Таблички з цінами на стелах АЗС не припиняють неприємно дивувати автолюбителів. Здавалось би, пік споживання минув, ринок плавно готується до "зимової сплячки", але пальне день у день тільки дорожчає. "ЕП" уже писала про прогнози і причини зростання цін.

Утім, окрім офіційних доручень від чиновників, розмови про стабілізацію ситуації реальними вчинками так до останнього часу і не підкріплено. Водночас під тиском гніву громадськості й подальшого нагнітання ситуації прийшов час збирати каміння.

Так, міністр палива й енергетики Юрій Бойко після засідання Кабінету Міністрів повідомив, що уряд має намір продовжувати практику товарних інтервенцій для стабілізації роздрібних цін на ринку світлих нафтопродуктів.

"Ми будемо робити товарні інтервенції, так само, як і влітку, вже найближчим часом", - завірив Бойко. За його словами, для здійснення інтервенцій Україна закупила 145 тис. тонн нафти, переробку якої вже почали на Лисичанському НПЗ, а її реалізацією займається ВАТ "Укртранснафта" у рамках стабілізаційного резерву.

Однак експерти й учасники ринку констатують: створити нашвидкуруч стабілізаційний фонд нафтопродуктів на базі "Укртранснафти", який би нормально функціонував, схоже, так і не вдалося. Ідея наштовхнулася на найбільш непередбачену й очевидну перешкоду – наявність потужностей зі збереження.

Як виявилося, потужності "Укртранснафтопродукту" дотепер не передали "Укртранснафті". "Ми не можемо зберігати. Для того, щоб зберігати, слід розвинути систему "Укртранснафтопродукту". Для того, щоб її розвинути, треба одержати це підприємство в оперативне керування ", - сказав у своєму останньому інтерв'ю глава "Укртранснафти" Ігор Кирюшин. При цьому він зазначив, що сьогодні вже всі документи підписані й проходять узгодження у міністерствах.

"Але коли все узгодять і приймуть рішення уряду, коли ми зможемо інвестувати гроші у відновлення цієї системи - я не знаю", - констатував Кирюшин. У той же час топ-менеджер вважає, що зберігати нафтопродукти на комерційних нафтобазах компанії складно.

По-перше, дуже важка тендерна процедура, по-друге, "Укртранснафта" не має достатнього для цього грошового резерву. Все це призвело до того, що компанія змушена, переробивши нафту на Лисичанському НПЗ, відразу ж продавати нафтопродукти із заводу оптом. Природно, що такі вливання на ринок з урахуванням щоденної зміни інфраструктури на світових торговельних площадках, мають тільки ситуативний характер.

Окрім того, експерти констатують, що навряд чи така діяльність може приносити "Укртранснафті" прибуток. Навіть виграючи на коливанні цін, підприємство змушене платити за процесинг. До того ж не слід забувати, що значний прибуток на опті не зробиш, весь бариш кується в роздріб. Якщо "Укртранснафті" на цих операціях вдасться досягти хоча б нульової рентабельності, то це вже значне досягнення, стверджують учасники ринку.

Водночас питання про те, які компанії виступають покупцями стабрезервівських нафтопродуктів, дотепер залишається відкритим. Не виключено, що для когось це можливість дістати непоганий прибуток.

У той же час прогнози експертів і учасників ринку щодо ситуації на ринку нафтопродуктів досить гнітючі. Так, під тиском росту цін на чорне золото на світових торговельних площадках, проблем на Кременчуцькому НПЗ, а також політичної невизначеності - ціни на нафтопродукти в роздрібному сегменті ринку в листопаді можуть "стрибнути" ще на 10 коп. на літрі пального, оптові ціни на бензини – до 5%, дизпаливо – на 8%.