Податковий кодекс: що пропонують Тимошенко і Катеринчук

ДОВІДКА ЕП: 17 жовтня 2007 року Кабінет Міністрів ухвалив проект Податкового кодексу для передачі на розгляд Верховній Раді, врахувавши пропозиції Ющенка. Однак новий уряд 23 грудня відкликав цей проект із парламенту, ще до його розгляду.

У березні 2007 року попередню версію проекту свого кодексу реєстрував у Верховній Раді депутат Катеринчук, але той документ не розглянули через політичну кризу.

З 1999 року у Раді перебував на розгляді проект кодексу, розроблений Кабміном Віктора Ющенка. Він дійшов до третього читання, але так і не був прийнятий упродовж семи років і був відкликаний урядом Юрія Єханурова в квітні 2006-го. Крім того, з 1999-го до 2000 року на розгляд ради пропонувалося ще три депутатських проекти.

Боротьба за стабільну відсутність

Поки що активно рекламують проект, розроблений депутатами-нашоукраїнцями Миколою Катеринчуком та Ксенією Ляпіною. У Верховній Раді його зареєстрували 14 березня.

Щодо урядового проекту, який кожен склад Кабінету Міністрів переробляв під себе, то його останню редакцію відкликали з Верховної Ради в 2007 році на доопрацювання. Президент Віктор Ющенко зобов'язав Кабмін подати свій проект на розгляд Верховної Ради до 1 травня.

Експерт Центру Разумкова Костянтин Кузнєцов прогнозує, що нинішній Мінфін завершить роботу над ним у квітні й подаватиме його з не меншою помпою, ніж депутати. За його оцінками, зміни відносно старої, "азарівської" редакції, будуть суттєвими.

Катеринчук позиціонує своє творіння як революційне, заявляє навіть, що в ньому є кілька "провокаційних кроків". Зате наявний один недолік - його не підтримує жодна поважна структура. Податкова, Кабмін і Український союз промисловців і підприємців працювали над розробкою старого проекту. В ньому враховано навіть пропозиції Ющенка. Тоді як нашоукраїнці заявляють лише про залучення широкого кола підприємців.

Відтак, заступник голови Державної податкової адміністрації Сергій Лєкар стверджує, що розроблений Кабміном кодекс прописаний детальніше, особливо в питанні виконання конкретних процедур. У ньому також містяться такі побажання ДПА, як усунення місцевих неефективних податків, запобігання ухилянню від сплати за допомогою використання різних цінних паперів тощо.

І справді, з першого погляду проект Кабміну детальніший - у старій редакції було понад 900 сторінок, у той час як у депутатській - лише понад 500.

Перший віце-президент УСПП Сергій Прохоров критикує урядовий проект за збереження складної процедури відшкодування ПДВ, затягнутість перевірок наукоємних підприємств, на яких не можна вести облік десятків тисяч використовуваних деталей; проте все одно саме цей проект вважає для себе ближчим.

Натомість Костянтин Кузнєцов розповідає, що проект урядового кодексу із самого початку був формальним, різні податкові закони звели в окремий документ, який застарів ще тоді, коли його почали розробляти. Жодному уряду до цього часу він не потрібний, адже їм, як і Податковій, зручніше працювати в ручному режимі.

В кодексі Катеринчука і Ляпіної, за словами експерта, ДПА бачить для себе нові проблеми в податковому адмініструванні й не досить прописані певні норми. Тому реальна робота над Податковим кодексом вестиметься з варіантом, підготованим Міністерством фінансів.

Кодекс Катеринчука буде лише окремим документом для порівняння, можливо, якісь елементи звідти використають, наголошує Кузнєцов, адже Тимошенко - амбіційний політик, і вона буде працювати над власним документом.

Переходячи до конкретики

Катеринчук називає серед нових ідей свого кодексу односторонню дію податку на додану вартість, зменшеного до 15%; механізм запобігання зловживанням із боку податківців, який передбачає проведення позапланових перевірок лише за рішенням суду; податкову амністію для легалізації капіталів. Також часто обговорюють законодавче закріплення спрощеної системи оподаткування та податку на нерухомість. Останній, за оцінками Податкової, прописано погано. Водночас міністр фінансів Віктор Пинзеник неодноразово заявляв, що у новій урядовій версії цю норму також передбачать.

Узагалі ж урядовий проект наразі можна обговорювати лише умовно, базуючись на старому проекті. Його прийнято вважати прихильним радше до великих підприємств, аніж до малих та середніх. Зокрема, стимулюється їх перехід у великий бізнес через прямі або непрямі преференції. Це більше відповідає американській податковій системі. І справді, розробники повідомляли, що у їхньому проекті брали участь консультанти зі США, в той час як Катеринчук наголошує на використанні європейської моделі. Останнє Кузнєцов вважає доцільнішим, зважаючи на конкурентоспроможність податкової системи. Він нагадує досвід Латвії, яка стала членом ЄС, але зволікала з модернізацією податкового сервісу. І тоді латвійські платники податків почали виводити активи до країн Євросоюзу.

Директор аудиторської фірми "Капітал Плюс" і член ради Спілки підприємців малих, середніх та приватизованих підприємств України Тетяна Шевцова дотримується думки, що запровадження в нашій державі ПДВ односторонньої дії, поширеного в країнах Європи, наприклад у Німеччині, дещо передчасне. Згідно з проектом, ПДВ будуть обкладати лише операції з продажу на користь неплатників податку, до яких належать, насамперед, кінцеві споживачі - фізичні особи, а також суб'єкти спрощеної системи оподаткування.

Експерт додає, що давно очікувана бізнесом відміна податкових накладних також у проекті Катеринчука відсутня. Їх лише замінили на інший обов'язковий документ - рахунок, який є "звітним податковим документом і водночас розрахунковим документом". Окрім того, пов'язані з ПДВ нововведення не можуть, за оцінками Шевцової, застосуватися на практиці через чинність Закону "Про податок на додану вартість", який проектом не відміняється.

Прогресивніша модель використання податку на прибуток, за оцінками експерта, міститься в урядовому проекті, який відмовляється від не виправданого часом принципу "першої події", тим самим наближуючи податковий облік до бухгалтерського. У Катеринчука ж норми податку на прибуток мало відрізняються від чинного Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".

"Таким чином, зменшення ставок податку на додану вартість (до 15%) і податку на прибуток (до 20%) уже не має суттєвого значення. Очікування бізнесу полягає не лише у зменшенні податкових ставок, але і в тому, щоб закони були зрозумілими і однозначними в застосуванні", - говорить Шевцова.

Нагадаємо: проект, розроблений під керівництвом Миколи Азарова, передбачає зниження ПДВ до 17%.

Державна податкова адміністрація достатньо критично ставиться до активізації спрощеної системи оподаткування. "Я не хотів би, щоб була така думка, що Податкова проти спрощеної системи. Ми за неї, але тільки для тих випадків, коли вона справді виправдана і необхідна, - для так званих самозайнятих осіб", - каже Лєкар. Він проти застосування спрощеної системи, скажімо, в комісійній торгівлі, а за її впровадження - лише в тих умовах, в яких облік може бути складним.

Збільшення граничних лімітів для застосування спрощеної системи (500 тис. грн - для фізичних осіб-СПД, 1,5 млн грн - для юридичних осіб) ДПА також вважає необов'язковим, нагадуючи, що торік із понад 2 млн платників ліміти перевищили тільки близько 2 тис. Натомість Спілка підприємців малих, середніх та приватизованих підприємств вважає ці норми найбільш удалими в усьому проекті.