Житло може подешевшати. Через два роки...

У намаганні сподобатися виборцям, особливо, напевно, "некорінним киянам", уряд Юлії Тимошенко вирішив приборкати апетити міських адміністрацій. Для цього 27 серпня Кабінет Міністрів вирішив скасувати низку податків та зборів у сфері будівництва.

Так, пішли в небуття збір до фонду міста, що складав 7-20% від вартості житла, пайовий внесок на розвиток транспортної інфраструктури, 10% збір на підключення до електромереж, а також відрахування на розвиток пожежної безпеки розміром 2,5%.

За словами прем'єрки, тепер сукупний збір з будівництва становитиме лише 4% для житлового фонду і 5% - для нежитлового. Урядовці впевнені, що віднині є всі підстави для такого очікуваного зниження цін на житло.

Фахівці будівельного ринку, звісно, вітають ініціативи уряду, називаючи їх відчутним позитивом у сфері нормативного забезпечення галузі. Однак очікуваного зниження цін на житло, принаймні найближчими місяцями, а то й роками, скоріше за все не станеться.

Як зазначив кореспонденту ЕП голова ради директорів компанії "XXI Век" Лев Парцхаладзе, всі квартири, які продаються сьогодні, були обкладені зборами за старими нормами. "Лише за півроку-рік підуть на продаж ті квартири, з яких будуть платитися зменшені збори. Це ж, безумовно, вплине на вартість житла", - зазначає бізнесмен.

Взагалі ж зараз на відведення й покупку земельної ділянки, розробку проекту нерухомості, отримання дозволу на будівництво, йде до двох років. Якщо об'єкт знаходиться нині на початковому етапі будівництва, в його собівартість уже закладено старі відрахування.

Таким чином, якщо квартири з цієї причини й подешевшають, то не раніше, ніж за два-три роки. До того ж, Лев Пархцхаладзе - чи не єдиний серед учасників ринку й експертів досить оптимістично припускає зниження собівартості житла й зменшення цін на квадратні метри взагалі.

За словами заступника генерального директора із стратегічного розвитку та маркетингу компанії "ТММ" Олексія Говоруна, треба тверезо оцінювати механізми впровадження цієї ініціативи Кабміну.

"Коли суттєво зменшуються відрахування до міського бюджету, виникає низка питань, головним з яких є, як же влада українських міст буде розвивати інженерні мережі, транспортну й соціальну інфраструктуру, й за рахунок чого буде наповнюватися житловий фонд", - міркує експерт.

Так само вважає заступник голови Київської міськдержадміністрації, начальник головного управління житлового забезпечення Києва Михайло Голиця. За його словами, у столиці виконання цієї постанови Кабміну взагалі неможливе через закон про особливий статус Києва, яким і виписані всі можливі відрахування.

"Закон, як відомо, має більшу юридичну силу, аніж постанова КМУ. Тому КМДА й забудовники столиці повинні виконувати саме законодавчий акт. Так що перспективи від цієї постанови я не бачу, принаймні в столиці", - зазначає чиновник.

Але навіть якщо постанова Кабміну запрацює, учасники ринку впевнені, що ціни на житло компанії-забудовники знижувати не захочуть. Так, за словами виконавчого директора групи компаній "Планета-Оболонь" Олексія Котенка, реальних причин на сьогодні для цього просто немає.

"Існує відкладений попит, хоча й житла купується зараз набагато менше, ніж рік тому. Але це не значить, що житла стало будуватися дуже багато. Його, як і раніше, не вистачає, а люди хочуть покращити свої житлові умови", - зізнається експерт.

Будівельний бум припинився, але всі очікують: і будівельники , і покупці, і продавці. І якщо ціни не знизяться, а збори стануть меншими, це лише збільшить мегаприбутки будівельних компаній, а також розміри хабарів.

Компанії-забудовники й зараз не соромляться зізнаватися навіть "для друку", що їх обкладають непомірними "неофіційними відрахуваннями" за землю, документацію тощо.

Як вважає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь, для здешевлення житла Кабміну треба було вчинити зовсім інакше: передбачити в бюджеті більші інвестиційні витрати на будівельно-інфраструктурні роботи.

"Ці гроші завжди йдуть на будівництво доріг, мостів, технічних будівель, ЛЕП тощо. І завжди компанії-забудовники частково сплачують за цю інфраструктуру", - констатує Олександр Жолудь.

За його словами, цьогорічний бюджет передбачає на інвестиційні витрати стільки ж коштів, скільки торішній. З урахуванням інфляції, цього виявилося зараз дуже мало. Якби цей показник скорелювати, компанії-забудовники відраховували б на ці потреби менше грошей.

Але й це зменшило б лише собівартість, а не ціни на житло. Як бачимо, поки будівельники відчувають наживу, урядові рішення ситуації не покращать.