У другій половині 1990-х тема готовності вітчизняної енергетики до зими була надзвичайно популярною. Воно й не дивно - зиму не проходили, а проповзали, і для того, щоб зберегти паливо, споживачів починали відключати вже в серпні. Справа була в грошах, а точніше, у їхній відсутності - у мутних 1990-х платити за електрику грішми було не прийнято. В 2000 р. розрахунки за електроенергію стабілізувалися, і потихеньку про віялові відключення почали забувати.

Навіть холодну зиму 2005-2006 рр., затьмарену ще і тривалим газовим скандалом з російськими партнерами, енергетика України пройшла без збоїв. Зрозуміло, що в холоди споживання електрики зросло, відповідно, електростанції збільшили її генерацію, але при цьому вони спалили газу менше, ніж у попередню зиму. Холодна зима була благополучно прожита завдяки вітчизняному вугіллю.

І хто тоді міг прогнозувати, що зараз, коли практично повні розрахунки за електроенергію вже давно стали нормою, українська енергетика виявиться не готовою до зими? І справа не в раптово виявлених боргах за газ перед "Газпромом", а в нестачі вугілля на вітчизняних електростанціях.

Вугілля і газу не вистачає на всіх

До 1 жовтня запаси вугілля на складах теплових електростанцій (ТЕС) і теплоелектроцентралей (ТЕЦ) становили 2,352 млн. тонн. На аналогічну дату минулого року на складах ТЕС було 2,792 млн. т. Загалом же до початку опалювального сезону – до середини жовтня – на складах ТЕС має бути накопичено близько 4 млн. т вугілля. Середньодобове надходження вугілля на ТЕС у вересні було нижче, ніж у серпні, а середньодобове його спалювання, навпаки, виросло. Минулої осені ситуація була зворотною.

Щоб виправити становище, у серпні-вересні були розконсервовані і включені в роботу газо-мазутні блоки теплових електростанцій, які в останні роки не використовувалися через дефіцит і високу ціну природного газу, а також наміри українських урядів скорочувати його споживання. Зокрема, зараз працюють три газо-мазутних блоки: 300 Мвт-ний на Трипільській ТЕС (Київська обл.) і два 800 Мвт-них - на Углегорській (Донецька обл.) і Запорізькій (Запорізька обл.) ТЕС. І працювати їм, зважаючи на все, доведеться довго – щонайменше до січня. Зрозуміло, що у вересні цього року в порівнянні з торішнім витрата природного газу на електростанціях збільшилася.

Хто винен?

Голова Мінапаливенерго вважає, що незадовільні темпи накопичення вугілля на складах ТЕС пов'язані з невиконанням держпідприємством "Вугілля України" (оператор Оптового ринку вугільної продукції України) зобов'язань із постачання палива на електростанції.

У Мінвуглепромі відзначили, що була затримка у відвантаженні вугілля, зараз ситуація стабілізується і до кінця місяця електростанції будуть забезпечені вугіллям. Втім, трохи знизився і видобуток вугілля.

Але за оцінками енергетиків, з початку жовтня ситуація принципово не змінилася. Фактично ринок вугілля не справляється зі своїм завданням - забезпеченням паливом. От чому перспективи проходження осінньо-зимового сезону вони оцінюють не надто оптимістично. Робота на газі двох 800-мегаватників дозволяє хоч потроху, але все-таки накопичувати вугілля. Якби не це, запаси вугілля були б ще на 1 млн. т меншими.

Зараз ще не дуже холодно, і щодобово споживається близько 470 млн. квт-г, але вже в листопаді добове електроспоживання збільшиться до 510 - 530 млн. квт-г, з морозами - до 570 млн.квт-г. Відповідно, споживання вугілля має зростати, але на який термін його вистачить? У листопаді можна буде ввести в роботу ще кілька блоків, що працюють на газі, у тому числі два 800 Мвт-них.

Якщо виробництво електроенергії на газі буде збільшуватися, це відчують на собі споживачі - їм доведеться платити більше. (Зараз фахівці кажуть, що введення в роботу блоків, що працюють на газі, на рівні тарифів ще не позначилося). Але справа не тільки у вартості кіловат-години, але й у технічних обмеженнях. Наявність газу в підземних газосховищах ще нічого не гарантує. Робота на газі вимагає й відповідного стану газотранспортної системи, аби цей газ можна було б "підняти" – йдеться про тиск у трубопроводах. Експерти згадують, що за останні 12- 13 років максимальна кількість спожитого на ТЕС газу становила 58-60 млн. куб. м на добу, але цього буде недостатньо, щоб повністю замістити вугілля газом.

Іншими словами, якщо до кінця листопада запаси вугілля на ТЕС не будуть збільшені хоча б до 3-3,2 млн. т, то у січні-лютому споживачам доведеться згадати про обмеження в подачі електроенергії.

Наразі найкраще із запасами вугілля справа склалася у недержавній генеруючій компанії "Східенерго". Нагадаємо, вона входить до Донбаської паливно-енергетичної компанії (ДПЕК), де окрім ТЕС є і вугледобувні підприємства - "Павлоградвугілля" і "Шахта "Комсомолець Донбасу". Тобто проблеми електростанцій "Східенерго", як вважають фахівці, вирішені за рахунок власної ресурсної бази. А от у державному вугільному секторі справи йдуть гірше, і річ не лише в роботі ДП "Вугілля України", але й у зниженні обсягів видобутку вугілля.

Командної гри – не дочекалися

В чому причина проблем із вуглевидобутком? Якщо говорити про державне фінансування, то цей рік, можливо, увійде в історію як рік нечуваної щедрості держбюджету: планований обсяг бюджетних асигнувань для вугільної галузі становить 5,864 млрд. грн. - це на 1,5 млрд. грн. більше, ніж торік. Тільки в першому півріччі вугільні підприємства отримали з бюджету 2,8 млрд. грн., що на 1 млрд. грн. (36%) більше, ніж у першому півріччі минулого.

Але й це ще не все. Цього року ціни на енергетичні вугілля були підвищені, і, за інформацією як Мінпаливенерго, так і Мінвуглепрому, електростанції розраховуються за відвантажене вугілля повністю.

Державні вугільні підприємства отримали цьогоріч ще один пряник: їх прирівняно до споживачів електроенергії першого класу, що означає зниження для них вартості електроенергії. Планована від цього економія в другому півріччі становить 285 млн. грн. Тобто заходи, щоб ситуація в держсекторі вітчизняного вуглепрому покращилася, вживалися.

Але не в коня корм - видобуток вугілля в держсекторі знижувався - й у порівнянні з минулим роком, й із плановим завданням. За даними Мінвуглепрому, розміщеним на його офіційному сайті, за 7 місяців цього року (пізніші дані там поки не представлені), підвідомчі йому підприємства видобули 24,976 млн. т вугілля, що на 2,282 млн. т менше, ніж планувалося і на 2,535 млн.т менше, ніж за аналогічний період минулого року. У тому числі видобуток енергетичного вугілля склав 19,138 млн. т. Це на 1,730 млн. т менше, ніж планувалося, і на 1,389 млн. т менше, ніж торік.

Варто сказати, що Мінвуглепром уже двічі коректував прогноз видобутку вугілля на цей рік. Якщо з початку цього року планувалося збільшити видобуток до 82,2 млн. т вугілля (в 2006 р. було добуто 80,3 млн. т), то на сьогодні говорять про 80 млн. т - тобто про торішній рівень.

Чому відбувається падіння видобутку – велике питання. Але інформація, що прем'єр-міністр незадоволений діяльністю вугільного міністерства (щоправда, чим саме - залишилося незрозумілим) просочилася в пресу лише одного разу, на початку цієї осені.

Кажуть, що відносини між Мінпаливенерго та Мінвуглепромом зараз напружені. І командної гри двох відомств, очолюваних висуванцями однієї політичної сили, не виходить. А тим часом на кону - підготовка до зими.

Про те, що відбувається, добре відомо і на Банковій. "Ситуація погана, - вважає заступник секретаря РНБОУ Юрій Продан, - оскільки відстають від плану накопичення вугілля на електростанціях. Щоб збалансувати ситуацію й забезпечити хоч якісь обсяги вугілля на ТЕС, енергетики змушені запустити газо-мазутні блоки. Причина дуже проста - зменшений видобуток вугілля. При цьому зрозуміло, що ціна для споживача буде не оптимальна, тобто вища". На запитання, чи існує загроза для енергопостачання в осінньо-зимовий період, Юрій Продан ухильно відповів, що все буде залежати від погоди та поточного видобутку вугілля в осінньо-зимовий період.

Шукати першопричини проблем вугільної галузі вочевидь буде вже новий Кабінет міністрів. Якщо, звичайно, він захоче це робити. За всі роки незалежності України жоден український уряд радикально не поліпшив становище вуглевидобувної галузі. Не кажучи вже про те, що стабілізувати видобуток вугілля в короткий термін чинності окремого Кабміну практично неможливо.

Іноді навіть створюється враження, що держсектор вуглепрому (а більшість видобувних підприємств - державні) досяг своєї стелі. І що б з ним не робили, які б кошти туди не вкладали, ситуація вже принципово не зміниться: надто складні гірничогеологічні умови, надто складні регіони, надто серйозні й непересічні інтереси до галузі як у центрі, так і на місцях - регіональні, соціальні, бізнесові. Можливо, певним виходом із ситуації стала б масштабна приватизація шахт, але… Але проекти роздержавлення вуглепрому вже другий уряд залишаються проектами.

Енергетика залишатиметься провідним питанням і в роботі нового уряду. Адже поточна ситуація дещо бентежить: раптово виявлений борг перед "Газпромом" можна вважати сигналом, щодо гарантованих поставок імпортного газу в опалювальний сезон. Плюс дотепер невідомо, за якою ціною він буде поставлятися в Україну. А вугілля на ТЕС мало. Сьогодні фахівці вважають, що його запаси ще можна збільшити. Але часу на розгойдування вже немає. Якщо політичні ігри затягнуться, споживачам доведеться згадати, що таке примусові відключення електроенергії. А між тим абсолютно всі політичні сили обіцяли поліпшити, а не погіршити нам життя.