Поки країна шаленіла від свіжих виборчих списків політичних партій, спонсори політичних перегонів вирішували свої багатомільйонні справи. Початок виборчої кампанії ознаменувався силовим захопленням великого підприємства – Чорноморського суднобудівного заводу (ЧСЗ).

Справді, магія цифр заворожує: 1-го числа офіційно стартувала виборча кампанія, 2-го Суворовський районний суд міста Херсона прийняв явно сумнівне рішення, яке дозволило 3-го числа декільком десяткам загарбників взяти під контроль ЧСЗ. Зрозуміло, що вихідні та політичний параліч ЗМІ істотно допоміг провести операцію з мінімальним шумом.

Жест відчаю

На думку віце-президента Центру досліджень корпоративних відносин Ростислава Іщенка, ці події є цілком прогнозованими. Над підприємством довго згущалися хмари. Приміром, Фонд держмайна постійно шукав приводи, аби скасувати угоду купівлі-продажу, укладену в 2003-му році. Зрозуміло, що ФДМ навряд чи діяв з власної ініціативи – занадто вже старанно та наполегливо діяли його чиновники, прагнучи знайти будь-яку юридичну зачіпку, щоб повернути підприємство у держвласність.

Дивну наполегливість проявляли й інші держструктури – прокуратура теж подавала позови до судів в інтересах держави, втім без помітного успіху, податкова з великою ретельністю шукала порушення на підприємстві.

На рік ЧСЗ страждав від більш ніж півсотні різних перевірок від усіх можливих інстанцій.

Втім, тиск з боку держорганів нові власники, російські бізнесмени Ігор і Олег Чуркіни, витримали. І їхнім опонентам довелося змінити тактику.

Щойно в інформаційному просторі з'явилася димова завіса з політичних новин, недоброзичливці вдалися до більш активних та безпосередніх дій.

Більш ніж 60 людей на чолі з Олександром Сагайдаковим – екс-директором ЧСЗ – з'явилися на прохідній підприємства.

Сагайдаков був "озброєний" судовим рішенням про своє поновлення на посаді, його супутники - просто озброєні.

Легітимність судового рішення викликає сумніви. Справа в тому, що Сагайдаков звільнився з ЧСЗ за власним бажанням 29 жовтня 2004-го року. З тих пір про нього мало що було чути, але 10.11.2006 він звернувся в Заводський суд Миколаєва (де власне і розташований ЧСЗ). Тоді позивачу суд відмовив. Але більш прихильним до Сагайдакова виявився суд у іншому місті – втім, за законом таке рішення не могло вже бути винесено, оскільки своє слово вже сказав Заводський суд.

Тим не менш, такий сумнівний документ послугував приводом для зміни менеджменту великого заводу.

Халіф на годину

Як тільки Сагайдак та його помічники встановили контроль над заводом, вони заблокували всі входи і виходи. Менеджмент компанії та практично весь юридичний відділ було відсторонено від виконання обов’язків.

Нові "хазяї" почали складати списки лояльних до себе працівників, щоб знати, кого пускати, а кого – ні. Членів Наглядової ради підприємства нова охорона не пускає, хоча ті мають на це право, як члени керівного органу підприємства.

Сейфи підприємства було зламано, печатки вилучено, документи вивозяться в невідомому напрямку.

Під гарячу руку потрапили і підприємства, які юридично не є частинами ЧСЗ, але знаходяться на його території – такі, як "Наваль", "Меридіан", Миколаївський машинобудівний завод. Зокрема, у приміщенні "Миколаївського реєстраційного бюро" було також зламано сейфи.

МВС та СБУ не відреагувало на заклики представників власників ЧСЗ, що просили правоохоронні органи хоча б взяти під контроль ситуацію на підприємстві, не допустити зникнення важливих документів та розкрадання майна. До речі, на підприємстві зберігається продукція оборонного призначення, тому справа ця передбачає реагування з боку СБУ – проте служба зберігає нейтралітет.

Мотиви і версії

Як стверджують експерти, дане захоплення, незважаючи на свою недостатню легітимність, потенційно може сприяти переходу підприємства від одного власника до іншого... за посередництва держави.

Справа у тому, що наразі проти власників ЧСЗ провадиться судова справа щодо повернення заводу в держвласність. Привід – невиконання інвестиційних зобов’язань.

Це вже друга спроба ФДМ довести у суді, що зобов’язання не виконуються. За попереднім позовом Генпрокуратури в інтересах Фонду, відомству так і не вдалося навести достатніх аргументів: усі 3 інстанції, включаючи Верховний Суд України, винесли рішення на користь власників.

Третьою стороною з позову виступає сам ЧСЗ. І роль його юридичного департаменту та тих свічень та матеріалів, які надасть завод, може бути критичною. Тому, паралізувавши роботу команди юристів ЧСЗ та вилучивши важливі документи, Сагайдаков та його "колеги" можуть створити умови, коли брати Чуркіни програють процес.

Те, що Сагайдаков є лояльним до ФДМ, заявляв і він сам, і це неодноразово підтверджували заяви державних органів. Отже, нині менеджмент ЧСЗ діє проти його власників.

В самому ФДМ від такої версії відхрещуються – там стверджують, що Сагайдаков є лише представником інтересів... cамих Чуркіних (яких він, за інформацією "ЕП", вніс у списки осіб, котрих охоронці не мають впускати на підприємство).

Інший варіант подальшого розвитку подій на умовах анонімності висловили "ЕП" у юридичній компанії, яка спеціалізується на корпоративних конфліктах. Справа в тому, що ЧСЗ з 1997-го року знаходиться у процесі банкрутства. Потенційно, нинішній менеджмент, використавши свій контроль над юридичним відділом підприємства, може посприяти тому, щоб зорганізувати ліквідацію самого заводу як юридичної особи – звісно, з розпродажем найбільш привабливих активів за "правильною" процедурою.

Втім, це два негативні сценарії. Існує і позитивний – нелегітимні дії Сагайдакова та його підопічних будуть припинені, і влада не буде ігнорувати норми права. Адже якими б не були претензії з боку державних органів до Чуркіних, це зовсім не може бути приводом для ігнорування правоохоронними органами фактів відвертого беззаконня – а насильницьке захоплення заводу саме з ряду таких. Тому, якщо держава дотримуватиметься духу та букви закону, то у власників ЧСЗ є шанс отримати підприємство назад.

Щоб не було на думці у загарбників, наразі їм дано зелене світло з боку правоохоронних органів Миколаєва. А привернути суспільну увагу до даної прикрої події поки що заважає гаряча політична пора. Схоже, українські партії зовсім не переймаються корупцією в судах та правоохоронних органах, не кажучи вже про інвестиційний клімат та недоторканість права власності.

P.S. Представники братів Чуркіних у подіях на ЧСЗ звинувачують російського бізнесмена Вадима Новінського, який вже є власником Херсонського суднобудівного заводу і ніби-то не проти розширити свою присутність в українській корабельній галузі. "ЕП" не вдалося отримати від Новінського коментарів з даного приводу.

Довідково: Холдингова компанія "Чорноморський суднобудівний завод" є одним з найбільших підприємств галузі. В 2003-му році його було приватизовано - за 90% акцій держава отримала 119,3 млн. грн. Доход у 2006 році – 38 млн. грн..