Червоні директори готові продати бізнес
Торік основною ареною злиттів і поглинань в Україні був фінансовий ринок. Гравці, насамперед закордонні, воліли вкладати кошти в купівлю банків і страхових компаній. Тоді як поточний рік перемістив інвестиційну активність у реальний сектор економіки, вважає партнер німецької юридичної компанії "Arzinger&Partners", адвокат Сергій Школяр. Крім банківських угод цікавість викликали угоди у сфері будівництва й нерухомості, а також у телекомунікаційному секторі.
Дійсно, якщо взяти три найбільші угоди за січень-червень, то фінансовий сегмент ринку продовжує утримувати лідерство. Йдеться про продаж ТАС-Коммерцбанку і ТАС-Інвестбанку за 735 млн дол. шведському Swedbank AB. Разом з тим на друге місце в 2007 р. прийшов харчопром – завдяки продажу 100% акцій ВАТ "Сандора" (м. Миколаїв), одного із провідних українських виробників упакованих соків і нектарів американським компаніям "PepsiAmericas, Inc" і "PepsiCo" за 542 млн. дол. На третьому місці опинилася видобувна промисловість - після продажу Криворізького залізорудного комбінату компанії "СКМ" за 370 млн. дол. Таким чином, крім закордонних гравців у нинішньому році на провідні позиції вийшли внутрішні інвестори.
Для порівняння: в 2006 р. всі значущі угоди відбулися в банківській сфері винятково за участю іноземного капіталу. Мається на увазі продаж банку "Аваль" австрійському "Raiffaisenbank" і "Укрсиббанка" французькому "BNP Paribas".
Зміни, що відбулися, аналітики пояснюють тим, що реальний сектор української економіки став більше конкурентним. А відтак підвищилася його інвестпривабливість. На думку експертів, дана тенденція збережеться і в 2008 р.
Паралельно з цим аналітики відзначають в якості ще однієї особливості нинішнього року - зростаючу активність українських інвесторів на зовнішніх ринках, насамперед у фінансовому секторі. Так, пан Шкляр повідомив, що його компанія, зокрема, веде зараз переговори в інтересах українського клієнта про покупку великої фінансової установи в сусідній Білорусі.
Крім чисто економічних факторів віце-президент Української ліги у зв'язках із громадськістю Олена Дерев'янко пояснює ріст ринку M&A змінами в настроях і свідомості власників, що одержали контроль за підприємствами в 1990-х рр. За її словами, так звані "червоні директори" завдяки навчанню на різних бізнес-курсах і тренінгах поступово починають сприймати західну теорію управління вартістю. "Вони починають розуміти, що зовсім необов'язково їхні діти будуть успадковувати цей бізнес. Що головна мета - підвищення капіталізації підприємства для його наступного продажу. А там будуть інші компанії, інші проекти", - відзначає пані Дерев'янко.
За її словами, однією з особливостей 2007 року є зростаюча увага суспільства до злиттів і поглинань компаній, що у масовій свідомості найчастіше асоціюється з "дерибаном". Олена Дерев'янко підкреслила, що сьогодні в умовах великої кількості ділових ЗМІ в Україні, росту конкуренції між ними і кваліфікації журналістів, стає неможливим здійснення "стратегії керованого мовчання" при проведенні транзакцій.
Із цікавих нюансів поточного року було відзначено також, що при реалізації M&A у своїх розрахунках компанії і їхніх власників всі частіше відмовляються від сейфингу, або методу банківських скринь, на користь акредитивів і позовних рахунків. Проте, далеко не всі українські банки готові надавати подібні послуги, беручи на себе досить значні ризики. "Тут також немає продуманої цінової політики, все залежить від конкретної домовленості з банкіром", - відзначив пан Шкляр. За його словами, така практика застосовувалася "Arzinger&Partners" при супроводі продажу київського заводу безалкогольних напоїв "Росинка".
На думку учасників ринку, у нинішньому році зміни відбулися й у механізмі протиправних і ворожих поглинань. Як заявив голова ради директорів групи "Тект" Вадим Гриб, в 2006 р. головними інструментами при силових захопленнях підприємств були судові й правоохоронні органи. А зараз, за його словами, центр рейдерської діяльності перемістився до Державної комісії цінних паперів і фондового ринку. "Там затверджуються рішення про дуті додаткові емісії, там схвалюються подвійні реєстри й подвійні реєстратори", - зазначив Гриб. Відтак він відзначив неефективну роботу Міжвідомчої антирейдерської комісії під головуванням першого віце-прем'єра Миколи Азарова.
Проте, саме ДКЦПФР із доручення міжвідомчої комісії розробила законопроект про внесення змін у ряд законів для посилення протидії протиправним поглинанням. Вони були схвалені Кабміном 11 жовтня і готові для внесення в парламент VI скликання. Зміни, зокрема, забороняють судам загальної юрисдикції розглядати суперечки між акціонерами й виносити будь-які рішення з корпоративних конфліктів. Це залишиться прерогативою господарських судів. Крім того, передбачається встановити строк давнини один рік для судового оскарження рішень зборів акціонерів. Також законопроект забороняє державним виконавцям при виконанні судових рішень з корпоративних суперечок використовувати співробітників приватних охоронних структур. Передбачається, що для цих цілей можуть залучатися тільки представники державних правоохоронних органів.