Спокій Дніпроенерго тільки у снах?
Юлія Тимошенко обіцяла залишити справу Дніпроенерго судам. Проте схоже, що під тиском бізнес-групи "Приват" їй тяжко було залишитися нейтральною. Уряд має намір відмінити своє доручення проголосувати за додаткову емісію Дніпроенерго, надане "Енергетичній компанії" у червні 2007 року. Таке рішення може стати підставою для нових судових позовів.
Як заявив міністр палива та енергетики Юрій Продан, його міністерство підготувало проект постанови КМУ, що відміняє дозвіл національній акціонерній компанії "Енергетична компанія України" голосувати за збільшення статутного капіталу ВАТ "Дніпроенерго".
Характерно, що держава раніше зберігала нейтралітет стосовно спроб "приватівців" скасувати угоди з "дебанкрутизації" компанії. Схоже, вони прорахували можливість свого програшу в судах - і, щоб узяти реванш, пролобіювали відповідні рішення в урядових структурах.
Нещасливе банкрутство
Одна з найбільших енергогенеруючих компаній "Дніпроенерго" кілька років поспіль була банкрутом. Уже минув рік, відколи комітет кредиторів на відкритому конкурсі вибрав інвесторами вугільні компанії "Павлоградвугілля" і "Комсомолець Донбасу". І понад два тижні, відколи Вищий господарський суд визнав законність зборів акціонерів, на яких прийняли рішення, відповідно до котрого новий акціонер компанії - "Інвестиційне товариство" - погасило борг у 1 млрд гривень та зобов'язалося вкласти до 2012 року 1 млрд гривень із гаком інвестицій у її розвиток.
Незважаючи на це, закінчення історії ще не видно.
Дніпроенерго, як і багато інших компаній, обросла боргами у 90-х роках ХХ сторіччя внаслідок системної кризи платежів. Коли у 2001 році Господарський суд Запорізької області розпочав справу про банкрутство компанії, за нею визнавали майже 3 млрд гривень боргів. Під час розгляду справи офіційно підтвердили 1,39 млрд гривень боргів перед держаними органами і бюджетом, постачальниками енергоносіїв, транспортними організаціями, підрядниками тощо.
У вересні 2003 року суд затвердив список із 65 кредиторів. Найбільші борги були перед державними установами: Держрезервом, Мінфіном, Нафтогазом, також серед приватних "мінорітарних" кредиторів були шахта "Комсомолець Донбасу" та вугледобувна компанія "Павлоградвугілля". У листопаді розпочали процес санації, що мала завершитись наприкінці 2006 року, але її продовжили відповідно до Закону України "Про забезпечення стабільного функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" до 1 січня 2008 року.
Капіталізація компанії становила близько 470 млн доларів (76% акцій, що належать державі, оцінювали у 380 млн доларів). Якби Верховна Рада не продовжила дію цього закону, невдовзі Дніпроенерго можна було би продати за борги частинами.
Новітня історія компанії починається із січня 2007 року, коли комітет кредиторів після розгляду конкурсних пропозицій щодо участі у санації затвердив інвесторами вугледобувні компанії "Павлоградвугілля" і "Комсомолець Донбасу", які входять до "Донбаської паливно-енергетичної компанії".
У своєму бачені, як щонайефективніше оздоровити енергокомпанію, вони обійшли навіть російський "Альфа-банк", котрий узагалі-то не приховував, що не має досвіду керування такими об'єктами і його план був короткостроковим. У травні 2007 року борги компанії становили 952 мільйони гривень.
Вугледобувні підприємства заснували ТОВ "Інвестиційне товариство", яке приєдналося до Дніпроенерго завдяки додатковій емісії акцій і забезпечило енергокомпанію коштами для розрахунків із кредиторами. Додатково інвестори разом із Дніпроенерго розробили план модернізації енергокомпанії й підписали інвестиційну угоду вартістю понад мільярд гривень.
13 червня уряд доручив Національній акціонерній компанії "Енергетична компанія України", якій належало 76% Дніпроенерго, підтримати додаткову емісію акцій на 51,85 млн гривень (розпорядження 407-р "Про деякі питання ВАТ "Дніпроенерго"). При цьому в держави залишався контрольний пакет акцій.
Уже 27 серпня акціонери компанії (власники 98 % акцій) прийняли рішення про збільшення статутного фонду. Внаслідок цього державна частка акцій сягнула 50%+1 акцію (кількість залишилася незмінною: 2 983 717 акцій номіналом 25 гривень кожна). Ринок цінних паперів на прихід інвестора відреагував підвищенням вартості акцій, і державна частка (50%+1 акція) вже наприкінці серпня оцінювалася у 750 млн доларів.
Від суду до Кабміну
Все було спокійно, поки у листопаді компанія-реєстратор "Укрнафтогаз" не відмовила Дніпроенерго у реєстрації додаткової емісії акцій, обґрунтовуючи це позовами фізичних осіб - власників 2-3 акцій, а інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест", якій належить 0,00655% акцій, оскаржила в суді законність зборів акціонерів на тій підставі, що в разі збільшення статутного фонду Дніпроенерго будуть порушені її права як міноритарного акціонера. На той час інвестори вже встигли виплатити борги компанії.
25 січня Вищий господарський суд задовольнив касаційну скаргу Дніпроенерго, визнавши справедливою відмову Господарського суду Запорізької області у задоволенні позову "Бізнес-Інвесту" (1 листопада 2007 року) і скасувавши постанову Запорізького апеляційного господарського суду (від 21 грудня), якою визнавалися недійсними збори акціонерів від 27 серпня.
Суд установив, що порушень під час проведення зборів акціонерів не було, а "Бізнес-Інвест" знав про час, місце і порядок денний проведення загальних зборів, але не брав участі у зборах із власної ініціативи, а в результаті збільшення статутного фонду Дніпроенерго кількість акцій міноритарного акціонера залишилась незмінною, отже, його права порушені не були.
На початку січня Тимошенко заявила: "У залежності від того, що вирішить суд, те й буде з Дніпроенерго. Але у мене є підозра, що все буде згідно із законом, і Дніпроенерго буде там, де й було".
Фактично, уряд ніби й не бере участі у справі Дніпроенерго, але все ж намагається "допомогти" судовій системі правильно вирішити справу. В редакції ЕП опинився проект розпорядження, розроблений Міністерством палива та енергетики, яким скасовується дозвіл Кабміну на проведення додаткової емісії цінних паперів Дніпроенерго, виданий у червні.
 |
Експерти вважають, що рішення уряду на основі цього документа не вплине суттєво на долю компанії, адже з юридичної точки зору попереднє рішення не можна відмінити, тому що воно вже виконане і зворотної сили закон не має, - але все це здатне спричинити подальшу судову тяганину.
Можна припустити, що перенос суто бізнесового конфлікту на рівень "уряд-бізнес" є ризикованим як для "Привату", так і для тих чиновників, які допомагатимуть їм. Адже тоді їм складно буде відбитися від звинувачень у спробах політично вмотивованого переділу власності - а такі революційні дії є явищем, на якому в суспільній свідомості навічно поставлено тавро негативу.
Наразі держава не подала жодного позову щодо процедури санації чи легітимності додемісії. Склалася дещо унікальна ситуація: захисником прав держави (понад 50% акцій Дніпроенерго) є інший акціонер, приватівський "Бізнес-Інвест", який володіє 0,0065%.