Україна візьметься за електрифікацію батьківщини Плачкова

Південь Одещини став розмінною монетою в "енергетичних" стосунках із Молдовою з часів здобуття незалежності України. Причина – залежність регіону від постачання електроенергії з Молдовської ДРЕС.

15 січня президент Віктор Ющенко наказав Кабінету Міністрів включити кошти на будівництво парогазової електростанції у Болграді та ліній електропередач "Аджалик–Усатове", "Новоодеська–Арциз" у доопрацьований бюджет на 2008 рік. Окрім того, уряд повинен забезпечити завершення будівництва повітряних ліній електропередачі "Арциз–Болград" та "Болград–Буджак–Рені" до липня 2008 року. Вартість зведення електростанції становить понад 290 млн гривень. Будівництво нових ліній обійдеться Україні майже у 130 млн гривень, а економічний ефект від них становитиме понад 50 млрд доларів щороку.

Реалізація цих заходів дозволить південно-західній частині Одеської області стати енергонезалежною від Молдови.

"Братні" стосунки

Наші сусіди мають можливість вибирати джерела постачання електроенергії. Щоб забезпечити свої потреби, Молдова може купувати електроенергію у Молдовської ДРЕС, що розташована у Придністров’ї та належить російській компанії "Інтер РАО ЄЕС", або експортувати її з України.

У свою чергу, південний захід Одеської області живить електроенергією лише Молдовська ДРЕС. Чотири з п'яти підстанцій, які забезпечують електроенергією цей регіон, пов'язані з іноземною електростанцією. За деякими даними, Одеська область забезпечує свої потреби в електроенергії лише на 4%. У разі ж зупинення Молдовської ДРЕС - регіон опиняється під загрозою техногенної катастрофи через аварійне відключення енергосистем.

Молдова відмовлялася купувати електроенергію в ДРЕС через її високу вартість, експортуючи дешевшу українську електроенергію. Ще в середині минулого року вона купувала українську електроенергію за ціною вдвічі меншою (2,76–2,8 цента/кВт-год), ніж ціна на нашому внутрішньому ринку. В той же час на її власному внутрішньому ринку електрика коштувала 6 центів/кВт-год.

За даними Міністерства палива та енергетики, збитки української сторони від експорту електроенергії до Молдови за заниженими цінами за останні півтора роки становлять понад 70 млн доларів.

Поки в Україні гралися в кота-мишку, Молдова ще у 2003 році прийняла концепцію розвитку своїх генеруючих потужностей і розпочала оновлення наявних станцій та будівництво нових, щоби зменшити залежність від імпорту електроенергії.

За такого розкладу наші сусіди мають можливість "збивати" ціни, користуючись конкуренцією між українською Укрінтеренерго та "Єдиними енергосистемами" і маніпулюючи залежністю української сторони від молдовських поставок.

Загроза енергетичній безпеці України посилюється ще й тим, що власники станції планують продати (а може, й уже продали) великий пакет акцій структурам, пов’язаним із Дмитром Фірташем, який є власником 45% компанії RosUkrEnergo - монопольного постачальника газу в Україну. У цьому разі не тільки Молдова, але і пан Фірташ зможуть зробити непоганий ґешефт.

З одного боку, він добряче заробить на експорті електроенергії на Балкани – восени уряд Януковича "здав" частину лінії "Южноукраїнська АЕС–Ісакча (Румунія)" якраз від Молдовської ДРЕС до Румунії. А з іншого – поки в області не буде власної генерації, він зможе заробляти, наступаючи на ахілесові п’яти України: енергонедостатність Одещини та "газову залежність" від постачання RosUkrEnergo.

Україна не тільки не залежить від імпорту електроенергії, але й втрачає ринки збуту – у перспективі Молдова може значно зменшити обсяги експорту нашої електроенергії або й відмовитися від неї взагалі, натомість перспектива енергоекспортної експансії на Балкани тане, як міраж.

Скоро укази пишуться, та не скоро справи робляться

Про необхідність будівництва парогазових електростанцій в Одеській області (зокрема у Болграді, Ізмаїлі та Рені) говорили давно. Ще навесні 2006 року за будівництво генеруючих потужностей у Болграді бралася Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Проект будівництва компанія планувала закінчити до жовтня того ж року, а саму станцію спорудити до 2009 року. Але відбулася позачергова зміна уряду, і справу відклали у довгий ящик.

Кабінет Януковича затвердив техніко-економічне обґрунтування проекту будівництва парогазової електростанції в Болграді лише напередодні відставки, у вересні 2007 року. Згідно з проектом, розробленим ДніпроВНІПІенергопромом (м. Дніпропетровськ), станція повинна бути потужністю 30-50 МВт. Загальна кошторисна вартість проекту становить понад 291,103 млн гривень. Тривалість будівництва -17 місяців. А строк окупності - 4,5 роки. Щоправда, наразі не відомо, чи будівництвом і далі займатиметься Енергоатом.

Про проекти будівництва таких електростанцій в Ізмаїлі (потужністю 250-300 МВт) та у Рені (потужністю 705 МВт), якими раніше, за повідомленнями прес-служби Мінпаливенерго, цікавилися іноземні інвестори, поки не згадують. В уряду зараз на першому місці вирішення інших проблем.

Видобуток газу на шельфі Чорного моря (Одеське родовище, обсяги якого оцінюють у 17-18 млрд куб. м) дозволить забезпечити стабільну роботу майбутніх електростанцій, що зробить Одеську область однією з найбільш енергозабезпечених власними генеруючими потужностями, а відтак і зміцнення енергетичної безпеки України до певної міри вирішать.