Фірташ іде, але може повернутися

Про перемогу українського уряду на газових переговорах між "Нафтогазом України" та Газпромом світова спільнота дізналася ще до їхнього завершення. У повідомленні прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, що з'явилося ввечері 12 березня, з радістю сповіщалося про збереження ціни на газ для України на рівні 179,5 дол. за 1 тис. куб. м у 2008 році та відмову від будь-яких посередників, навіть у вигляді спільних підприємств "Нафтогазу України" та Газпрому.

Мимохіть керівник уряду зазначала, що переговори тривають. Тож ніякої необхідності надавати суспільству попередні результати не було. Але уряду кортілося першим сповістити про досягнення своєї мети - "відмови від корумпованих посередників", хоча і створених за участю того ж Газпрому.

Ця новина, напевно, мала компенсувати негативне враження від чуток про укладання втаємничених угод про закупівлю російського газу у 2008 році по 321 дол. за 1 тис. куб. м - усупереч директивам президента. Ще 12 березня перший заступник глави президентського Секретаріату Олександр Шлапак стверджував, що йому нічого не відомо про ці документи і що відповідну інформацію Секретаріат уже попросив у Нафтогазу.

Логіка в цьому є. Компанія формально підпорядкована уряду. Та й прем'єр говорила, що власноруч підписувала директиви делегації на газові переговори.

Паперові фокуси

За інформацією джерел ЕП, ця угода викликала суперечності на зустрічі делегацій у Москві 12 березня. Документ із РосУкрЕнерго 6 березня 2008 року підписав перший заступник голови правління "Нафтогазу України" Ігор Діденко. Є версія, що саме обіцянка завізувати цю угоду і відкрила можливості для відновлення газопостачання України у повному обсязі 5 березня.

Тож Діденко, що відповідає за стосунки із Газпромом, слова дотримав. Але далі почалися незрозумілі речі. Українська сторона начебто стверджувала, що документ не дійсний, адже Діденко не мав відповідних повноважень. Окрім того, на угоді немає печатки "Нафтогазу України". Росіяни роз'яснювали нюанси міжнародного та російського права, згідно з якими паперові домовленості набули чинності.

Ймовірно, проблеми з цією угодою виникли на тлі політичних спекуляцій як в Україні, так і в Росії. Схоже, для російського керівництва (яке вже інформували про допомогу взимку європейським країнам, у тому числі Україні, російським газом) було принциповим продати цей газ за європейською ціною.

Українська сторона мусила змінювати позицію, адже після публікації угоди у пресі в Києві волали про купівлю дорогого російського газу замість дешевого середньоазіатського.

У підсумку компанії дійшли згоди, що російський газ усе ж таки буде оформлений по 315 дол. із можливою оплатою боргу газом. Узагалі-то, справа не вартувала такої уваги. Якщо брати-росіяни і допомогли українцям своїм газом на початку року, коли можливості середньоазіатських країн були обмежені, то ці обсяги могли повернути протягом року за рахунок того ж середньоазіатського ресурсу, який заборгували Україні країни-постачальники.

Фактично, проблему використання близько 1,5 млрд куб. м російського газу так і закриють "на папері": РосУкрЕнерго ніби поставить на початку року "Нафтогазу України" газ по 315 дол., а "Нафтогаз України" згодом поверне цей газ за тією ж ціною.

Думка метра

Офіційна інформація від Газпрому та "Нафтогазу України" про підсумки переговорів залишає багато запитань. Із цим згоден і радник президента Іван Плачков. "Повної ясності немає", - заявив він ЕП після ознайомлення із повідомленням Газпрому. Знову виникло питання про ціну газу в 315 дол. Не зрозуміло, хто продає газ "Нафтогазу України" на кордоні: Газпром чи РосУкрЕнерго. Цікавить Плачкова, який газ і за якою ціною буде продавати Газпром в Україні, а також яким підприємствам.

Плачков акцентував увагу на тому, що не вирішено питання постачання газу в 2009 році, ціну на який пов'язують із "кон'юнктурою закупівельних цін центрально- і середньоазіатського газу". "Якщо вказані ціни будуть європейськими, то виникає запитання про доцільність продовження роботи структур Газпрому на українському ринку", - відзначив радник.

Справді, адже вихід Газпрому на ринок - це своєрідний бартер на низьку ціну на газ. Але обмін виходить не дуже вигідний. Якщо ліцензія на постачання газу видається на п'ять років, то неринкова ціна діятиме лише у 2008 році. За деякими даними, в угоду між "Нафтогазом України" і Газпромом пропонували включити пункт про формульний підхід до визначення ціни на газ у 2009 році. Це так і буде, адже країни Середньої Азії, не без участі Газпрому, вже заявили, що торгуватимуть газом із 2009 року за європейською ціною. Тобто дешевого газу для України не буде.

Плачков також нагадав, що уряд не раз говорив про поетапний перехід на ринкову ціну. "Якщо ринкова ціна буде вже в 2009 році, то це ніяк не можна назвати поетапним переходом", - підкреслив він. У Росії, до речі, цей період триватиме до 2011 року.

Питання без відповіді

Насправді питань ще більше. По-перше, не зрозуміло, що буде із партнерством Газпрому із Дмитром Фірташем. Якось "не по-газпромівськи" залишати без роботи колегу такого рівня, з яким працювали роками. Можливо, Фірташ повернеться на позиції до 2006 року, коли він забезпечував транзит середньоазіатського газу і не мав частки у торгівлі газом на українському ринку у вигляді участі в ЗАТ "Укргаз-Енерго". Але не факт, що він утратить свої позиції на внутрішньому ринку.

По-перше, хто може заборонити Газпрому співпрацювати з ним через Укргаз-Енерго? Адже росіяни, напевно, можуть зайняти місце Нафтогазу в цьому СП. Навряд чи за два тижні Газпром устигне виконати всі формальності, щоб уже з 1 квітня почати торгувати газом, якщо, звісно, ця дата для нього критична. А тут - компанія, що діє, із ліцензією поки що на 32 млрд куб. м газу, наявні договірна база, досвід та професійний менеджмент.

До того ж, Газпром має право постачати НЕ МЕНШЕ 7,5 млрд куб. м газу. Не тяжко уявити ситуацію, коли в договір на придбання газу з "Нафтогазом України" впишуть пункт, що газ йому продається лише за 100- відсотковою передоплатою. А якщо компанія з певних причин не може цього зробити, непроплачені обсяги продаються іншим постачальникам, тобто Укргаз-Енерго, яке може вийти таким чином і на солідніші обсяги постачання газу.

Нарешті, не відомо, чи дістав "Нафтогаз України" компенсацію у вигляді участі в експорті газу. Швидше за все - ні. Адже в проекті угоди, яку мали підписати 12-13 березня з Газпромом, існував пункт про заборону реекспорту газу.

Таким чином, домовленості з Газпромом залишають багато проблем на осінь, коли розпочнуться переговори щодо умов постачання газу на 2009 рік. При цьому ймовірність переходу на ринкову ціну на газ в Україні вже з 2009 року наближається до 100 відсотків. Тому на тендітні жіночі плечі прем'єра Юлії Тимошенко лягає тягар важкої навіть для чоловіків дилеми: залишитися на посту і забезпечити країні ринкову ціну на газ - або піти готуватися до виборів президента, нагадуючи, що за її керування урядом газ був по 179,5 дол.