсутні.
Та найгірше, що якість українського зерна досить низька. В загальному врожаї - продовольчої пшениці лише 20%. Решта - фуражне зерно, яке купують не дорожче 650 дол. за тонну.
Немає змоги і зберігати зерно до "кращих часів": уряд хоч і оголошував усіляке сприяння тим, хто будуватиме елеватори й нові сховища, які мали вмістити 30 мільйонів тонн зерна, бажаючих так і не з'явилось. Кредитні ж ресурси, які мали б отримати аграрники ще й з компенсаціями урядом відсотків, нині недоступні через фінансову кризу.
Водночас, можливості щодо подальшого зниження цін на добрива фактично вичерпані. Навіть якщо уряд знов погрожуватиме квотами чи відкриттям ринку.
Ще у вересні міністр промислової політики Володимир Новицький пояснював, що вводити експортні квоти доцільно лише за необхідності знайти додатковий ресурс. А зараз ринок достатньо насичений добривами. На ціну ж такі заходи не вплинуть.
Зняття обмежень на імпорт бажаних результатів, на думку експертів, також не дасть. Мова може йти лише про скасування антидемпінгових мит проти російської селітри, що були введені в червні цього року. За словами керівника департаменту АПК і хімічної промисловості Держзовнішінформу Дмитра Гордейчука, скасування мит лише збільшить маржу трейдерів, а на кінцевій ціні продукції майже не відобразиться.
Крім того, на думку експерта, спроба наповнити зараз ринок дешевою селітрою вкрай несвоєчасна. Адже восени селяни більше потребують комплексних добрив. Потреба ж у селітрі нині обмежується 60-70 тис. тонн. В той час як річне споживання цього виду добрив складає близько 2 млн. тонн.
Ситуація в агросекторі і, зокрема на ринку хімдобрив, залежатиме від того, як швидко світ подолає фінансову кризу, а також як змінюватиметься ціна на газ та іншу сировину для хімпромисловості. Хоча фахівці переконані, що в довгостроковій перспективі попит як на продукцію сільського господарства, так і на добрива, буде збільшуватись.