Бойко підкорив час та прокинув соціалістів
Питання, що розглядалося на засіданні, - розгляд зауважень і заперечень за концепцією, висунутих Фондом держмайна. Частина з них у ході обговорення була знята, однак протиріччя залишилися. Причому, як водиться, найглибші й принципові.
Ні, загалом-то ніхто не проти продажу держпакетів. Але ж ФДМУ і Мінпаливенерго не можуть прийти до загального знаменника в питанні - що робити далі з вирученими грошима.
Нагадаємо, що перші розпродажі державних пакетів акцій в 13 обласних енергорозподільчих компаніях відбулися в 2000-2001 рр. Їх проводили, керуючись принципом "ми за ціною не постоїмо". Як наслідок, передавши вагому частину енергоактивів у приватну власність за досить скромну плату, уряд на кілька років відмовився від будь-яких приватизаційних рухів у стратегічно важливому для економіки секторі.
Про нього згадали наприкінці 2006 р., у зв'язку з невиконанням плану бюджетних надходжень від приватизації. Тоді ФДМУ запропонував продати частину держакцій у генеруючих компаніях (зі збереженням контрольного пакета за державою): 16% "Дніпренерго", 10% - "Західенерго", 18% - "Центренерго". Крім того, по 15% акцій "Вінницяобленерго", "Волиньобленерго", "Дніпробленерго", "Закарпаттяобленерго", по 10% в "Крименерго", "Миколаївобленерго", "Хмельницькобленерго", "Київобленерго" і "Чернігівобленерго". І, нарешті, по 5% держакцій в "Донецькобленерго" і "Харківобленерго".
Номінальна вартість вищевказаних пакетів акцій склала 231 млн. грн. Голова Фонду Валентина Семенюк заявила, що продасть їх в 10 разів дорожче, за 2,3 млрд. грн. Втім, до цього так і не дійшло. Держбюджет-2006 був виконаний зі значним перевищенням навіть без приватизаційних надходжень.
Між тим держпакети енергокомпаній плавно перекочували в приватизаційний перелік на 2007 рік. Фонд держмайна ще в лютому підготував проект урядової постанови про вилучення 6 держпакетів обленерго зі статутного фонду управляючої пакетами акцій НАК "Енергетична компанія України" і передачу ФДМУ для продажу на біржових торгах. Це 25,02% акцій "Прикарпаттяобленерго", 26,98% "Львівобленерго", 25,01% "Одесаобленерго", а також по 25%+1 акція "Полтаваобленерго", "Чернігівобленерго" і "Сумиобленерго".
Однак Мінпаливенерго заблокувало подальший рух документа кабмінівськими коридорами. Юрій Бойко повідомив, що його відомство готує власну Концепцію роздержавлення і приватизації державних енергетичних компаній. Мовляв, не слід рубати з плеча, не вислухавши доводи і пропозиції самих енергетиків.
Слід зазначити, що каменем спотикання став пункт, відповідно з яким 50% суми, вирученої від продажу пакета акцій, залишається в компанії для модернізації основних виробничих фондів. ФДМУ ж наполягає, що вся сума має надходити в бюджет. Теоретично можна, звичайно, погодитися з Мінпаливенерго, коли його представники говорять про критичну – понад 70% - зношеність основних фондів енергокомпаній. Звісно, їхня інвестпривабливість знижується, якщо не залишити заділ для реконструкції й нового будівництва.
Можна зрозуміти і Фонд держмайна, котрий повинен виконати свій прямий обов'язок - забезпечити надходження коштів у бюджет. Інша справа, що між рядків службових документів із правильними тезами легко вгадується прагнення кожного відомства в особі їхніх керівників пропустити фінансові потоки через себе. Подальше вже, як кажуть, справа техніки. Закупити, наприклад, трансформатори за ціною, вдвічі більшою за середньоринкову, а потім по-дружньому поділити маржу.
Соціалістам, як показує практика, до душі мати справу з державними фінансовими потоками. Та й на самих торгах можна цілком пристойно заробити, якщо віддавати товар "потрібним" людям. І тому представник цієї партії Валентина Семенюк ратує за свій варіант.
Компромісу в даному питанні найближчим часом не передбачається. Між тим, перше півріччя 2007 року вже позаду. Час у цьому випадку безумовно працює на Юрія Бойка, якому вигідно зберегти статус-кво. Тим більше що він за підтримки профільного віце-прем'єра Андрія Клюєва 13 червня зумів "проштовхнути" через Кабмін постанову про передачу в статутний фонд НАК "ЕКУ" держпакетів акцій 4 енергогенеруючих компаній, 21 обленерго (включаючи ті, що пропонувалося віддати ФДМУ), а також 5 ТЕЦ, компанію "Укргідроенерго" і Дністровську ГАЕС.