100 днів уряду: генеральна репетиція
Колегія Міністерства фінансів, присвячена 100 дням роботи відомства, справляла враження першого виходу на публіку новоствореного театрального колективу. Сам Віктор Пинзеник говорив бадьоро і зрозуміло - досвід є. А от різноманітних представників Митниці, ГоловКРУ та Казначейства йому як вправному режисеру доводилося постійно осмикувати: "Поясніть так, щоб зрозуміли журналісти!". І навіть розтлумачувати самому, коли дехто не міг подолати внутрішньої монотонності.
Випробовували також сценарій - адже про ті самі цифри за кілька днів розповідатиме і Юлія Тимошенко, коли звітуватиме про 100 днів роботи свого уряду. Хоча - нової інформації було мало. Міністр заново озвучив бюджетну статистику за січень-лютий, які, як відомо, було закінчено з профіцитом, розповів про збільшення вдвічі надходжень від Державної податкової адміністрації та Державної митної служби порівняно з тими ж місяцями минулого року. "І не тільки внаслідок відміни податкових векселів", - уточнив представник Митниці.
Присутніх бізнесменів хвилювало відшкодування податку на додану вартість, і міністр запевнив, що в цьому питанні - також прогрес. Наразі відшкодування йде з випередженням планів, і в основному виплачується прострочена заборгованість, тобто та, яка виникла понад два місяці тому. Відтак, хоча загальний борг зріс і становить 9,1 млрд гривень до 8,6 млрд на початку року, задавнений борг скорочено з 4,1 до 3,8 млрд гривень. "Це нормальна технологічна заборгованість", - переконаний міністр.
Закінчивши вступну промову, Пинзеник спитав, хто ще бажає висловитися. На п'ятнадцять секунд запанувала тиша - явна діра в сценарії. Після чого втрутився голова Головного контрольно-ревізійного управління Микола Сивульський і став не зовсім у тему розповідати про перевірки "Нафтогазу України". Основною причиною поганих результатів цього підприємства, як він висловився, був "приватизаційний синдром його менеджменту". І державна структура використовувалася як донор для комерційних. У подальшому ГоловКРУ має намір перевірити Укрзалізницю та Укртелеком, а також розробити вимоги, якими повинні керуватися голови держпідприємств, щоб не призводити їх до банкрутства. Наприклад - не укладати контрактів із віртуальними фірмами, доки їхня фінансова спроможність не підтверджена банківськими гарантіями або не застрахована.
Крім того, Міністерство фінансів розробило проект розпорядження, яким заборонено укладення угод про спільну інвестиційну діяльність державних підприємств. "Керівники укладали на 30-40 років угоди про спільну інвестиційну діяльність. Це прихована приватизація, коли інвестиція - 10 гривень, а використовується результат роботи державного підприємства на 40-50%".
Питання щодо розробки Податкового кодексу також "не вистрелило" так гучно, як могло би. Про нього скромно мовчали, а потім виявилося, що вже цього тижня проект кодексу розглядатиме Мінфін. Після того має розпочатися чергове його громадське обговорення.
Наприкінці колегії виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Ганна Дерев'янко звернула увагу, що на стіні конференц-залу з портретами всіх міністрів фінансів, починаючи від доби УНР, портрет Пинзеника відсутній. Незважаючи на те, що це вже друга його каденція на цій посаді. "Видно, доля в мене така, що я звідси вже й не вийду. Тому й не встигли повісити портрета", - пожартував міністр.