Гривня може зміцнитися

Першою приємною для державних банкірів новиною є очікування підприємствами ревальвації гривні відносно долара США. Так, частка респондентів, які очікують збереження курсу гривні до долара США зменшилась до 65,7% проти 74% у ІІ кварталі). Вперше за час проведення опитувань кількість тих, хто очікує подорожчання гривні відносно долара США, переважає кількість тих, хто чекає її здешевлення. З одного боку, ці результати свідчать про зростаючу недовіру до долара США як засобу накопичення та валюти кредитування, про що неодноразово нагадував ринкові регулятор. З іншого, тепер у Національного банку певним чином "розв'язані руки" щодо корегування офіційного курсу гривні, який вже третій рік закляк на позначці 505 грн. за 100 доларів США. Іншими словами, результати опитування свідчать про те, що підприємства закладають ризик ревальвації до своїх бізнес-планів, а відтак курсове корегування буде для них очікуваним та для багатьох навіть бажаним.

Серед галузей найбільші очікування знецінення долара США у респондентів торгівлі, його зміцнення – у промислових підприємств, що цілком зрозуміло - менеджери залюбки планують бажане.

Непрямо Володимир Стельмах підтвердив наявність економічних передумов для укріплення курсу гривні на останній прес-конференції 16 жовтня. Проте не слід забувати про зворотній бік медалі – небажаність ревальвації для банкірів, що мають досить великі активи у доларах США, котрі постійно дешевшають. І їхня негативна реакція одразу після прес-конференції голови НБУ про це досить яскраво свідчить. Відтак бажання респондентів-підприємств не обов'язково перетвориться на реальні кроки Національного банку з корегування офіційного курсу.

Насамперед у майбутній ревальвації зацікавлені економічні агенти, що мають заборгованість за кредитами, номіновану у доларах США. Другою зацікавленою групою є імпортери, для яких товар стане дешевшим, насамперед це стосується енергоресурсів, ціна на які традиційно зазначається у доларах США.

Окремо слід зазначити, що корегування курсу гривні до долара США дещо вирівняє диспропорції між експортом з країн єврозони та інших країн. Але питання того, наскільки це вигідно для окремих груп експортерів, до кінця не досліджене і залежить від курсової політики Національного банку по відношенню до євро.

Відтак виходить досить дивна картина, Національний банк, за словами Володимира Стельмаха, здійснює інтервенції на 90% у валюті, відмінній від долара США, перш за все у євро, а курс євро при цьому стрімко зростає. Іншими словами, при ревальвації гривні відносно долара США можна також очікувати на ревальвацію гривні відносно євро аби зберегти світовий курсовий паритет євро-долар.

Ціни зростуть

Головною загрозою подальшій економічній стабільності респонденти вважають підвищення цін. Очікувана середня інфляція на наступні 12 місяців склала 11,7% проти 10,9% у попередньому кварталі – економісти підприємств мають значно більш реалістичний погляд на інфляцію, ніж макроекономісти в уряді. Більше того, вони мали таку саму реалістичну оцінку інфляції (11,6%) й у кінці минулого року, коли готувався бюджет та урядовий прогноз під нього.

Вплив політичної ситуації на зростання споживчих цін залишився визначальним (це відмітило 78,5% респондентів, зменшення на 0,2 0/00 порівняно з ІІ кварталом). Проте, якщо з проведенням виборів і можна сподіватися на зменшення тиску політичної нестабільності, цьому фактору "у спину дмухають" економічна ситуація, зростання витрат на виробництво та збільшення доходів населення. А це вже чисто економічні фактори, до яких слід прислухатися як в уряді, так і у Національному банку. Тим більше, що у середу Володимир Стельмах натякав на суттєві зрушення на шляху до інфляційного таргетування, а це спільна державна справа уряду та НБУ.

Також не слід забувати, що респонденти Національного банку – не пересічні громадяни, а менеджери підприємств, і їх значно більше непокоїть посилення негативного впливу цін на сировину і матеріали на рівень відпускних цін та прибутковість підприємств, ніж абстрактна зміна споживчих цін. Цей фактор став найважливішим на думку 74,7% та 69,0% респондентів відповідно.

Економіка зростатиме, але якось невпевнено

Щодо економічних перспектив респонденти дають досить різноспрямовані відповіді. З одного боку, покращилася оцінка перспектив економічної ситуації на наступні 12 місяців, проте і досі більшість респондентів дивляться у майбутнє більш скептично, ніж оптимістично. Попри це, очікують на збереження високої інвестиційної активності у наступні 12 місяців. Також очікується подальше створення нових робочих місць. А оцінка респондентами свого фінансового стану була однією з найвищих за час проведення опитувань.

З іншого боку негативний баланс очікувань щодо темпів зростання загальних обсягів реалізації власної продукції у наступні 12 місяців склався найбільшим за час проведення опитувань, що, за думкою аналітиків Національного банку, вказує на посилення очікувань уповільнення зростання. Разом з тим оцінки щодо темпів реалізації продукції на зовнішніх ринках покращились у респондентів більшості видів економічної діяльності.

Респонденти відзначають подальше покращення можливості доступу до банківського кредиту. А основними стримуючими факторами використання кредитних послуг банків респонденти продовжують називати високий рівень відсоткових ставок та надмірні вимоги до вартості застави. На фоні очікуваного зменшення потреби у запозиченнях, знизилась частка респондентів, які планують брати банківські кредити, проте частка тих, хто планує брати наступний кредит у гривнях, зросла, і це ще один гол у ворота прибічників стабільного курсу гривні до долара США.

Микола Судовцов, аналітичний центр "Економіст" для ЕП