Уряд узявся за державне регулювання цін

Цього тижня уряд оприлюднив постанову від 17 квітня про порядок  формування цін на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання. У документі немає переліку товарів, але наведені дві формули - стосовно визначення собівартості і розміру прибутку. Міністерство економіки дістало доручення протягом місяця розробити форму спеціальної декларації та механізм її заповнення всіма виробниками й оптовими продавцями продуктів.

Джерела ЕП стверджують, що йдеться тільки про жорстке державне регулювання цін на хліб і борошно - саме на вказані продукти ціни  регулюються шляхом установлення граничної рентабельності підприємств-виробників.

Історія схожа на порядок проведення земельних аукціонів: так само виробники підтримують напрацювання єдиного механізму, до прийняття якого питання вирішувалися на місцях, але обурені його недосконалістю.

З точки зору держави, ціну на хліб тепер буде легше контролювати, адже пекарі не зможуть більше приписувати собі необґрунтованих витрат, які входять у формулу відпускної ціни і завищують її. Конфлікти з цього приводу виникали, зокрема в Одесі та Вінниці.

В новому документі встановлено, що витрати підприємства розраховуються за чинними цінами, але не вище середніх цін, що склалися на відповідному ринку. Зрештою, такі самі норми встановлювалися раніше і місцевою владою, але на цьому рівні виробникам було легше їх оскаржити.

З іншого боку, Мінекономіки, яке розробляло проект постанови, коментує, що тепер хлібопекам просто не буде на що жалітися: адже регіональна влада, регулюючи рівень рентабельності, буде розраховувати його тільки так, як роз'яснив Кабінет Міністрів. Підприємці раніше неодноразово нарікали, що місцеві адміністрації не зараховують до витрат певні статті і вимагають меншої на кілька копійок ціни. Але тепер певні статті, за словами підприємців, не зарахував Кабмін, і ця норма діятиме по всій Україні.

Всеукраїнська асоціація пекарів, за словами піар-менеджера Юлії Шийко, проводила слухання з питань регулювання рентабельності і передавала свої пропозиції авторам постанови, але в результаті ці зауваження враховані не були.

Зокрема, пекарі наполягали на тому, щоб до структури витрат включити консалтингові послуги, які, за словами виробників, становлять суттєву частину витрат. Як стверджує президент асоціації Володимир Слабовський, зараз зростає ціна на всі складові собівартості, а отже, не можливо, як це прописано в постанові, базуючись на витратах за попередній рік і прогнозі індексів зміни цін виробників, вирахувати адекватні планові витрати на поточний період. До того ж, підприємці зазначають, що нехай для підприємства з новітніми технологіями 5% рівня рентабельності може бути цілком достатньо, але підприємство із застарілим обладнанням це може довести до банкрутства. А модернізація виробництва також постановою не заохочується.

Між тим, максимальна ціна питання, яке обговорюється, - приблизно 2-4 копійки в ціні на хліб. Рентабельність 5% (якщо взяти, наприклад,  роздрібну київську ціну 1,7 грн за паляницю) становить приблизно 7 копійок із кожної буханки, якщо врахувати, що торговельна надбавка також регулюється місцевими органами влади.

Але, очевидно, ця "копійчана" ціна є вирішальною - і для підприємств, що перебувають у таких рамках рентабельності, і для уряду в складних інфляційних умовах.

На сьогодні державне регулювання методом установлення граничного рівня рентабельності на масові сорти хліба та борошно запроваджено у 22 регіонах. Але, скажімо, в Києві його немає, оскільки комунальне підприємство "Київхліб" і без того працює збитково.