Відповідь на це питання міститься далі, наприкінці статті. Але інформаційний привід для написання матеріалу інший. "ЕП" уважно стежила за долею державного концерну "Укратомпром" та подіями навколо нього. Тож повз нашу увагу не пройшло і рішення Конституційного Суду, котрим президентові України Віктору Ющенку відмовлено у відкритті провадження щодо конституційності постанов КМУ про створення ДК "Укратомпром".

Зараз можна вишукувати різні першопричини такого рішення КС, оскільки в Україні звикли, що мотивами судової гілки влади у прийнятті рішень бувають не лише закони, але й інтереси високопосадовців.

Між тим, справжні інтереси парламентських політичних сил незабаром стануть відомі. Натомість всі, як завше, закриють очі на події, що відбувалися навколо Укратомпрому до останнього часу.

Але є в цій сфері і цікаві моменти, на яких варто зупинитися наостанок, перед черговим дерибаном посад, за яким часто-густо не видно ні інтересів держави, ні – тим паче – суспільства. Про атомну галузь згадувати навіть ніяково, коли зустрічаєш з-поміж кан

Протягом усього часу "правової невизначеності" Укратомпрому, його керівництво на чолі з генеральним директором Андрієм Деркачем, нині народним депутатом від Партії регіонів, усіляко намагалося довести, що підприємство працює, вся його робота спрямована на виконання високих стратегічних цілей у процесі реформування та вдосконалення управління в атомно-промисловому комплексі. Все це легко знайти на веб-сайті НАЕК "Енергоатом".

До боротьби із президентським указом Деркач залучив навіть Мін’юст із незрозумілим висновком про те, що й указ президента чинний, і для концерну це не створює жодних проблем. Також було мобілізовано атомні профспілки, деякі з яких зверталися до президента із заявами про захист Концерну від свавілля президентського Секретаріату.

До речі, профком Турбоатому чомусь вирішив, що це підприємство увійшло до складу Укратомпрому, але це не відповідає дійсності, оскільки Турбоатом не належить до учасників Концерну. Фонду держмайна лише доручено вжити заходів для передачі Укратомпрому повноважень із управління корпоративними правами держави стосовно Турбоатому. Профспілкові лідери, напевно, особливо не замислювались над такими тонкощами: що запропонували, те й підписали.

Чого насправді прагнув колектив Укратомпрому? Хто взагалі до нього входить?

"ЕП" уже писала про єдину мету створення Концерну: це його подальша приватизація. Все просто – постановами, про які йдеться, Кабмін вивів державне майно з-під законодавчої заборони на приватизацію.

Довідково: Відповідно до статті 1 Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 07. 07. 99 №847-XIV, державні підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", "Смоли", Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології віднесено до переліку об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації, а ДП НАЕК "Енергоатом" включено до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані. А згідно з підпунктом "г" пункту 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 04. 03. 92 №2163-ХІІ, атомні електростанції включені до Переліку об’єктів, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому, мають загальнодержавне значення та не підлягають приватизації.

На користь того, що до реальної роботи Укратомпром як єдине господарське об’єднання поки не брався, говорить і те, що до цього часу не сформовано навіть управлінський склад Концерну.

Так, розпорядженням КМУ від 01. 08. 2007 № 598-р віце-президента Енергоатому Кулініча Олега Миколайовича звільнено із займаної посади, а розпорядженням № 601-р його призначено заступником генерального директора ДК "Укратомпром". Аналогічно Кабмін вчинив і з віце-президентом Енергоатому з фінансових питань Айсіном Айдином Абдурашидовичем. Але ці посадові особи досі (за три з половиною місяці) не звільнилися з Енергоатому, продовжують виконання своїх обов’язків, отримують зарплатню. До речі, у пана Кулініча за рік роботи в Енергоатомі вона (зарплатня) зросла до 28 тис. грн.

"ЕП" звертається за роз’ясненням такої ситуації до керівництва НАЕК "Енергоатом". Редакцію задовольнить інформація про підписання наказу щодо звільнення Кулініча (навіть заднім числом) у разі, якщо всі незаконно отримані ним гроші будуть повернені державному підприємству. Адже, де-факто, Енергоатом не виконував протягом майже 4-х місяців ні наказу глави держави, ні урядових постанов.