Тимошенко впевнена у перемозі над Газпромом і… президентом?

Прем'єр Юлія Тимошенко вирішила першою із високопосадовців задати тон у широкому обговоренні нової угоди між Нафтогазом і Газпромом. Вона ж першою висловила позицію української влади стосовно документа з назвою "Про розвиток відносин у газовій сфері". 

Глава уряду потурбувалася якнайшвидше оприлюднити саме свою позицію: прес-конференцію призначили на ранній ранок п'ятниці, перед зустріччю з президентом Віктором Ющенком, на якій Тимошенко разом із головою НАКу Олегом Дубиною мала звітувати про умови постачання імпортного газу в Україну у 2008 році.  

Можна припустити, що повідомлення для преси готувалися в спішному порядку, адже оголошення про спільну прес-конференцію прем'єра та голови Нафтогазу з'явилося напередодні аж після дев'ятої години вечора. Тож навряд чи до цієї події хтось ґрунтовно готувався. Разом із тим, ні Тимошенко, ні Дубина так і не змогли відповісти на ті запитання, які ще в четвер виникли у всякого, хто ознайомився з текстом нової угоди.  

Зокрема, з відповідей на прес-конференції не стало зрозуміло ні те, у кого саме Нафтогаз має купувати газ на російсько-українському кордоні; ні - яке становище на вітчизняному ринку у "дочки" Газпрому, що, відповідно до угоди, здобуває право постійно продавати українським промисловцям щонайменше 7,5 млрд куб. м газу на рік. Не було нічого сказано і стосовно узгодженості позицій уряду, НАКу і президента щодо нової угоди.  

Всі ці каверзні питання і Юлія Тимошенко, і Олег Дубина або ігнорували, або намагалися обійти максимально неконкретними формулюваннями відповідей. 

Остаточну позицію України в цьому етапі газових переговорів мають визначити найближчої середи на засіданні уряду: за словами керівника НАК "Нафтогаз" Олега Дубини, Кабінет Міністрів повинен затвердити текст угоди і спрямувати до Газпрому свої зауваження до цього документа. 

Тимошенко: все буде добре і завдяки мені 

З конкретики. По-перше, прем'єр оголосила обсяги постачання середньоазіатського газу в Україну цього року (49,8 млрд куб. м) і фіксовану ціну на нього - 179,5 дол. за 1 тис. куб. м. Також вона зафіксувала свою перемогу у двобої з Укргаз-Енерго, оголосивши "безумовною перемогою" те, що за новою угодою в Україні ця структура має бути відсутня як постачальник природного газу. 

"Цей посередник прибраний раз і назавжди з України", - сказала Тимошенко. 

Також підкреслила, що тепер монополія на внутрішньому ринку перейде до НАК "Нафтогаз України", який буде розмитнювати на себе весь імпортний газ, а також реалізовувати більшість його обсягів, за винятком 7,5 млрд куб. м, які угода зобов'язує продавати якійсь "дочці" або афільованій із Газпромом структурі для подальшої реалізації промисловим споживачам. 

Тимошенко підкреслила: уряд продовжує переговори, щоб можна було підписати довгострокові "газові" угоди на 3-10 років. Вона спробувала зробити жирний акцент на тому, що підписана Нафтогазом і Газпромом 12 березня угода - не що інше, як результат саме її переговорів із російським президентом Володимиром Путіним. 

"Усе, що записано в угоді, практично проговорювалися на моїй зустрічі з російським президентом Володимиром Путіним, і більшість того, про що ми домовилися, практично реалізоване в цій угоді", - наголосила прем'єр. 

Про роль президента Віктора Ющенка в укладанні українсько-російських газових домовленостей-2008 вона згадала лише мимохіть у загальному контексті. 

"Ми продовжуємо переговори, щоб усе було, як домовлялися при зустрічі двох президентів і під час моїх перемовин із керівництвом Російської Федерації, щоб компанія "РосУкрЕнерго" постачала газ 3 місяці, а далі - щоб ми вийшли на прямі угоди з Газпромом або Газпромекспортом. Тобто ми сподіваємося, що протягом 2009 року жодного посередника між Росією і Україною, крім Газпрому і НАКу, не залишиться", - заявила Тимошенко. 

І на додаток вирішила публічно поставити хрест на домовленостях президента Ющенка з Путіним: "Великою перемогою української сторони є те, що весь газ буде постачатися в Україну без нових посередників, яких називали СП-1 і СП-2. Тобто ні СП-1, ні СП-2 в Україні не буде". 

Цікаво, що навіть на питання журналістів про те, чим оперував президент, виказуючи напередодні подив стосовно появи в домовленостях із Газпромом ціни у 315 доларів за тисячу кубометрів, Тимошенко відповіла досить упевнено і вільно:  

"Ну, так президенту і поставте це питання. Ми тут при чому? У нас мало чим оперують сьогодні в Україні...". 

Про слизьке 

У той же час, і прем'єр, і присутній на прес-конференції голова Нафтогазу Олег Дубина, по суті, не побажали конкретизувати жодного із пунктів угоди, виписаних надто розпливчасто. Можна припустити, що в команді прем'єра поки що немає навіть узгодженої позиції стосовно того, як і що пояснювати, адже на деякі незручні питання, поставлені журналістами безпосередньо Олегу Дубині, Тимошенко воліла відповідати сама. 

Наприклад, коли в Дубини запитали, у кого ж таки НАК купуватиме газ на кордоні і коли, нарешті, підпишуть комерційні контракти між структурами Нафтогазу й Газпрому, у яких випишуть усі технічні деталі, - Тимошенко навіть не дала підлеглому розкрити рота, почавши говорити за нього. 

"І отримувати, і розмитнювати газ буде НАК "Нафтогаз", постачати - російська сторона. Ми знаємо, що реально закуповує газ у центральноазіатських країнах Газпромекспорт. І тому ми вважаємо, що реально постачає газ Україні саме ця компанія. Які ще структури Росія використає для того, щоб поставити газ на кордон, це її справа", - поквапилася відповісти прем'єр. Питання щодо комерційних контрактів так і залишилося без відповіді. 

Така ж ситуація із питаннями щодо становища на українському ринку нової "газпромівської" структури. Наприклад, виникло питання, чому саме обсяги палива, на які має право ця компанія, в угоді не визначені чітко, а є лише доволі вільне формулювання "не менше" певного обсягу. Це, безумовно, гарантує мінімальну кількість поставок, але не виключає їхнього збільшення.  Дубина відповів: "Ви знаєте, завжди йде (формулювання - ЕП) "не менше"... До 50 млрд. Це може бути й нуль також... Так? Так що давайте... Є цифра, вона визначена, от із нею і працюємо, а то зараз почнемо обговорювати - "не менше", "до"...".  

Відповідаючи на питання про те, чому в угоді від 12 березня умови постачання газу до України виписані тільки на 2008 рік, а умови роботи Нафтогазу і дочки Газпрому - на багато років наперед, прем'єр відповіла так, що можна було подумати, що тексту цього пункту документа вона взагалі не визнає. 

"Думаю, що тут очевидні речі: угода підписана на 1 рік, він спливає, і всі зобов'язання за однорічним контрактом завершилися", - сказала Тимошенко.  

Що ж до присутності безпосередньо газпромівської структури на внутрішньому газовому ринку України, прем'єр висловилася так: "Мені здається, що як диверсифікація, як система демонополізації може бути присутній такий постачальник (дочірня або афільована структура Газпрому - ЕП). Але це не СП-1, не СП-2, не Укргаз-Енерго, і продавати він буде за тією ціною, яку встановлять і про яку домовляться". 

Справді, більшість експертів, опитаних ЕП, погоджуються з тим, що коли така компанія працюватиме на загальних ринкових умовах і на неї належним чином упливатиме Національна комісія регулювання електроенергетики, вона нічим не має відрізнятися від інших незалежних трейдерів, що працюють в Україні.  

Проте навряд чи можна сподіватися, що все буде саме так, адже жодному з українських трейдерів угоди між Нафтогазом і Газпромом узагалі нічого не гарантують, не кажучи вже про якісь постійні контракти на поставки визначених обсягів газу. То ж де гарантія, що не повториться тут історія з приходом на ринок Укргаз-Енерго, про яке на початку теж декларували, що воно посилить конкуренцію на ринку?