На тлі різких випадів на адресу президента та Ради нацбезпеки з боку екс (?) міністрів Шуфрича та Рудьковського реакція на критику РНБОУ іншого постраждалого – НАЕК "Енергоатом" – навіть не резонує. Втім, "ЕП" давно та уважно стежить за діяльністю керівника цього підприємства – в його руках сьогодні перебуває більш половини генерації електрики в державі та великі стратегічні активи окремих складових ядерно-паливного циклу. Тому й не оминаємо неадекватну реакцію компанії, яку озвучив член громадської колегії "Енергоатома" Володимир Бронніков (третя сотня в списку ПРУ).

Популізм не пройде

Буквально в двох рядках суть критики секретаря РНБОУ Івана Плюща, який позитивно коментуючи спільну Глобальну ініціативу у сфері ядерної енергетики та нерозповсюдження, започатковану США та РФ, наголосив, що Україна має усі можливості й тому повинна створити власний цикл виробництва ядерного палива. Тобто можливості має, але не використовує?

І далі: "В цілому корисна ідея консолідації активів та підвищення інвестиційної привабливості підприємств при створенні "Укратомпрома" була реалізована непрофесійно… Готуючись до корпоратизації, уряд не зробив жодних економічних розрахунків щодо обсягів необхідних інвестицій та ризиків можливого відчуження державного майна", - заявив секретар РНБОУ.

Йдеться про нефахове управління стратегічними державними активами в цій сфері. Про це "ЕП" неодноразово писала в аналогічній тональності, і з такими твердженнями Плюща в НАЕК, здається, згодні, оскільки реагувати на цю критику не стали. Натомість через Броннікова вказано, що критика з боку РНБОУ має за мету "відвернути увагу від розслідування щодо розбазарювання стратегічного резерву урану у 2005-2006 роках та зникнення 80 млн. бюджетних коштів, що були виділені на будівництво Новокостянтинівського родовища уранових руд".

Тут цікавить риторика, котру використовує керівництво НАЕКу вже декілька місяців. Щодо ситуації з продажем урану, коли чільник "Енергоатома" просто не захотів чи виявився неспроможним розібратися із цифрами, "ЕП" вже писала. А теза про зникнення 80 млн. бюджетних коштів, що були виділені на будівництво Новокостянтинівського родовища урану, взагалі свідчить проти пана Деркача (молодшого) та фінансового блоку Укратомпрому.

Адже Мінпаливенерго не наділено повноваженнями витрачати бюджетні кошти, які передбачені для підпорядкованих йому суб’єктів господарювання. Такі оборудки просто не пропустило б Держказначейство. Відтак, звинувачення Броннікова, поширене НАЕК "Енергоатом", свідчить або проти власне компанії, в разі якщо гроші таки були виділені на ці цілі. Або ж проти коаліційного уряду. Бо єдина інституція, що має змогу вести фінансові операції, які б призвели до зникнення грошей, це саме Держказначейство. Можливо, такі заяви свідчать дійсно про розкол в лавах регіоналів, бо містять завуальовану критику від протеже Клюєва та Бойка на адресу керівника фінансового міністерства – Миколи Азарова. Можливо – про спроби тиску на останнього.

І знов про суперпрофесіоналів

В будь-якому випадку такі заяви (не керівника компанії, але однозначно санкціоновані ним) є черговою невдалою спробою відвернути увагу громадськості від непрофесіоналізму теперішнього топ-менеджменту НАЕК "Енергоатом". Чому невдалою? Тому що ґрунтуються на заздалегідь невірних тезах, котрі могли використати лише люди, взагалі не знайомі ані з процесом зберігання урану, ані з механікою бюджетних перерахувань.

Про загрозу для суспільства від такого безграмотного управління найнебезпечнішою галуззю економіки України зайвий раз згадувати не хочеться. Але треба. Бо показники роботи АЕС в серпні 2007 бентежать.

Звісно не ті, які демонструє НАЕК в оптимістичних звітах, оприлюднюючи лише перспективну, так би мовити, вибірку. Так, за інформацією НАЕК "Енергоатом" кількість порушень умов нормальної експлуатації за 8 місяців 2007 року зменшилася з 22 до 15 у порівнянні з аналогічним періодом 2006 року. При цьому НАЕК не згадує, що з цих 15-ти порушень 6 сталося за один місяць – за серпень. Тобто всього за один місяць на атомних електростанціях допущено майже стільки порушень, скільки за 7 місяців цього року.

Апетити ростуть

Але питання безпеки АЕС в керівництва "Енергоатома", виходячи з його "переможних реляцій", зараз не на часі. Більш актуальним, судячи зі всього, компанія вважає підвищення тарифу. В липні НАЕК звернувся до Національної комісії регулювання електроенергетики з проханням переглянути тариф компанії на електроенергію, збільшивши його на 30,7% до 12,43 кВт-год (без ПДВ).

Як повідомив голова НКРЕУ Сергій Тітенко, "Енергоатом" ініціює підвищення тарифу у зв’язку зі збільшенням витрат на ремонтні роботи на АЕС, закупівлю ядерного палива та з врахуванням росту фонду заробітної плати.

Така аргументація для підвищення тарифу, на думку фахівців, є недостатньою. По-перше, зазначимо, що за ядерне паливо в поточному році компанія вже розрахувалась у першому півріччі. Протягом цього періоду контракт не переглядався, збільшення ціни не відбувалося. Щодо контракту на наступний рік, то він ще не підписаний, ціна не відома, і в будь-якому випадку підвищувати тариф на ці цілі треба з наступного року, а не авансом.

По-друге, збільшення витрат на ремонтну кампанію як обґрунтування для перегляду тарифу викликає сумніви, оскільки в компанії мають бути заздалегідь розроблені плани-графіки з оцінкою фінансових витрат на кожний плановий ремонт влітку наступного року. Тобто ці кошти мали бути враховані у фінансовому плані, що складається до початку календарного року.

Проте бентежить не тільки спроба вкотре за рахунок пересічного споживача електроенергії задовольнити фінансові апетити окремих менеджерів. Бентежить загальний рівень підготовки згаданого менеджменту. Адже якби чільник "Енергоатома", котрий ще минулого року ухвалював закони в парламентській залі, працював би із нормативною базою, він би звернув увагу, що перегляд тарифів на генерацію електрики протягом року може бути ініційований лише на підставі таких обставин, що впливають або можуть вплинути на результати діяльності ліцензіата в період регулювання. Тобто, це може статися лише у двох випадках: в разі істотної зміни витрат на виробництво електричної енергії внаслідок інфляційних процесів, а також підвищення цін на сировину, матеріали, послуги. (п.4.1 постанови НКРЕУ від 12 жовтня 2005 р. №898 "Про затвердження Процедури перегляду та затвердження тарифів для ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії").

Таким чином, подання щодо збільшення тарифу всередині року свідчить, що результати роботи уряду Януковича є малооптимістичними. Тобто – за логікою Деркача – в державі відбувається інфляційний процес, зростання цін на товари та послуги, а прем’єр-міністр, говорячи у передвиборчій рекламі про довгоочікувану стабілізацію, вводить в оману свій електорат?

Довідково. Збільшення тарифу на 30,7% для НАЕК "Енергоатом" призведе до збільшення ціни на оптовому енергоринку на 17%. Ціна на вугілля в цьому році збільшилася з 30 до 62%. Разом з тим, за планами НКРЕУ збільшення оптової ціни на електрику протягом всього 2007р. планувалося на рівні 14% з рівномірним розподілом за місяцями. Тобто, якщо атомний тариф буде підвищений, ТЕС, що працюють на вугіллі, не зможуть збільшити свій тариф через зростання ціни на сировину.