Україна готова до реформи житлово- комунального господарства
Гірше, ніж до програми реформ
Після чотирьох років реалізації програми реформування житлово-комунального господарства України воно залишається у критичному стані. Інфраструктура ЖКГ збиткова й небезпечна для життя. Трагедії на зразок алчевської, дніпропетровської чи львівської можуть повторитися будь-коли і в будь-якому місті.
Коли згадана програма на 2004-2011 роки лише приймалася, дебіторська заборгованість підприємств галузі становила 8,7 млрд. гривень, кредиторська - 8,6 млрд. А їх збитки за 2003 рік - 1,1 мільярд гривень.
На 1 січня 2008 року дебіторська та кредиторська заборгованості в галузі зросли відповідно до 8,8 млрд. та 9,2 млрд. гривень, збитки 2007 року склали 1,8 млрд. гривень.
Як і чотири роки назад, на ремонт чекає кожен третій житловий будинок, в аварійному стані знаходиться третина водопровідно-каналізаційних та теплових мереж. Отже, програма, як і багато інших гарно виписаних документів, так і залишилася на папері.
Чиновники пояснюють це нестачею грошей: мовляв, бюджетних коштів на реформи не вистачає, а громадяни вперто не хочуть платити за спожиті послуги. (2003 року заборгованість населення була 5,2 млрд. гривень, зараз - 7,7 млрд.)
Але ж програма передбачала, що гроші прийдуть не стільки з державного бюджету, скільки з кишень інвесторів! А покращення відбудеться завдяки появі конкуренції на ринку житлово-комунальних послуг.
Ось тут і міститься причина провалу реформ: ні законодавче поле, ні ринок не сприяли приходу приватного капіталу. Та й сам інвестор не готовий був вкладати в сферу з досить сумнівною маржею при досить високих витратах.
Проте зараз ситуація суттєво змінилася. Інвестори проявляють зацікавлення комунальною сферою, адже кращою стала платоспроможність населення. І навіть влада почала замислюватися над створенням законодавчого поля, яке б дозволило зробити житлово-комунальну сферу прибутковою.
Розробляти нове житлово-комунальне законодавство почали одночасно дві сторони. Урядова - Мінжитлокомунгосп на чолі з міністром Олексієм Кучеренко, та парламентська - профільний комітет Верховної Ради з головою Володимиром Рибаком та його заступником Олександром Поповим (міністрами попереднього складу уряду).
Обидві команди вже представили свої програми. Перша наразі чекає на розгляд уряду. Друга оформлена не як самостійна програма, а як проект закону про зміни до діючої нині програми реформування ЖКГ. Вона вже зареєстрована в парламенті й може бути поставленою на голосування.
Партія регіонів пропонує віддати ЖКГ в оренду
Головна ідея парламентського законопроекту - залучення якомога більше приватного капіталу в галузь. Так, протягом п'яти років з державного бюджету на реформи має бути виділено 32 млрд. гривень. За цей же час, як повідомив О.Попов, має бути залучено 75 млрд. гривень інвестицій. Цього більше ніж достатньо для приведення української комунальної сфери до європейських стандартів.
Зацікавити інвесторів пропонується наданням в оренду та концесію комунальних об'єктів централізованого водо-, теплопостачання й водовідведення (відповідний закон також зареєстрований у Раді під авторством Рибака та Попова) та дешевими кредитами на реалізацію проектів ЖКГ. Зокрема, 6 млрд. гривень із згаданих 32 мають піти на часткове погашення відсотків.
Крім того, передбачається створення Фонду розвитку ЖКГ - державної установи для кредитування проектів у цій сфері. Ще одним джерелом коштів мають стати міжнародні фінансові організації. Для покращення співпраці з ними пропонується створити Ресурсний центр сприяння міжнародному співробітництву та розвитку житлово-комунального господарства.
Передбачає проект і стимулювання створювати об'єднання власників багатоквартирних будинків. Зокрема, на державну підтримку реалізації інвестпроектів з технічного переоснащення та капітального ремонту житлових будинків, де діють ОСББ, планується виділити майже 14 мільярдів гривень.
Як же, на думку депутатів, має виглядати вітчизняна житлово-комунальна сфера через 5 років? Кількість ОСББ має збільшитися з 11 тисяч у 2009 році до 45,5 тисяч у 2013. В управлінні ЖЕКів має залишитись тільки 20% усього житлового фонду багатоквартирних будинків. Рентабельність теплопостачальних і водопровідно-каналізаційних підприємств за 5 років із від'ємної має досягти 10-12 відсотків.
Уряд ставить на інвестиції
Втім, прийняття створеного комітетом проекту малоймовірне. Згідно з законом "Про державні цільові програми" їх розробка покладається на Кабінет Міністрів. І хоча законопроект оформлений, як зміни до діючого законодавства, та, фактично, це - програма. Тому й Головне науково-експертне управління Верховної Ради заявило, що поданий проект не може бути прийнятий у порядку, визначеному для звичайних законопроектів.
Урядова ж програма до парламенту поки що не внесена. За пріоритетами вона дуже схожа на описану: тут також ідеться про енергозбереження, створення ОСББ та забезпечення конкуренції на ринку комунальних послуг.
Проте обсяги державного фінансування значно нижчі: 5 мільярдів за 5 років. Ці кошти здебільшого мають бути спрямовані на покриття відсотків по кредитах. Зацікавити інвесторів має й новий підхід до формування тарифів. Зокрема, в них повинна бути закладена інвестиційна складова.
Новацією урядової програми є створення Нацкомісії з регулювання природних монополій. Ця установа не повинна входити до структури органів виконавчої влади, а її основне завдання - встановлення тарифів на воду й тепло.
За словами міністра ЖКГ Олексія Кучеренка, в модернізацію житлового фонду України необхідно вкласти до 350-400 млрд. грн. протягом 25-30 років. Зрозуміло, що держава зможе покрити лише незначну частку цих коштів. Отже реформування галузі залежатиме від того, чи прийде цього разу до неї приватний капітал.
Поки що владі не вдавалося переконати інвестора в тому, що проекти в ЖКГ можуть бути прибутковими, а населення - що об'єднання співмешканців дозволить покращити якість послуг. Сьогодні це зробити набагато легше, ніж три-чотири роки тому. Головне - щоб чиновники не відкладали реформи ЖКГ доти, доки не вибухне черговий будинок.