Влада нагріє країну без вугілля

Недопоставки державним підприємством "Вугілля України" на склади енергетичних підприємств відбуваються на тлі збільшення витрат твердого палива через позапланове відключення другого енергоблоку Хмельницької АЕС, що призвів до необхідності додатково спалити 1,2 млн. тонн вугілля.

Проте, заступник міністра вугільної промисловості Геннадій Чобанян повідомив, що "Вугілля України" 2008 року поставить генеруючим компаніям 17,59 млн. тонн, а не 18,745 млн. тонн, як передбачено прогнозним балансом електроенергії і палива на поточний рік, затвердженим першим віце-прем'єром Олександром Турчиновим.

Відповідно, дефіцит твердого палива по чотирьох державних генкомпаніях, що експлуатують ТЕС, до кінця року може досягти 2,5 млн. тонн.

Минулого року цілком подібні проблеми вирішували хто як міг. Деякі електростанції змушені були перейти на коксівне вугілля, через що значний шмат цього продукту був забраний у металургів.

Також були запущені заново газо-мазутні блоки, які були раніше відключені за вказівкою прем'єра, щоб менше палити імпортної сировини. Відповідно, минулої зими Україна спожила зайву кількість газу.

Цього року ситуація не краща, але Юлія Тимошенко вже встигла натякнути, що ми обійдемося без зайвого російського палива. "Це погано, що ми спалюємо так багато газу, ми маємо економити і використовувати власну сировину", - сказала прем'єр.

Донбас порожняк не гонить?

Власна сировина - це енергетичне вугілля, але щось останнім часом з ним не складається.

Президент НАК "Енергетична компанія України" Володимир Зіневич заявив, що вугільні підприємства не відвантажують добутий продукт на електростанції, а накопичують його на власних складах у чеканні чергового підвищення цін.

"Станом на середину вересня на складах наших електростанцій зафіксований історичний мінімум запасів, вуглярі нас просто шантажують", - заявив чиновник.

Директор держпідприємства "Краснодонвугілля" Леонід Хлапенов відмовився коментувати ситуацію, з відразою зауваживши, що слово Юлії Тимошенко про затримки вугілля - закон. "Як вона сказала, так воно і є", - відрізав посадовець.

Не почуті від нього виправдання озвучив народний депутат від БЮТ Михайло Волинець. "Не все змогли вивезти через те, що цього не дали зробити певні структури. В цій галузі вже давно склалися кримінальні схеми", - запевнив він.

Крім того, багато підприємств, які знаходяться на кінцевих ділянках залізничних ліній, відчувають значні проблеми з транспортом. "Їм вагони доходять по залишковому принципу, тому багато вугілля просто пролежує на складах", - розповів екс-міністр вугільної промисловості Сергій Тулуб.

Власне, транспорт багато в чому міг би порятувати цьогорічний опалювальний сезон. Наприклад, брак вугілля в 1 млн. тон можна було би купити у сусідки Росії. "Але ми не можемо цього зробити, бо не вистачає ні вагонів, ні немає майданчиків під зберігання. Все віддано під "більш важливі" метал і хліб", - додав Михайло Волинець.

"Загалом це частина національної безпеки: чим гірше у вугільній промисловості, тим більше ми залежимо від газу. При внутрішньому дефіциті багато якісного вугілля іде експортом за кордон", - нагадав Сергій Тулуб.

Виявляється, що про імпорт вугілля з Росії можна було б і не домовлятися, цей прорахунок визнають навіть у проурядовому БЮТі. "Цього року експорт виріс на 1 млн. тон, а тепер виходить, що саме його і не вистачає", - бідкається Михайло Волинець.

Металурги гидують українським коксом

Палити кокс - не вихід, адже ще нещодавно в Україні відчувалась його гостра нестача. Проте зараз для такого ходу є певні передумови: цю сфера вугільної промисловості лихоманить іще більше.

На шахтних складах пролежує багато коксівного вугілля яке не хочуть викупати металурги. Бо на світовому ринку на 18% упала ціна на метал, і щоб не загнутися, його виробники почали шантажувати вугільників України тим, що відмовилися від покупок.

"Для гарної показухи вони навіть купили пару партій вугілля з-за кордону за нижчими цінами, і тепер вимагають від українських виробників продавати коксівне вугілля вдвічі дешевше, що стане просто катастрофою для галузі", - говорить Сергій  Тулуб.

"Металурги вимагають зменшити ціну на вугілля вдвічі, а Юлія Тимошенко поки погоджується зменшувати не більше, ніж на 15%", - каже Михайло Волинець.

Виходить, що всі три сили: Уряд, металурги і вуглярі, вирішили погратися в стару американську гру, коли дві машини їдуть одна одній назустріч на великій швидкості, і хто перший поверне від неминучого зіткнення - той програє, хоча якщо не збочить від своїх принципів ніхто - смерть чекає обох.

Грошей на шахти не надходить не тільки від металургів, але й від держави. "Протягом років галузь недофінансовувалася. Якщо будуть прийняті зміни до бюджету-2009, ми цього року додамо в бюджет зайвих 350 млн. гривень", - стверджує Михайло Волинець.

"Хоча якщо послухати прем'єра, то минулого року фінансування вугільної промисловості було збільшено в півтора разу. І ніби є ріст видобутку, але в той же час кількість якісного вугілля високих марок зменшилося, парадокс?" - обурюється Сергій Тулуб.

"Кошти підуть на соцпотреби , аби повернути спеціалістів у галузь, які раніше повтікали в інші професії за більшим заробітком", - зазначає Михайло Волинець.

"В бюджеті-2009 більше грошей пропонується видати на зарплату шахтарям та на соціальні допомоги шахтарям. Ні, це, звісно, гарно, але навіщо таким чином забирати ці ж виплати з 2010 року, бо до того часу економіка при таких розтратах на соціалку просто не доживе", - заявляє екс-міністр вуглепрому.

Фінансовий стан принаймні державних вугільних підприємств нині критичний. Їм не вистачає грошей навіть на стабільну роботу, не говорячи вже про розвиток і модернізацію.

"За останні роки ціна на електроенергію виросла, а закупівельна ціна на вугілля залишилася майже незмінною. За шумовими спецефектами уряду, на сьогоднішній день удвічі більше шахт закривається, ніж відкривається нових. Через певний час взагалі не буде де видобувати вугілля", - скаржиться Сергій Тулуб.

"Якось" нас нагріє

В ситуації з дефіцитом вугілля уряд вирішив згадати торішній досвід. Щоб почати економити вітчизняне паливо вже зараз, було заплановано запустити два газо-мазутних блоки по 800 МВт (на Вуглегірській та Запорізькій ТЕС) і три газо-мазутні блоки по 300 МВт (два на Трипільській ТЕС і один на Ладижинській ТЕС).

Але й тут поки не щастить: НАК "Нафтогаз України" не виділила генкомпаниям відповідних обсягів природного газу.

Через те Вуглегірська ТЕС 15 вересня була змушена в аварійному режимі зупинити запущену потужність через різке падіння тиску в газових мережах, Трипільська ТЕС 16 вересня через проблеми з постачаннями газу також відключила свої блоки. А на Запорізькій ТЕС газо-мазутний блок через відсутність газу взагалі не вдалося запустити.

Голова "Енергокомпанії України" Володимир Зіневич зазначив, що "Нафтогаз України" не виділяє генеруючим компаніям природний газ у потрібних їм обсягах без яких-небудь на те підстав, при тому що генеруючі підприємства вчасно й у повному обсязі оплачують спожите паливо і навіть здійснюють часткову передоплату постачання газу.

Тому поки що ми почати закуповувати електроенергію в Росії. Урядовці обіцяють, що це - ненадовго. Лише до закінчення ремонту енергоблоку на ХАЕС - тобто, до кінця осені. Але хтозна, хтозна...

ЕП може впевнено сказати лише те, що всім, хто замішаний у паливному скандалі, взимку точно буде тепло. У крайньому випадку вони зможуть палити долари. А що робити простим українцям, яких телевізійною демагогією не зігрієш? Вихід один - рубати і палити карпатський ліс.

Єдиною людиною, яка більш-менш оптимістично дивиться у майбутнє, виявився БЮТівець Михайло Волинець: "Ну почнеться сезон, а там уже по ходу будемо вирішувати ситуацію. Я думаю, якось вирішимо".

Судячи з усього, "якось" - це таке божество, яке і має зігрівати українців цієї зими, а потім наступної, а потім іще однієї...