У середу ввечері українське МЗС повідомило про підписання двостороннього протоколу із Киргизстаном про вільну торгівлю. Тим самим знято останню формальну перешкоду для підписання звіту робочої групи з прийому України у Всесвітню торговельну організацію. У свою чергу, наявність завізованого звіту є підставою для позитивного рішення Генеральної асамблеї CОТ про прийом до організації нових країн-учасниць.

Слід зазначити: процедура підписання протоколу між Бішкеком і Києвом відбулася через кілька годин після прийняття українським Кабінетом Міністрів постанови про виділення Киргизстану 138 млн грн гуманітарної допомоги. Український міністр економіки Анатолій Кінах заявив журналістам, що кошти виділяються на прохання президента Киргизстану для надання допомоги потерпілим від землетрусу. Однак спостерігачі відразу зауважили: сума повністю відповідає заборгованості українських зовнішньоекономічних суб'єктів у 27 млн дол., що склалася в 1992-1994 р. і на виплаті якої весь цей час наполягали в Бішкеку.

Нагадаємо, для узгодження протиріч із Киргизстаном Україні знадобилося півтора роки. При тому, що, за словами першого віце-прем'єра Миколи Азарова, товарообіг між колишніми союзними республіками наразі відсутній. Тобто, по суті, борг залишався єдиним каменем спотикання, хоча його сума досить незначна для України у порівнянні із втратами національних експортерів від відсутності режиму вільної торгівлі з Євросоюзом і США. Експертам це дало підставу припустити, що в такий спосіб процес вступу України у СОТ штучно гальмується наявною на той момент антикризовою коаліцією. На думку спостерігачів, таким чином вони "виконували московське замовлення", перешкоджаючи входженню України до СОТ раніше РФ.

Згаданий пан Азаров цю версію свого часу привселюдно спростував, заявивши, що визнання вказаного боргу створить прецедент, за яким подібні претензії Україні зможуть пред'явити інші колишні республіки СРСР. Іншими словами, справа не в сумі боргу, а в принципі. Зараз можна констатувати, що Київ зумів знайти вихід зі становища: і гроші начебто сплачені, і борг залишився невизнаним державою. А надавати кому-небудь гуманітарну допомогу або ні - добровільна справа кожного.

Однак не можна не відзначити, що потрібне рішення знайшли після припинення роботи парламенту, коли фракції депутатської більшості значною мірою втратили контроль над ситуацією в галузі зовнішньої політики. Тому можна погодитися з оцінкою Кінаха, що вступ України у СОТ до кінця 2007 р. "залишається цілком реальним строком".

До речі, на тому ж засіданні уряду 14 листопада прийнято ще одну постанову, що наближає Україну до членства в міжнародному торговельному клубі. Це постанова про поетапне збільшення акцизних ставок на коньячні спирти - до 10 грн/л., 15 грн/л. і 19 грн/л. у перший, другий і третій рік після вступу України до СОТ. У такий спосіб вартість акцизу на одну пляшку збільшиться на 0,6 грн, на 1,2 грн і на 0,8 грн протягом трьох років. Окрім того, з моменту вступу до СОТ в Україні підвищиться акцизний збір на коньяки і бренді, з 7 до 16 грн/л. Як пояснив "ЕП" перший заступник міністра фінансів Вадим Копилов, збільшення акцизу виконане відповідно до вимог СОТ.

Але повернемося до переговорів у Бішкеку, які тривали з 12 до 14 листопада. Як повідомив "ЕП" один із учасників української делегації, киргизька сторона запропонувала встановити рівень тарифного захисту в розмірі від 0% до 10% із 270 товарних позицій. Це неприйнятно для України, оскільки в такому разі подібний рівень тарифного захисту нам автоматично довелося б установити й для аналогічних товарів з інших країн.

Тим часом представники Євросоюзу під час попередніх консультацій щодо нової, посиленої угоди про зону вільної торгівлі чітко дали зрозуміти: підписання даного документа можливе за умови, що тимчасовими тарифними обмеженнями будуть захищені не більше 5% українських товарів. Про це "ЕП" повідомило джерело в українському Мінекономіки.

І ще одна новина – оптимістична. Російський уряд поширив заяву, що РФ планує вступ у СОТ в середині 2008 р. Таким чином, в України з'являється реальний шанс увійти до складу робочої групи з прийому Росії до СОТ. У цьому випадку наша країна дістає можливість диктувати свої умови для підписання двостороннього протоколу про торговельне співробітництво. А це відкриває досить цікаві перспективи і щодо відновлення в повному обсязі експорту в Росію м'ясомолочної продукції, і щодо зняття обмежень на імпорт українських металовиробів, і, нарешті, з питань, пов'язаних із вартістю імпортованого газу для України, включаючи можливість прямого придбання середньоазіатського газу, який наразі купує "Газпром".

Практично всі вітчизняні й закордонні експерти (Мінфіну, Нацбанку, Мінекономіки, Національного інституту стратегічних досліджень, Всесвітнього банку, Міжнародного валютного фонду і Європейського банку реконструкції й розвитку) сходяться, що вступ України у СОТ мінімізує наслідки для її економіки, пов'язані із прогнозованим у 2008 р. погіршенням кон'юнктури на закордонних ринках, традиційних для українського експорту. Як негативний аспект вони зазначають більший ступінь відкритості української економіки, що посилює вплив світових фінансових, продовольчих і енергетичних криз.