"ЕП" разом з асоціацією фахівців з нерухомості (ріелтерів) України в рамках майбутнього всеукраїнського інтернет-форуму з обговорення проекту Закону України "Про ріелтерську діяльність" продовжує серію публікацій щодо змісту закону.

C 15 по 22 жовтня 2007 р. всі, хто має свою точку зору з приводу норм і положень законопроекту, запрошуються до інтерактивного обговорення даної теми на сторінках форуму за адресою www.forum.asnu.net .

У цій статті висвітлюються питання, пов'язані з ріелтерською діяльністю, її видами, а також із кваліфікаційними вимогами до ріелтерів, правами, обов'язками й відповідальністю ріелтерів.

Ріелтерська діяльність – це діяльність, пов'язана з наданням послуг на ринку нерухомості, а також при реалізації фізичними і юридичними особами своїх прав на нерухоме майно.

Цю діяльність можуть здійснювати лише суб'єкти ріелтерської діяльності, і вона для них повинна бути єдиним видом діяльності.

Законопроектом визначені такі види ріелтерської діяльності, як посередницька діяльність, управління нерухомим майном, ріелтерська експертиза, організація та проведення публічних торгів, аукціонів і конкурсів щодо нерухомості, інформаційно-консультаційна діяльність.

Суть більшості з названих видів діяльності відома. Варто окремо звернути увагу тільки на ріелтерську експертизу. Це послуга, суть якої - у дослідженні стану правовстановлюючих, технічних та інших документів щодо нерухомості, визначенні їхньої повноти та відповідності вимогам законодавства. Вона проводиться з дотриманням спеціальних вимог і методик, які розробляються і встановлюються Ріелтерською Палатою. Результатом ріелтерської експертизи є ріелтерський висновок з печаткою та підписом суб'єкта ріелтерської діяльності.

Право займатися всіма цими видами діяльності в Україні має тільки сертифікований ріелтер.

Отже, ріелтером може бути лише фізична особа, що здійснює ріелтерську діяльність самостійно або в структурі агентства нерухомості. Цим самим підкреслюється персональна відповідальність ріелтера, що, природно, не виключає відповідальності агентства нерухомості, в якому він працює.

Відповідно до проекту Закону ріелтер має відповідати таким кваліфікаційним вимогам:

- мати базову вищу освіту;

- здати кваліфікаційний іспит, за результатами якого одержати Кваліфікаційне свідоцтво ріелтера;

- зареєструватися в Реєстрі ріелтерів України.

Крім того, ріелтером не може бути особа, що має непогашену або не зняту судимість за корисливий злочин.

Ріелтер не може працювати у двох і більше агентствах нерухомості. Він також не має права працювати одночасно в агентстві нерухомості і як ріелтер-підприємець.

Інакше кажучи, ріелтер може працювати тільки як ріелтер і тільки в одному місці. Порушення цього правила стане основою для анулювання Кваліфікаційного свідчення ріелтера.

У своїй діяльності ріелтери зобов'язані додержуватися Стандартів і правил ріелтерської діяльності, які розробляються й затверджуються Ріелтерською Палатою.

Кваліфікаційне свідчення ріелтера - це документ, що підтверджує кваліфікацію. Але саме по собі воно не дає права займатися ріелтерською діяльністю.

Таке право дає спеціальний документ - Сертифікат суб'єкта ріелтерської діяльності, що видає Ріелтерська Палата України агентствам нерухомості й ріелтерам-підприємцям. Вона ж установить і процедуру включення до Реєстру ріелтерів і видання Сертифіката.

При одержанні Сертифіката відповідне агентство нерухомості або ріелтер-підприємець включаються до Реєстру суб'єктів ріелтерської діяльності

Таким чином, згідно ст.6 законопроекту дані про всіх осіб, які набули статусу ріелтера, вносяться до Реєстру ріелтерів України, а дані про осіб, які набули статусу суб'єкта ріелтерської діяльності - до Реєстру суб'єктів ріелтерської діяльності України.

Агентства нерухомості можуть бути будь-якої форми власності, але важливо, щоб у його штаті на постійній основі працював хоча б один ріелтер, що одержав Кваліфікаційне свідчення й зареєстрований у Реєстрі ріелтерів України.

Керівником агентства нерухомості може бути тільки ріелтер.

Як законопроект визначає права й обов'язки суб'єктів ріелтерської діяльності? Звернемося до основного з них.

Згідно ст. 8 суб'єкти ріелтерської діяльності при здійсненні своїх функцій мають право:

- одержувати від споживачів необхідні для надання послуги документи й інформацію;

- відмовити в наданні послуги, якщо такі документи й інформацію клієнт не надав;

- одержувати інформацію від органів влади і місцевого самоврядування про нерухоме майно, щодо якого здійснюються операції.

Що стосується обов'язків ріелтерів, то їхній перелік значно ширший (ст.9). Насамперед він зобов'язаний строго дотримуватися стандартів і правил Ріелтерської Палати України. Зокрема, він зобов'язаний:

- на вимогу клієнта знайомити його з документами про право займатися ріелтерською діяльністю, а також з її Стандартами й правилами;

- забезпечувати конфіденційність інформації, отриманої при наданні послуг, не використовувати її в неправомірних цілях;

- забезпечувати збереження документів, отриманих від споживача;

- повідомляти споживачеві про неможливість надання послуг у випадку виникнення певних обставин;

- надавати споживачам достовірну інформацію щодо будь-якої операції з нерухомим майном;

- вести архів укладених договорів із клієнтами та зберігати їх строком не менш трьох років.

Що передбачається в плані відповідальності суб'єктів ріелтерської діяльності?

Ці норми зафіксовані в ст.10 законопроекту. Зокрема, передбачається, що до ріелтерів можуть бути застосовані попередження, штраф, анулювання Сертифіката та Кваліфікаційного свідчення ріелтера, виключення його з Реєстру ріелтерів і Реєстру суб'єктів ріелтерської діяльності.

У наступних статтях будуть представлені випадки обов'язкового анулювання Кваліфікаційного свідчення ріелтера й Сертифіката суб'єкта ріелтерськой діяльності.

Матеріал підготовлений Київським порталом нерухомості "Domik.net"

(Продовження незабаром)