Минулого тижня стало відомо про скорочення штатів в компанії Астеліт. Звільнення торкнулися співробітників підрозділу з обслуговування абонентів. За інформацією джерел в компанії, йдеться про програму скорочення витрат. У рамках цієї програми передбачається перекласти тягар підтримки абонентів на дилерів компанії.

Звільнення в найбільшій компанії-операторі мобільного зв’язку, що належить Рінату Ахметову, стали черговим проявом проблем, з якими зіштовхується управляюча компанія в телекомі. Хоча мова, безумовно, не йде про форс-мажор чи щось екстраординарне, виникає питання - а що взагалі відбувається з телекомунікаційними активами найбільшого бізнесмена країни?

З початку 2007 на телекомівському ринку циркулюють слухи про продаж бізнесу фіксованого зв'язку – групи компаній "Фарлеп-Інвест" та "Оптіма-Телеком", якими управляє СКМ. Незважаючи на категоричне заперечення прес-службою компанії, кількість і статус джерел цієї інформації вражають.

Водночас, деякі зі співрозмовників "ЕП" висловили припущення, що СКМ навмисно розпускає слухи про продаж цих активів. Сенс в тім, аби більш-менш прикинути їхню вартість. У процесі придбання обох груп їхня реальна вартість так і залишилася загадкою для покупця. Натяки на це можна знайти навіть в ретельно відібраних матеріалах корпоративного сайту: "...схоже, саме чинник ціни став ключовим в угодах. "На відміну від всіх інших претендентів, СКМ купує із закритими очами", - розповіло джерело в одній з компаній.

Диверсифікуй та володій

У СКМ давно усвідомили необхідність диверсифікованості свого портфеля активів і зменшення частки підприємств гірничо-металургійної галузі в структурі доходів групи. Причинами цього, зокрема, є висока залежність подібних компаній від кон'юнктури на зовнішніх ринках, невисока частка доданої вартості в ціні кінцевої продукції, залежність від державних дотацій і пов'язаних із цим політичних ризиків.

Свого часу силами іноземних консультантів була розроблена стратегія трансформації СКМ у повноцінного учасника сучасного постіндустріального ринку капіталу. Як пріоритетні напрямки визначені чотири нових напрямки бізнесу - фінансові послуги, нерухомість, телекомунікації й медіа-бизнес.

Стратегічним напрямком на ринку телекомунікацій було обрано "створення великого телекомунікаційного холдингу. Найбільшого на ринку за участі національного капіталу". У процесі вирішення цього завдання, зокрема, передбачалося довести "у середньостроковій перспективі співвідношення традиційних видів бізнесу до нових у структурі вартості нашого бізнесу з нинішніх 90/10 до 70/30".

На ринку мобільного зв'язку СКМ має у своєму розпорядженні свій найстарший телекомунікаційний актив - засновану в 1995 році компанію "Цифровий стільниковий зв'язок України" (DCC). Після створення спільного підприємства з турецької Turkcell компанія трансформувалася в СП "Астеліт" (ТМ Life :)), котре посіло третє місце серед мобільних операторів.

Для участі в боротьбі за гідне місце на ринку фіксованого зв'язку було вирішено спочатку закріпитися на ньому шляхом купівлі великих альтернативних операторів, а потім взяти участь у придбанні найбільшого гравця - компанії "Укртелеком".

З поглинанням склалося, зі злиттям - ні

Телекомунікаційний холдинг "Фарлеп-Інвест" був куплений у вересні 2005 року приблизно за $50 млн. Навесні 2006 року СКМ завершила угоду з придбання 100% акцій найбільшого альтернативного оператора України групи компаній "Оптіма Телеком" за $100-120 млн. На той момент частка обох компаній на ринку фіксованого зв'язку перевищувала дванадцять відсотків, а сукупна абонентська база досягала півмільйона клієнтів. Тоді ж керівництво СКМ озвучило намір об'єднати обидві компанії й надавати послуги під єдиним брендом.

Однак уже восени 2006 року кількість негативної інформації, що надходила від інсайдерів, перевищила критичну межу. Стало зрозуміло, що процес об'єднання "Фалрепа" й "Оптіми" буксує. У своєму інтерв'ю у квітні 2007 року, через рік після придбання компаній, директор з розвитку бізнесу СКМ Ілля Архипов був змушений визнати, що не визначено ані юридичну форму об'єднаного бізнесу, ані структуру управління, ані навіть його назву.

По-перше, відбулося те, про що знайомі з обома компаніями фахівці знали задовго до об'єднання. У кожній з компаній протягом попередніх років склалася своя корпоративна культура, що характеризує різні підходи практично у всіх аспектах ведення бізнесу.

"Фарлеп-Інвест" з'явилася і розвивалася як досить монолітна структура, де практикувався централізований стиль керівництва. Пріоритетом заявлялася якість росту бізнесу, а не його швидкість. Менеджмент компанії користується високою репутацією в середовищі фахівців. Не випадково саме на базі "Фарлеп-Інвест" було вирішено організовувати офіс об'єднаної компанії.

З іншого боку, попередні власники "Оптіма-Телеком" - дніпропетровська група "Приват", - робили ставку на максимально можливий ріст із метою подальшого продажу. Інструментом реалізації цієї стратегії була чи скупка не будь-яких активів, про ціну яких удалося домовитися. У результаті, до моменту продажу СКМу "Оптима-Телеком" являв собою пухкий малокерований конгломерат компаній самого різного рівня. Корпоративне управління залишало бажати кращого, а кадрове питання, на думку обізнаних із ситуацією фахівців, полягало лише в тім, чи потрібно звільнити всіх відразу, або ж розтягти процес радикального "відновлення крові" на якийсь час.

Іншою проблемою, що виявилася за час знаходження компаній під крилом СКМ, стала відсутність адекватної ринкової стратегії. Показові в цьому плані відповіді пана Архипова на питання щодо стратегії компанії на ринку фіксованого зв'язку.

З одного боку, пан Архипов проігнорував головний фактор, що гнітить розвиток фіксованої телефонії в усьому світі - бурхливий розвиток мобільного зв'язку. В умовах України цей чинник посилюється непомірно високою платою за доступ операторів фіксованого зв'язку до мобільних мереж. Наслідком цього є завищені тарифи на дзвінки між мережами фіксованого й мобільного зв'язку і т.зв. "замикання" трафіку всередині мереж.

З іншого боку, звертає на себе увагу явна недооцінка можливостей конвергенції мобільного і фіксованого зв'язку. Саме в ній, приміром, полягає ринкова перевага операторів CDMA-мереж, які демонструють відмінні темпи росту, незважаючи на домінування стандарту GSM.

Незважаючи на те, що СКМ має у своєму розпорядженні активи як на ринку мобільного, так і фіксованого зв'язку, дотепер відсутні прецеденти спільних проектів між ними.

У цілому озвучені паном Архиповим тези підтверджують думку про відсутність у СКМ людей, компетентних у сфері телекомунікацій. Досі думку компанії з даних питань озвучують фахівці самого різного профілю - у сфері управління фінансами, корпоративного управління, але тільки не в сфері телекомунікацій. Очевидно, що вони не можуть адекватно оцінювати ринкові реалії і якість рішень, пропонованих менеджментом керованих компаній.

Рокіровка на телекомринку

Одним словом, свій телекомунікаційний бізнес СКМ розвивала й розвиває досить нетривіальними шляхами. Так що сама ідея позбутися від телекомунікаційних активів уже давно не сприймається як єресь.

Продавши так і необ'єднані "Фарлеп-Інвест" й "Оптіму-Телеком", "Систем Кепітал Менеджмент" зможе зосередитися на профільних активах й оптимізувати структуру управління своїми активами.

А що може отримати потенційний покупець?

АФК Система представляється не тільки найбільш імовірним, але й найбільш адекватним покупцем виставлених на продаж компаній.

По-перше, Система є профільним інвестором з величезним досвідом у сфері телекомунікацій і інформаційних технологій. Серед найбільш значимих активів компанії варто згадати найбільшого оператора мобільного зв'язку Росії компанію "Мобільні Телесистеми" і її українську доньку "УМЗ", оператора фіксованого зв'язку "Комстар-отс", Московську Міську Телефонну Мережу, концерн Сітронікс.

По-друге, ця компанія вже давно присутня на ринку фіксованого зв'язку України через компанії Комстар-отс й УМЗ. І зіштовхується з відсутністю привабливих активів для придбання. До речі, серед потенційних покупців "Фарлеп-Інвест" в 2005 році фігурував і "Комстар". Однак тоді угоді перешкодило невідповідність української компанії вимогам росіян у частині корпоративного управління.

Як керуюча компанія АФК Система прекрасно знайома із проблемами, реструктуризації бізнесу. Зокрема, розвиток російської МТС у свій час відбувалося за сценарієм, аналогічним "Оптімі" - шляхом приєднання регіональних компаній.

Нарешті, придбання найбільших альтернативних операторів фіксованого зв'язку укладається в заявлену стратегію розвитку телекомунікаційного напрямку Системи. Завдяки такій угоді УМЗ зможе вирішити проблему із прямими номерами, реалізувати різного роду конвергентні проекти й одержати помітну перевагу перед своїм основним конкурентом. Паралізований склокою між акціонерами "Київстар" не має можливості здійснювати придбання такого масштабу.

Загалом, подібна угода може принести вигоду обом сторонам. Навряд чи українці призначать ціну, що виявиться неприйнятною для росіян. Тим самим СКМ зможе позбутися від проблемних активів і зосередитися на тому, що виходить у неї найкраще. У свою чергу, АФК Система одержить відмінні позиції на ринку зв'язку й можливість вирішити завдання, з яким не впоралися їхні українські колеги - створити великий телекомунікаційний холдинг. Тільки тепер уже без участі національного капіталу.

Продовження теми незабаром.