З огляду на результати позачергових парламентських виборів в українському парламенті, цілком можливо, утвориться перша "помаранчева" коаліція. Скільки саме вона проіснує, і чи зможуть утворюючі її політичні сили доконечно порозумітися одна з одною, поки що важко сказати. Але вже сьогодні зрозуміло, що найімовірнішим кандидатом на прем’єрське крісло в такій більшості є лідерка блоку імені самої себе Юлія Тимошенко.

Минулий її прихід в Будинок уряду в якості прем’єра запам’ятався реприватизацією "Криворіжсталі", "розборками" із російськими власниками українських нафтопереробних заводів, війною з контрабандою, зниженням імпортного мита на деякі товари, "цукровими" та "м’ясними" війнами із спекулянтами усіх калібрів. І насамкінець різким погіршенням економічних показників України.

Чого ж слід очікувати від її приходу до уряду цього разу? З цим питанням "ЕП" звернулася до кількох економічних експертів. Більшість із них зійшлися на тому, що Юлія Володимирівна, скоріше за все, засвоїла уроки своєї відставки із прем’єрської посади і цього разу, якщо їй таки вдасться увійти в одну ріку двічі, вже не буде робити занадто різких і необачних рухів. Проте, скоріше за все, навряд чи дасть комусь заскучати.

Олександр Пасхавер, президент Центру економічного розвитку:

- Якщо і половину місць в уряді Юлії Тимошенко посядуть представники "Нашої України", думаю, її дії як керівника будуть дещо помірнішими, ніж у 2005 році. Адже у неї вже є гіркий досвід конфліктних взаємовідносин із НСНУ.

Передбачити якісь конкретні кроки зараз дуже важко, адже скоріше за все вона буде діяти у відповідності із кинутими їй викликами опонентів. Проте, на мою думку, Юлія Володимирівна як і раніше буде прагнути вирішувати всі проблеми швидко, агресивно, йтиме постійний пошук ворогів тощо.

Щодо соціальних зобов’язань, то, на мою думку, навряд чи слід очікувати різкого збільшення їхніх обсягів, хоча проект держбюджету-2008, природно, переглянуть. Хоча сьогодні є певні соціальні завдання, що потребують додаткового фінансування, наприклад, відома постанова Конституційного суду, щодо поновлення певних пільг населенню. Проте, ця обставина зовсім не означає того, що всі ці виплати буде здійснено, цілком можливо уряд ініціює якісь законодавчі зміни, аби створити оптимальне сполучення соцвиплат та доходів бюджету.

Щодо можливості повернення реприватизації, то, думаю, навряд чи ця тема буде звучати так гучно, як у 2005-му. Заяв про те, що все у всіх заберуть, вже не буде. В цьому напрямку вживатимуться обережніші дії, можливо, в якихось нових формах. Наприклад, буде вестися більш-менш коректна юридична робота.

В будь-якому випадку сумно нам не буде.

Ярослав Жаліло, президент Центру антикризових досліджень:

Найпершим завданням Юлії Тимошенко буде розпочати активну реалізацію своїх передвиборчих соцобіцянок. Звісно, для цього треба підвищити соціальні видатки держбюджету, що може потягнути за собою збільшення фіскального навантаження на економіку.

Також, цілком можливо, знову спливе питання реприватизації. Але як показав досвід, цей напрямок не приносить швидкого доходу, тому, ймовірно, що з реприватизації як такої Юлія Володимирівна переключиться на прискорення приватизації, адже зараз на черзі продаж "Укртелекому", Одеського припортового заводу тощо, до того ж ще не вирішено питання із законністю продажу "Луганськтепловозу".

Також, вважаю, може дещо змінитися цінова ситуація в країні. Як показав досвід 2005 року, головний метод Тимошенко в цьому напрямку – здешевлення імпорту, тому цілком ймовірно, що в цій галузі буде значна лібералізація. Наслідком такого курсу може стати збільшення тиску на НБУ щодо ревальвації гривні. Зрозуміло, що це завдасть значної шкоди експортерам, проте стабілізує цінову ситуацію всередині країни за рахунок дешевого імпорту.

З огляду на все це, цілком можливо очікувати зниження макроекономічних показників, але робити такі прогнози зараз надзвичайно складно, бо нам ще невідомі пріоритети майбутнього уряду.

Ільдар Газизулін, економіст:

Якщо подивитися на передвиборчі соцобіцянки всіх політичних партій, і БЮТ в цьому не є виключенням, то можна побачити, що жодна з них не є достатньо конкретизованою. Тому, на мою думку, якщо Юлія Тимошенко обійме прем’єрську посаду, їх виконання буде розтягнуто в часі. Збільшення обсягу соцвиплат, ймовірно, буде, проте не надто велике.

І тут не треба якихось хитрощів, просто деякі обіцянки не будуть виконані саме так, як це уявляли собі виборці.

Наприклад, допомога при народженні дитини: цілком можливо, що тут буде застосовано якийсь диференційований підхід, як це свого часу спробував зробити уряд Януковича. Тобто гроші можуть видаватися з огляду на заможність родини тощо. І також в кожному випадку може бути знайдено моменти, які допоможуть суттєво зменшити коло одержувачів тих чи інших пільг чи виплат.

Щодо реприватизації, то думаю, що Тимошенко вже засвоїла певні уроки, і тепер буде більше акцентувати увагу на чесній та прозорій приватизації, виконанні інвесторами своїх обіцянок, аніж на тому, аби щось у когось забрати. До того ж навряд чи "помаранчева" коаліція буде зацікавлена в гучних скандалах, які були у 2005 р.

Хоча теоретично за прем’єрства Тимошенко може отримати новий розвиток конфлікт навколо приватизації "Луганськтепловозу" тощо.

Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:

У прем’єрському кріслі Юлія Тимошенко опиниться у винятково складних умовах. По-перше, на неї тиснутиме дуже потужна та згуртована опозиція. Тому в парламенті більшість ініціатив уряду будуть зустрічати жорсткий супротив.

По-друге, їй треба бути довести, що такий добрий результат на виборах вона отримала не випадково, і не на хвилі стомленості та розчарування в інших політичних силах, а тому, що вона дійсно є справжньою альтернативою їм.

І нарешті, по-третє, у неї зовсім немає шляхів для відступу, адже зовсім скоро президентські вибори. І тут вона потрапляє в жорна економічної доцільності та своїх обіцянок виборцям.

Проте, мені здається, що багато з тих, хто голосував за БЮТ, не чекають від неї виконання більшої частини цих обіцянок, і саме тому вони будуть виконуватися нею лише по можливості, зокрема стосовно соцзобов’язань.

риклади цьому маємо вже зараз. Всі пам’ятають, що Юлія Тимошенко чітко обіцяла, що призову до армії не буде. Проте днями, коментуючи це по телебаченню, Микола Томенко вже зауважував, що лише "запускається" реформа, яка має зробити українську армію професійною, тоб-то вже ніяких обіцянок про близьке скасвання призову. Таким чином обіцянки будуть трансформуватися.

Крім того Тимошенко буде вкрай потрібна чітка програма дій, результати якої були б більш чи менш помітними. І для цього аж ніяк не підійде твір під назвою "Український прорив", який є ідеологічним документом. Адже Юлії Володимирівні буде вкрай важливо показати, що вона повернулася в уряд саме тому, що вона великий професіонал.

Олексій Блінов, директор департаменту економічного аналізу і публікацій МЦПД:

У разі прем’єрства Тимошенко, слід чекати кардинального перегляду проекту бюджету-2008, але при цьому його основні параметри, скоріше за все, будуть збережені. Адже передвиборчі програми НУ-НС і БЮТ були найщедрішими щодо соціальних зобов’язань, і навіть часткове їх виконання в рамках бюджету вже сильно його "роздує". Думаю, це можна зробити тільки в межах того запасу міцності, який залишив в проекті бюджету уряд Януковича.

Адже значно збільшити доходи за рахунок посилення фіскального навантаження навряд чи вдасться, тому що для цього немає придатних джерел. Якщо у 2005 році це зробили за рахунок ліквідації СЕЗів та ТПРів, то сьогодні такої можливості вже немає. Збільшити ж доходи бюджету з рахунок детінізації економіки на практиці не можливо, адже для цього потрібні довгострокові заходи.

Єдине, що можна було б зробити, це спробувати витягти кошти із великих державних компаній, але й це малоймовірно.

На мою думку, в бюджеті будуть кардинально переглянуті всі інвестиційні плани уряду. Проте їх не просто скасують на тій підставі, що нічого крім корупції там немає, а замінять іншими ініціативами. Адже для цього об’єктивні потреби, наприклад, підготовка для проведення Євро-2012, і махнути рукою на це навряд чи вийде.

Щодо приватизації, то безумовно питання "Дніпроенерго" та "Луганськтепловозу" отримають нове дихання, і цілком можливо там буде змінено вже ухвалені рішення. Але ж Тимошенко вже бачила, що різкі кроки в цьому питанні мають доволі негативні наслідки (адже бізнес у нас і досі здригається від одного слова "реприватизація"), і тому, цілком можливо, її дії вже будуть стриманішими.

Також цілком ймовірно, що на економічному підґрунті будуть виникати суперечки всередині самої "помаранчевої" команди між БЮТ і НСНУ, як в теоретичних питаннях, так і звичайні бізнесові конфлікти, пов’язані з інтересами угрупувань, що підтримують ці політичні сили.