Яких курчат восени рахуватимемо?

Зростання ВВП?

Гарний врожай зернових, а з ним і відносно високий рівень економічного зростання (за вісім місяців реальне зростання ВВП - 7,1%) поки, на жаль, не дає підстав для оптимізму.

Більше того, надмірне захоплення окремими макроекономічними показниками, поряд з ігноруванням або неналежною увагою до багатьох інших, посилює економічні диспропорції та ризики, що можуть "несподівано" шокувати країну.

Офіційні дані динаміки і структури формування ВВП дозволяють констатувати, що вони (динаміка і структура) мають вкрай нестійкий і суперечливий характер.

Так, за високими показниками аграрного сектору зовсім "забули" про чергове падіння промисловості, яка є основою української економіки (графік "Динаміка промислового виробництва 2008 р"), а також про зниження номінальних показників ВВП (оцінка Держкомстату ВВП у липні - 100,8 млрд. грн., у серпні - 97,8 млрд. грн.).

Так само забули про те, що падіння за вісім місяців у будівництві перевищило 5% (при тому, що поки немає свідчень кризових явищ на ринках житлового будівництва, які, найвірогідніше, ще попереду).

Падіння промислового виробництва в серпні порівняно з попереднім місяцем становить понад 5% (минулого року сезонне зниження в цей же період складало 0,5%) і вказує, що лише в перші місяці року відбулося помітне пожвавлення, проте нині промисловість по суті знаходиться в "законсервованому" стані.

Зазначимо, що на низькі серпневі результати ще не могли вплинути політичні ускладнення, зумовлені грузино-російським конфліктом, а з тим і торговельні обмеження Росії, які, вірогідно, не забаряться (насамперед, у металургійній, харчовій галузях). Так само умови зовнішньої торгівлі (насамперед, ціни на металургійну продукцію) залишалися досить сталими і сприятливими для України.

Якщо маємо негаразди у промисловості, то за рахунок чого досягалося зростання ВВП (до гарного врожаю липня-серпня)?

Структура формування доданої вартості вказує, що в першій половині 2008 р. "незаперечним лідером" її (доданої вартості) нарощування виявилася торгівля та різноманітні ремонтні послуги, які зросли на 14,8% (базові ж для економіки переробні галузі промисловості - всього на 8,9%, а в аналогічний період минулого року відповідні показники складали 15,5% і 13,7%).

Індекс промислового виробництва 2008 р

Звичайно, можна припустити, що висока динаміка створення доданої вартості в торгівлі пов'язана зі зростаючими доходами населення, а розширення ремонтних послуг викликане потребами ремонту дорогих автомобілів, кількість яких з року в рік збільшується.

Однак, найвірогідніше, такі диспропорції відбивають ризики того, що нарощування доданої вартості (реального ВВП) має лише "віртуальний" характер і пов'язане з розширенням посередницьких перепродажів без створення реальної (а не "фінансової") доданої вартості.

Тоді легко також пояснити, чому виробники (особливо аграрної та харчової продукції) скаржаться на несприятливі умови та низькі закупівельні ціни, а споживачі невдоволені рівнем споживчих цін, що швидко зростає.

Складні проблеми формування ВВП підтверджуються також структурою доходної частини загального фонду Державного бюджету країни.

Так, за вісім місяців 2008 року Державна митна служба забезпечила надходжень майже на 61 млрд. грн., тоді як Державна податкова адміністрація - лише близько 50 млрд. грн. (ще 4,5 млрд. грн. - інші центральні органи виконавчої влади).

"Цікава" виявляється структура економіки, особливо в контексті намірів створення різноманітних зон вільної торгівлі.

Як наслідок, по-перше, оскільки збільшення доходів відбувається без створення реальної товарної маси, то матимемо формування дефіцитів та/або посилення інфляції.

По-друге, для "збалансування" реальних товарних диспропорцій необхідно буде далі збільшувати імпорт для забезпечення зростаючого (незабезпеченого) попиту, що також погіршить і без того вкрай негативний торговельний баланс, водночас, на жаль, без позитивного впливу на цінову динаміку.

І це навіть сприятиме додатковим вигодам імпортерів (в Україні поки не знайшла підтвердження теза, що зниження імпортних обмежень і розширення споживчого імпорту призводить до цінової стабілізації).

Приборкання інфляції?

Серпневий показник інфляції (-0,1%) виявився явно недостатнім, щоб підтвердити урядові заяви про зміцнення нових тенденцій - цінової стабілізації.

Літнє зниження цін змінюється негативним сезонним фактором підвищення інфляції - у середньостроковій перспективі цінові індекси в осінньо-зимовий період значно перевищують такі у весняно-літній період (графік "Показники інфляції: середні для 2001-2007 рр. і 2008 р").

І сьогодні не видно чинників, через які в поточному році інфляційна динаміка до кінця року може стати меншою за вже сформований в Україні середньорічний показник. Тому найвірогідніше, що в поточному році інфляція за вересень-грудень складе не менше 5-6%, тобто досягне річного рівня 20%, що значно вище урядового прогнозу.

Показники інфляції: середній для 2001-2007 рр. і 2008 р.
% до попереднього місяця

І тут не зможуть зарадити навіть улюблені урядові заходи, пов'язані з упровадженням різноманітних бар'єрів: державний чи регіональний ціновий контроль, обмеження рентабельності, ревальвація гривні, підписання меморандумів чи (активно практиковані в Україні) залучення контролюючих або регулюючих органів до виконання невластивих для них функцій.

І головна причина полягає в тому, що вказані та подібні заходи спрямовані на обмеження попиту, хоча насправді в Україні приборкання постійних інфляційних ризиків можливо лише за умови розширення пропозиції, результативності та ефективності бізнесу.

Діловий клімат (як засвідчують останні результати рейтингу Doing Business, згідно з яким Україна знову погіршила переважну більшість своїх показників) сам по собі є обмежувальним, проте не для інфляції, а для бізнес-активності.

Обмеження кредитування?

Втім, обмежувальні заходи таки мали "результат" - хоча зниження пропозиції грошей не призвело до зниження обсягів кредитування (що розглядалося як один з антиінфляційних інструментів), проте помітно підвищило кредитні ставки, збільшуючи таким чином прибутковість.

Так, по-перше, динаміка нарощування кредитування економіки банківською системою у поточному році суттєво не відрізняється від минулорічної динаміки (графік "Приріст кредитів в економіку").

Незначне зниження темпів кредитування у травні-червні викликане, насамперед, перерахунком іноземних кредитів у гривневий еквівалент за новим (девальвованим) курсом (за окремими оцінками, курсова різниця обсягів кредитування склала близько 5 млрд. грн.)

Приріст кредитів в економіку,
% до попереднього періоду

         По-друге, хоча банки і змушені були дещо підняти депозитні ставки внаслідок зростаючої інфляції та очікуваних обмежень доступу до ліквідності, проте кредитні ставки зростали ще вищими темпами (графік "Ставки за кредитами і депозитами комерційних банків").

До речі, розширення кредитування в умовах його здорожчання також може слугувати підтвердженням вказаної вище віртуальності економічної динаміки.

Тобто, якщо фінансове становище минулого року й мало певні тенденції до покращання (свідченням чого є загальне зниження процентних ставок), то вже влітку 2008 року фінансова ситуація цілком відповідала буремному політичному періоду початку 2006.

Ставки за кредитами і депозитами комерційних банків,
% річних

         На жаль, розвиток подій на валютних ринках вказує на те, що фінансові ризики зростатимуть. Стрімка девальвація гривні (на міжбанківському та готівковому ринках) стимулює економічних агентів, випереджуючи, закладати в цінові параметри (вартість товарів, послуг, кредитів) валютну невпевненість, особливо в період нових політичних потрясінь.

І не буде дивиною, що курчата, яких, зазвичай, рахують восени, хоча й малі, проте коштують вже по 5, а не великі і по 3, як обіцялося.

А через те, уже за "традицією", владі треба буде вживати терміново-пожежних заходів, що на практиці означає чергове посилення для української економіки "ручного" (чи пак "узгоджувально-розподільчого") управління.

Та й з поясненням особливих проблем не буде - світова фінансова криза, яка виявляється, по-перше, є вельми "вчасною" для країни, і по-друге - "винною" у наших безладі та негараздах.