Наступного маркетингового року замість трьох державних операторів на ринку зерна може залишитися лише один. Про це "ЕП" повідомило джерело в Кабінеті міністрів. Співбесідник уточнив, що на розгляді в уряді знаходяться пропозиції щодо створення єдиної держкомпанії в формі акціонерного товариства, що закуповуватиме зерно для держави. Нагадаємо, що наразі операції на ринку зерна здійснюють Держкомрезерв, державний Аграрний фонд та ДАК "Хліб України". На базі останньої, до речі, і пропонується створити нову держкомпанію.

Для цього "Хліб України" доведеться реструктуризувати. На сьогодні 40 з 80 підприємств компанії, по суті, є банкротами, що з року в рік нарощують збитки. Їх пропонується передати в управління Фонду держмайна. Тобто – виставити на приватизацію. Інші активи ж пропонується внести до статутного фонду нової компанії. Варто зазначити, що наразі ті підприємства "Хліба України", котрі не є банкротами, займаються переробкою та зберіганням зерна для Агрофонду.

За словами співбесідника "ЕП", вони не мають значних прибутків – вистачає лише "на зарплату та поточні витрати". Він також зазначив, що вважає порушенням законодавства господарчу діяльність Держкомрезерву, яка, на його думку, має зводитися до зберігання запасів. "Це відомство не повинне, як це робиться зараз, опікуватися переробкою зерна, його закупівлею та реалізацією", - підкреслило джерело.

За його даними, пропозиції щодо реформування державної присутності на зерновому ринку зустріли активний супротив Міністерства економіки та Міністерства фінансів. Якщо врахувати, що Держкомрезерв знаходиться в підпорядкуванні Мінекономіки, негативна реакція цього відомства цілком зрозуміла. Воно втрачає можливість управління фінансовими потоками в цій сфері з усіма наслідками, що звідси випливають.

Між тім учасники ринку до перспективи подібних нововведень ставляться досить байдуже. "Мені все одно, скільки буде на ринку державних операторів. Головне, аби ціна добра трималася", - зазначив "ЕП" директор приватного підприємства "Лосятинське", одного з провідних сільгосппідприємств Київської області.

Інакше ставляться до подібних новацій експерти. Так, начальник аналітичного відділу консалтингового агентства "ААА" Марія Колесник вважає, що створення єдиного держоператора на ринку зерна дозволить позбутися розпилення бюджетних коштів та непотрібної конкуренції за них. При цьому, вважає аналітик, монополізації ринку не відбудеться, оскільки ціни на ньому формуються з одного боку пропозицією від сільгоспвиробників, з іншого – попитом з боку трейдерів. Останній чинник, зі свого боку, багато в чому залежить від ситуації на світових продовольчих ринках.

Разом з тим, пані Колесник скептично ставиться до можливості створення єдиного держоператора на базі ДАК "Хліб України". "Ця компанія раніш неодноразово доводила свою неефективність та банкротилася", - пояснила експерт. На її думку, ближче до європейської моделі була б передача функцій єдиного зернового оператора Держкомрезерву.

Тут варто згадати, що до роботи цього відомства в минулі роки також було багато питань, в тому числі у правоохоронних органів. Тому важко сказати, наскільки більше переваг в Держкомрезерву перед "Хлібом України" в ролі єдиного зернового державного оператора. До речі, в будь-якому випадку реалізація схеми "3 в 1" передбачає використання інфраструктури "Хліба України". Але для цього, як стверджують експерти, потрібні зміни до законодавчої бази.

Зробити це, зрозуміло, здатна лише Верховна Рада. Але з урахуванням перевиборів до парламенту відбутися це може не раніш весни наступного року. А оскільки новий маркетинговий рік із зерна починається з 1 липня, такі терміни для реформування держсектору зернового ринку здаються досить реалістичними. Втім, останнє слово, звісно, за парламентом нового формату.