Мінвуглепром випустив облігації під відкриття нових лав на перспективних підприємствах. Спостерігачі вважають неефективним цей метод, оскільки у бюджеті і так збільшено фінансування на вугільну галузь, а також мається стаття здешевлення кредитів під інвестпроекти. Однак досі з цікавими інвестпроектами Мінвуглепром не виступив. Натомість пропонується випуск облігацій під державне підприємство "Вугілля України".

У 2007 році Мінвуглепром планував збільшити видобуток вугілля до 82 млн. тонн. Зрештою, на початку вересня міністр вугільної промисловості Сергій Тулуб визнав, що план виконано не буде. У цьому році видобуток залишиться на рівні 2006 року – 80,3 млн. тонн. Причина – затримка із введенням у дію нових лав через несвоєчасне виділення кредитних коштів, неефективне використання ресурсів.

Щоб змінити ситуацію Тулуб вирішив підняти рівень видобутку вугілля за рахунок повної реконструкції кількох шахт. За його словами, це дозволило б збільшити видобуток на 5-7% уже в 2009 році.  Як засіб для досягнення мети був обраний випуск облігацій державним підприємством "Вугілля України" на 500 млн. гривень.

У вересні Мінвуглепром заявив про підписання меморандуму про співробітництво з "Альфа-банком" і про випуск облігацій "Вугілля України". Банк був обраний за критеріями, відомими лише керівництву міністерства і банку. При виборі партнера конкурс не проводився. Судячи по розвитку подій, на думку міністра, мета виправдовує такий спосіб.

Старі друзі

Міністр Тулуб полюбляє облігації як надійний засіб отримання потрібних коштів. Перша облігаційна епопея була організована ним спільно з "Альфа-банком", коли він керував "Енергоатомом". Завдяки цьому вдалося залучити кошти для будівництва двох енергоблоків.

Зараз таким же чином міністр намагається залучити кошти для будівництва нових лав на шахтах Донецької та Луганської областей. Облігації випустять не самі шахти, а оператор оптового ринку вугілля - держпідприємство "Вугілля України". Мінвуглепром і "Альфа-банк" уже домовилися: випуск облігацій забезпечує банк, кошти розподіляє міністерство.

Під час підписання меморандуму Тулуб відзначив, що "сьогодні вугільна промисловість знаходиться у глибокому занепаді і це не особливо приваблює до нас фінансові організації. І спасибі "Альфа-банку". Вони бачать перспективи".

Відповідаючи на питання журналістів чи проводився тендер по наданню послуг з випуску облігацій і чому саме був обраний "Альфа-банк", його президент Олександр Луканов відповів, що, фінансовий стан шахт не дозволяє іншим банкам взятися за вугілля, а проведення тендеру абсолютно не ефективне, бо затягне процес отримання коштів. Натомість, банк і міністерство планують отримати спеціальний дозвіл. "Ті умови, які ми пропонуємо, влаштовують усіх", - сказав Луканов.

У свою чергу міністр пожалівся на незадовільну співпрацю з державним "Укрексімбанком", який щоразу висовує нові вимоги до міністерства, і хоч воно виконує ці вимоги, коштів дочекатись не може.

"Ми все виконуємо, пройшли засідання кредитних комітетів, виділені кошти. На сьогодні отримано всього лише 15% від того, що потрібно. Ось вам ефективність", - сказав Тулуб, підкресливши, що інвестиційні проекти повинні виконуватися своєчасно.

Натомість, "Альфа-банк" пообіцяв інвестувати у галузь близько 250 млн. доларів. Значна частина цих коштів піде на реалізацію лізингових програм, інша - на фінансування оборотного капіталу.

Добрими намірами не та дорога змощена

Експерти вважають, що залучення коштів через випуск облігацій держпідприємства дозволить шахтам зменшити фінансові витрати через нижчу вартість залученого ресурсу і збільшить можливості наростити в виробничі потужності. Для банків – це збільшення обсягу інструментів, під які, скоріш за все, можна буде одержати рефінансування НБУ в разі потреби. Окрім того, це дасть можливість банкам вкладатися в більш менш ліквідні інструменти при поточному надлишку ліквідності.  

На думку аналітика інвестиційної компанії «Альфа-капітал» Сергія Кульпінського, у більшості шахт фінансовий стан не є сприятливим для залучення ресурсу через облігації. "Внаслідок цього, ринок може не сприйняти випуск облігацій окремих шахт, або з урахуванням притаманних ризиків вимагати більш високу дохідність. Окрім того, фінансові витрати на підготовку облігаційного випуску для кожної з шахт окремо стали б на порядок вищими, аніж на всі шахти в сукупності. "Вугілля України" якраз і має більш рівномірно перерозподілити залучений ресурс для кожної з шахт, з урахуванням перспектив розвитку усієї галузі", - вважає Кульпінський.

Такої ж думки дотримується і заступник секретаря РНБО Юрій Продан. "Випуск облігацій  - нормальний механізм, але коли зрозуміло, що підприємство може викупити ці облігації і буде від цього відповідний економічний і фінансовий ефект. Треба дивитися обґрунтування випуску цих облігацій: скільки це дасть продукції, скільки від цього отримає доход підприємство і що буде через півтора року", - говорить Продан.

Він додав, що коли вибирається банк без проведення тендеру, завжди виникає багато питань, адже є багато банків, які можуть запропонувати гарні умови, а завдяки конкурсу можна виявити найефективніші пропозиції.

Більш того, як зазначив в розмові з "ЕП" економіст аналітичного центру "БЕСТ" Іван Полтавець, у випадку випуску облігацій контролювати розподілення коштів всередині "Вугілля України" буде складно, цілком можливе нецільове використання коштів. "В принципі, було б краще почати приватизацію в галузі, залучати приватний капітал на конкретні підприємства за допомогою інших механізмів, а не займатися запозиченнями на фінансових ринках", - вважає Полтавець. Він наголошує, що якщо на шахтах є прибуткові проекти, то банки зацікавлені їх фінансувати за допомогою залучених для цього кредитів.

Водночас в інтерв’ю "ЕП" заступник секретаря РНБО, член спостережних рад "Укрексімбанку" та "Ощадбанку" Андрій Пишний підкреслив: якщо при виборі партнера по випуску облігацій державним підприємством були якісь порушення, то враховуючи статус учасників ( міністерство вугільної промисловості, ДП "Вугілля України"), ця справа розглядатиметься на міжвідомчій комісії або стане предметом розгляду Головного контрольно-ревізійного управління. "Якщо були допущені порушення, відповідним чином, реакція буде", - запевнив він.

Щодо невдоволення Тулуба з приводу виділення коштів "Укрексімбанком", Пишний зауважив, що кожен банк зацікавлений у тому, щоб кредитувати клієнтів. "Банки заробляють на цьому. Але жоден банк не зацікавлений в тому, щоб кредитувати клієнтів за підвищеним, або не контрольованим для себе ризиком. Тому власне, з огляду на ризики, цілком можливо, що керівництво банку ("Укрексімбанку") прийняло рішення профінансувати проект саме в такому розмірі", - сказав Пишний. На його думку, питання виділення кредитів лежить у площині взаємин між господарюючими суб'єктами - між позичальником і банком – "і чим менше буде коментарів з боку центральної виконавчої влади щодо відносин між господарюючими суб'єктами, тим буде краще для справи".

Мінвуглепром міняє коней на переправі

Відтак особливу цікавість викликають причини нещодавного звільнення генерального директора "Вугілля України" Леоніда Хлапьонова, призначеного на цю посаду лише 3 місяці тому. Як стало відомо з поінформованих джерел, Хлапьонов, котрого експерти вважають одним з потужніших економістів у вігульній галузі, був звільнений з формулюванням "за завдання збитків". Дехто пов'язує його звільнення з оголошенням Мінвуглепромом наміру випустити облігації держпідприємства "Вугілля України". Кажуть, що Мінвуглепром потребує більш досвідченого менеджера для проведення таких операцій. Наразі Хлапьонов знаходиться на лікарняному, а наказ про його звільнення уже чекає свого часу.

Існує ще одна версія звільнення керівника "Вугілля України" - невиконання плану постачання вугілля на теплові електростанції. Але ця версія виглядає так, наче все перекинули з хворої голови на здорову. Як пояснив ситуацію з накопиченням вугілля на ТЕС виконуючий обов'язки гендиректора "Вугілля України" Михайло Позигун, підприємство виконувало свої зобов'язання і постачає вугілля відповідно до прогнозного балансу електроенергії і палива на 2007 рік. За його словами, відставання з накопиченням вугілля зумовлене позицією НАК "Енергетична компанія України", яка з березня офіційно відмовилася від закупівлі додаткових обсягів вугілля, мотивуючи незадовільною якістю вугілля.

Судячи з дій Мінвуглепрому, закон не для всіх писаний, а якщо писаний - то не зрозумілий, а якщо зрозумілий - то не так. Раніше міністр сам визнавав, що закон про тендерні закупівлі – прямий шлях до корупції. Проте... "Якщо не хочеш, щоб тобі дорікали чимось – не роби цього", - кажуть китайці.

Довідково: кошти, залучені від випуску облігацій "Вугілля України" планується виділити на перспективні підприємства : "Добропіллявугілля", "Селідоввугілля", шахта "Краснолиманська", Донецька вугільна енергетична компанія (шахта "Південно донбаська -3", шахта ім.. Абакумова, шахта ім.. Калініна) , "Шахтарськантрацит",  ("Шахтарська –Глибока") "Ровенькиантрацит", "Первомайськвугілля".

60% коштів піде на технічне переобладнання шахт., 30-35% на фінансове оздоровлення підприємств, 10% на капітальні вкладення на будівництва стволів великого діаметру.

В бюджеті-2007 на вугільну промисловість було виділено 6,9 млрд. гривень. У 2006 році – 4, 3 млрд. гривень.