Чи врятує проект "Одеса-Броди" транзитний потенціал України?

Про український нафтопровід "Одеса-Броди" днями знову згадали на всіх рівнях, бо ця тема стала однією з головних під час візиту президента України до Польщі. Віктор Ющенко вважає, що "в останні 12 місяців проект "Одеса-Броди-Плоцьк-Гданськ" перейшов у практичну площину".

До таких оптимістичних висновків президента підштовхнуло підписання ще однієї угоди - тепер між компаніями "Сарматія" та Granherne Ltd. - про виготовлення техніко-економічного обґрунтування проекту Євро-Азійського нафтотранспортного коридора.

Зараз тяжко навіть підрахувати, скільки таких ТЕО за останні 5 років було розроблено, але результат завжди однаковий. Нафтопровід "Одеса-Броди" працює в реверсному режимі, адже ні Україна, ні Європейський Союз ніяк не "достукаються" до інвесторів, щоби продовжити трубу від Бродів до Плоцька. Лише за умови продовження труби каспійська нафта потрапить до Північної Європи.

Рік тому, на початку травня, на Енергетичному саміті у Кракові президенти України, Польщі, Грузії, Азербайджану та Литви підписали спільне ком'юніке, в якому помпезно запевнили пресу, що "проект "Одеса-Броди" стане першим нафтопроводом, який з'єднає регіони Каспійського і Чорного морів із Балтикою". Серед учасників зустрічі не було лише президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.

Зроблену заяву преса сприйняла досить скептично, адже за день до цієї події Росія встигла домовитися із Казахстаном пускати видобуту на Каспії нафту в інший нафтопровід - "Бургас-Александруполіс", який обіцяє стати ще однією альтернативою українській трубі.

Уперше Україна програла проект "Одеса-Броди" із причини запуску нафтопроводу "Баку-Тбілісі-Джейхан", який постачає видобуту в Азербайджані нафту до портів Середземного моря. Хоча коли цей проект замислили, ніхто не вірив, що його реалізують. Тепер українські сподівання замкнулися на нафті Казахстану. Але й тут біда - президент Росії Володимир Путін виявився занадто спритним менеджером (чи дуже впливовим політиком), який зміг випередити своїх потенційних конкурентів.  

"Бургас-Александруполіс" чи "Одеса-Броди"?

За день до початку саміту в Кракові президент Росії Володимир Путін відбув до Казахстану і зробив надзвичайно цікаву пропозицію своєму колезі. І той не зміг від неї відмовитися. Казахстану, який щороку колосальними темпами нарощує видобуток нафти, запропонували вільний доступ до нафтових мереж Росії. В такий спосіб Кремль вирішив розбити плани Європейського Союзу та США щодо створення альтернативних Росії трубопроводів, прокладених із Каспію. Президент Назарбаєв погодився транспортувати свою нафту до країн Європи по запланованому до спорудження нафтопроводу "Бургас-Александруполіс".

А наступного дня у Кракові заступник міністра енергетики та мінеральних ресурсів Казахстану Лязат Кіінов запевняв, що "Казахстан вивчає всі можливі проекти. Казахстан ухвалив рішення про участь у проекті "Бургас-Александруполіс". Ми також готові вивчати можливості проекту "Одеса-Броди-Гданськ".

Так що не все втрачено, хоча цілком очевидно, що нині нафти на всіх не вистачить. Свою нафту Казахстан вирішив постачати  танкерами з Новоросійська до Бургаса - саме сюди по трубі Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) надходить нафта з казахського родовища Тенгіз. Звісно, в разі успішного завершення цього проекту каспійської нафти для України не вистачить.

Фактично, євразійський коридор "Одеса-Броди" переживає другу поразку, а тому й далі поки що працюватиме в реверсивному режимі. І хоча ТНК-ВР поки що прокачує свою нафту цим маршрутом, майбутні перспективи - не визначені.

Адже після нафтової війни з Білоруссю на початку 2007 року Росія заявила про наміри припинити в майбутньому постачати нафту по магістралі "Дружба".  А саме з цієї труби надходить нафта в трубу "Одеса-Броди". Росія вже збудувала обхідний шлях - Балтійську трубопровідну систему, потужності якої російський уряд вирішив розширити ще на 50 млн тонн щорічно. Новий маршрут росіяни скоро прокладуть. А Україні необхідно зберегти свій потужний транзитний потенціал, якщо знайде альтернативні російським джерела постачання нафти.  

Ретроспектива української труби

Ще 2003 року Укртранснафта разом із польською PERN створили спільне підприємство "Сарматія" для добудови нафтопроводу "Одеса-Броди" до Плоцька. Проект можна реалізувати лише за участю каспійських постачальників нафти та її європейських покупців.

Ніхто не сумнівається, що стратегічні плани Європейського Союзу - забезпечити альтернативні Росії джерела енергоносіїв. Україна також прагне диверсифікувати шляхи постачання нафти, але насправді збудований нафтопровід "Одеса-Броди" вже п'ятий рік поспіль працює в реверсивному, тобто зворотньому, режимі.

Щоб удихнути нове життя в напівзабутий проект, керівники п'яти держав на початку травня 2007 року пообіцяли створити спільне підприємство, яке й візьметься за добудову нафтопроводу "Одеса-Броди" до польського міста Плоцька. Діалог на цю тему керівники держав продовжили в жовтні у Вільнюсі. Тоді ж президент Азербайджану Ільхам Алієв пообіцяв, що робоча група підготує програму створення міжнародного консорціуму, який і займеться добудовою гілки від Бродів до Плоцька. Досі ніхто так і не побачив ані програми, ні консорціуму.

Тепер наш президент обіцяє, що наміри розробити ще одне ТЕО прискорять реалізацію проекту. І в цьому ми нібито пересвідчимося наприкінці травня, коли відбудеться черговий саміт керівників держав. Прес-служба президента Віктора Ющенка повідомляє: "Він (президент) висловив сподівання, що перші результати проведення ТЕО будуть готові до Енергетичного саміту, запланованого на кінець травня в Україні. Цю роботу здійснюватимуть також із точки зору можливості розбудови в Україні НПЗ спільно з міжнародними партнерами - з Польщі, Азербайджану тощо".

Про які результати йдеться, сказати складно, адже на розробку ТЕО (з урахуванням побудови нафтопереробного заводу) знадобиться щонайменше півроку.

До речі, залишається без відповіді запитання, чому не втілили у життя останній із варіантів бізнес-плану будівництва до Плоцька магістралі "Одеса-Броди". Техніко-економічне обґрунтування проекту - за кошти Європейської комісії - завершили ще на початку 2007 року, але й досі його так і не презентували для великого бізнесу. Преса про нього дізналася в березні 2006 року - тоді на початковій стадії розробки вказаний проект був помпезно презентований у Варшаві. Участь у презентації брав генеральний директор Европейської комісії з питань енергетики і транспорту Фаузі Бенсарса, він пророкував велике майбутнє нашій трубі.

Згідно з бізнес-планом, розробленим міжнародним консорціумом SWECO, обіцяли збільшити потужності нафтопроводу "Одеса-Броди", а також розширити резервуарний парк Одеського терміналу "Південний" і терміналу в Бродах. Це пов'язано з тим, що польський термінал у Гданську здатен відвантажувати щороку 34 млн тонн нафти, тоді як потужність нафтопроводу "Одеса-Броди" - лише 9 млн - із можливістю збільшення пропускної здатності майже до 15 млн.

Тоді ж стало відомо, що попередня вартість добудови труби до Плоцька - 550 мільйонів євро. Розрахунки свідчать, що вкладені в трубу кошти повернуться через десять років. 

Експерти Європейської комісії переконували, що проект "Одеса-Броди-Гданськ" конкурентоздатний, а отже - привабливий для інвесторів. Україна також хоче в цьому пересвідчитися, але поки що не виходить.

Каспійські ресурси

Справді, Казахстан має бажання розширювати КТК, із якого каспійська нафта потрапляє в басейн Чорного моря. Саме звідти її можна було би постачати танкерами до Одеси. Нині Казахстан видобуває понад 60 млн тонн нафти щорічно. Проте рівень видобутку щороку зростає: до 2015 року він збільшиться до 150 млн тонн. Потужностей діючих нафтопроводів Казахстану не вистачить для її транспортування. Тому "велика" каспійська нафта шукає шляхів для експорту в Америку, Індію і Китай. Там - значний попит і привабливіші ціни. Проте Росія пропонує зберегти каспійський ресурс для Європи, і не в обхід своїх нафтопроводів.

Друге джерело каспійської нафти - Азербайджан - має зобов'язання щодо наповнення труби "Баку-Джейхан". Проте через 2-3 роки Казахстан і Азербайджан серйозно збільшать видобуток нафти, і тоді буде наповнено нафтопроводи, по яких вони мають зобов'язання, а надлишок нафти можна буде використати для труби "Одеса-Броди".

Кілька років поспіль Україна скорочувала обсяг транспортування російської нафти через свою територію. Нині найпотужніша в Європі система завантажена менш ніж на наполовину. Про ефективність її роботи годі й говорити. Наш транзитний потенціал занепадає.

Тому так важливо для України задіяти євразійський нафтотранспортний коридор. Але це стане можливим лише за умови, що найбільші власники каспійської нафти - компанії Chevron та BP - переконаються у ефективності його роботи. Відтак, Україні слід виявити політичну волю та прагматизм для того, щоб "Одеса-Броди" був добудований та запрацював раніше, ніж казахська нафта потече по інших трубах.

Проте Росія значно випередила Україну, домовившись із Софією та Афінами про будівництво трубопроводу "Бургас-Александруполіс". Ця труба стане продовженням КТК, заповнення якого здійснюється ресурсами з Казахстану. На першому етапі обсяг прокачування через трубу "Бургас-Александруполіс" планується на рівні 15 млн тонн щорічно, а з часом - 50 млн.  Постачати нафту по ньому збираються з 2009 року. А тому плани України знову можуть відтермінувати на невизначений строк.

Є загроза, що найпотужніша в Європі нафтотранспортна система України може припинити існування через непотрібність. Середній термін її експлуатації - майже 30 років, а перші збудовані мережі використовують понад 40 років. Більша частина обладнання відпрацювала свій ресурс і вимагає негайної модернізації. Для підтримки системи необхідно вкладати в її розвиток величезні кошти. Однак через зменшення обсягу її транзитних послуг (та потужного податкового пресингу), коштів хронічно не вистачає. Щоб урятувати нашу систему, Україна повинна забезпечити альтернативні поставки нафти. Саме тому так важливо добудувати трубу з Бродів до Плоцька.