Розв’язання проблем із тарифами на ЖКГ в уряду не на часі
"…Подальша затримка у вирішенні питання кадрового та матеріально-технічного забезпечення Держцінінспекції та її територіальних органів ставить під загрозу не лише якісне та своєчасне проведення робіт з надання висновків (про економічне обґрунтування тарифів ЖКГ – "ЕП"), але й виконання головних функцій, що покладені на державну інспекцію з контролю за цінами. А саме: контроль за дотриманням державної дисципліни цін, моніторингу цін/тарифів на соціально значимі товари та послуги, проведення перевірок суб’єктів господарювання за дорученням центральних органів виконавчої влади тощо", - йдеться, зокрема, в пояснювальній записці.
Раніш відомство розробило проект постанови Кабінету міністрів, що передбачає створення окремих відділів (секторів) з контролю за тарифами ЖКГ з одноразовим мінімальним збільшенням чисельності працівників на 98 осіб, в тому числі – на 7 одиниць в центральному апараті Держцінінспекції й на 91 осіб – в територіальних підрозділах. Свої пропозиції інспекція аргументувала значними витратами часу своїх фахівців на аналіз чинників зростання окремих складових витрат в структурі тарифів.
Міністерство фінансів не лише не підтримало проект зазначеної постанови (традиційна позиція Мінфіну щодо пропозицій зі збільшення чисельності бюджетних установ), але й відмовило у проведенні узгоджувальної наради з вказаного питання. Цікаво, що повноваження з вивчення економічного обґрунтування планових витрат на послуги підприємств ЖКГ Держінспекція з контролю за цінами отримала на підставі постанови Кабміну ще від 27 лютого 2007 р. (№297). А вже 7 березня 2007 р. наказом Мінекономіки було затверджено наказ №67 "Про порядок надання висновків з розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого опалення та вивезення побутових відходів, а також обслуговування ліфтів". Відтак незрозуміло, чом про збільшення штату почали говорити лише у серпні – час вочевидь не найліпший для лобіювання збільшення видатків на відомство, оскільки припадає на розпал виборчих перегонів до Верховної Ради.
Варто зазначити, що коли у зв’язку зі зростанням тарифів ЖКГ в уряду вперше виникла ідея поставити цей процес під контроль, дану функцію попередньо хотіли доручити Національній комісії з регулювання електроенергетики. Проте її тодішній голова Олександр Рогозін відмовився від додаткового навантаження, пояснивши, що НКРЕ не має фізичної можливості перевірити обґрунтованість тарифів на послуги місцевих житлово-комунальних підприємств – через їхню надвелику кількість.
Звісно, НКРЕ зрозуміти можна. Орган від Кабміну на перший погляд незалежний, але лише на перший погляд. Ще за часів Кучми чи не усі керівники НКРЕ звикли до розпоряджень щодо пропонованої ціни "згори". Тоді – з адміністрації президента. Наразі таке штучне керування здійснює Кабмін.
Тож відповідальність велика, роботи багато – як відомо, в Україні діє 6680 суб'єктів господарювання, що надають послуги ЖКГ, які працюють за 18965 тарифами, котрі їм затверджують місцеві ради. А вибивати збільшення штату – робота невдячна, як вже було зазначено вище.
Як би там не було, але робота йде. В першому півріччі до Держцінінспекції надійшло 1052 розрахункових матеріали за тарифами ЖКГ (без урахування додаткових звернень). За 514 з них були надані висновки. Зокрема, за 312 – про відповідність вимогам законодавчо-нормативній базі, й за 202 – про невідповідність.
Інакше кажучи, 39,28% тарифів комунальники намагалися підвищити необґрунтовано. Інші 538 матеріалів надіслані підприємствам на доопрацювання у зв’язку з наданням неповного пакету документації. Йдеться про документацію, що підтверджує витрати підприємства: договори на закупівлю матеріалів і виконання робіт іншими організаціями, кредитні угоди тощо.
За даними Держцінінспекції, найбільш розповсюдженими порушеннями при розрахунках підприємствами ЖКГ своїх тарифів є завищення питомої частини енергоресурсів у собівартості, необґрунтовані підвищення адмінвитрат та амортизаційних відрахувань – без урахування економічного ефекту від модернізації обладнання тощо. Крім того, документи, що підтверджують матеріально-технічні витрати, часто надаються без підписів відповідальних осіб та печатей.
Загалом поточного року прогнозується переглянути 12 437 розрахункових матеріалів за тарифами ЖКГ. В тому числі у вересні-грудні – 5 147 (з урахуванням додаткових звернень). Максимальна кількість звернень за наступні 4 місяці очікується від підприємств ЖКГ Луганської та Харківської області – 409 и 311, мінімальна – з Київщині та Буковини (21 та 48).
Між тим, експерти міжнародного валютного фонду та світового банку очікують у 2008 р. значне зростання цін на імпортований природний газ для України: від 160 дол. за 1 тис. куб.м. (оптимістичний прогноз) до 220 дол. (песимістичний прогноз). Відтак наступного року можна очікувати подальше підвищення житлово-комунальних тарифів і, як наслідок, масове зростання неплатежів за послуги ЖКГ. І, нарешті, зростання кількості паперової роботи у відповідальних відомствах.