Скандал навколо "Турбоатому" загрожує Україні не лише значними штрафами, але і втратою позицій у галузі енергетичного машинобудування на світових ринках. Особливо - у Південній і Південно-Східній Азії. Ситуація посилюється ігноруванням проблеми з українським обладнанням на індійській АЕС із боку чинного керівництва "Турбоатому". Причина – заводом керують тимчасові люди, котрі планують залишити розв’язання проблем на своїх наступників. Поведінка – типова для ставлеників Соціалістичної партії України. Той самий діагноз спостерігачі вбачають і в діях прямого керівника директора "Турбоатому" Віктора Суботіна - генерального директора "Укратомпрому" Андрія Деркача (на момент призначення на цю посаду – теж члена виборчого списку СоцПУ).

Як писала "ЕП", 26 серпня 2007 року на одному із блоків індійської АЕС "Кайга" відбувся прорив трубопроводу охолодження генератора, поставленого ще в 2002 році "Турбоатомом". Технічно запобігти цій поломці мало автоматичне включення системи захисту генератора і наступна зупинка турбіни. Однак захисний ланцюг не спрацював, що призвело до виводу генератора з ладу. Оскільки в Індії виробників подібної техніки немає, єдиними фахівцями, які могли б зайнятися ремонтом, мали стати працівники "Турбоатому".

Попри те, що в день аварії до керівництва харківського заводу спрямували офіційний запит, реакції не було. Завод мав би у своїх же інтересах в перші дні вислати аварійну бригаду в Індію для усунення поломки. Але після двох тижнів мовчання менеджмент заводу лиш переадресував запит на субпідрядника замовлення - інший харківський завод "Електротяжмаш", який буцімто міг поставити неякісні комплектуючі для генератора.

Однак генеральним підрядником замовлення є саме "Турбоатом", і, відповідно до контракту, саме він має відповідати перед замовником за якість турбіни, незалежно від того, хто робив деталі для генератора.

За кілька тижнів керівництво заводу заявило, що турбогенератор перебував у режимі пуско-налагоджувальних робіт, і тому аварія трапилася з вини індійської сторони. Якось топ-менеджмент "Турбоатому" "забув", що турбогенератор змонтували і запустили під контролем фахівців харківського заводу, і лише потім його передали у комерційне використання.

Лише через місяць після аварії Віктор Суботін таки направив технічних фахівців компаній "Турбоатом", "Електротяжмаш" і "Моноліт" в Індію. Однак результату індійська сторона не дочекалася. Експерти підтвердили попередні висновки індійської компанії і спокійно повернулися на батьківщину.

На початку жовтня директор СММ (структура, що входить у NPCIL, якій належить АЕС) С. К. Коел надіслав на ім'я Віктора Суботіна ще одного листа із проханням почати ремонтні роботи. Він чітко визначив збитки, котрі несе компанія ,– 400 тис. дол. щодня. За два місяці це вже 24 млн дол., і цілком очевидно, що індійська сторона зажадає компенсації від українців у судовому порядку.

Певно, індійська компанія усе ще сподівається одержати допомогу від українських фахівців. Однак навряд чи це відбудеться до кадрових ротацій на "Турбоатомі". Віктор Суботін більше стурбований підписанням нового контракту, аніж вирішенням поточних проблем. На прохання надати допомогу в ремонті він запропонував індійській стороні зустрітися в Харкові й обговорити постачання запчастин для подальшого використання (на строк до 10 років).

У середині жовтня в Міністерстві промислової політики відбулася тристороння нарада між представниками міністерства, "Турбоатому" та індійської амбасади. Сам Віктор Суботін на нараду не з'явився, надіславши лише свого заступника.

Втім, окрім професійної некомпетентності, може існувати ще одна причина такого ігнорування. Суботін може покинути свій пост найближчим часом. Колишній генеральний директор заводу Анатолій Бугаєць ще на початку жовтня звернувся в Господарський суд Харкова з вимогою відновлення в посаді. Крім того, після 26 жовтня будуть опубліковані результати перевірки ВАТ "Турбоатом", що веде ГоловКРУ з ініціативи РНБОУ і Віктора Ющенка.

Водночас, як стверджують на заводі, протистояння між Бугайцем та Суботіним немає. Харьківський завод Анатолій Бугаєць очолював близько 14 років. У часи свого перебування на посту директора "Турбоатому" всі фінансові операції заводу обслуговувалися в невеликому "Мегабанку", хазяїном якого фактично і є Віктор Суботін. На депозитні рахунки банку було переведено близько 40 млн грн, які дотепер перебувають там. Очевидно, соціалісти знайшли важливіше застосування вільних коштів, аніж розвиток виробництва або вкладення в науково-дослідні проекти. Цікаво також, що сума внесків "Турбоатому" перевершує в сумі всі депозитні внески, розміщені в цьому банку іншими фізичними особами. Умови, на яких гроші лежать у банку, зрозуміло, не розголошуються.

Існує думка, що коли сьогодні Бугаєць намагається демонстративно повернутися у своє колишнє крісло, він насамперед рятує соціалістів, які завжди використовували "Турбоатом" як фінансову опору.

Тим часом відповідальність за інцидент і погашення боргів індійської компанії ризикує зависнути в повітрі. Індійська сторона має ще довести, що причиною поломки є саме фабричний брак, а не порушення правил експлуатації. На думку юристів, робити це доведеться вже у міжнародному суді, а не в місцевому.

P.S. Цікаво, що збори на заводі вже кілька разів проводилися під керівництвом Анатолія Бугайця. Сам Суботін перебуває здебільшого в Києві – протягом останніх тижнів його бачили в офісах усіх політичних сил, які пройшли в парламент.