Зарядка для банкірів: ноги на ширині плечей, руки до стіни ...
За офіційною статистикою, яку, до речі, оприлюднив НБУ, з початку року об’єми неповернених кредитів збільшились на 76%, в той час як об’єм наданих кредитів фізичним особам збільшився на 28% до 100 млрд. грн. Частка проблемних кредитів залишається невисокою – близько 1,4%, але очевидна тенденція до її збільшення за рахунок споживацьких позик.
Споживчі кредити вважаються найбільш ризиковими у банківський системі. Вони зазвичай надаються без застави. Збитки від них покриваються надвисокими прибутками, які банки отримують на цих операціях. На кожному споживчому кредиті вони часто заробляють від 20 до 100% річних.
У "Райффайзен банку Аваль", одного з лідерів роздрібного кредитування, де приблизно третина кредитів, наданих населенню – споживчі, з початку року рівень неповернень збільшився на 60%. Нещодавно банк прийняв рішення переорієнтуватися на великих корпоративних клієнтів, через проблеми з роздрібним кредитуванням.
Серед великих банків, які активно займаються споживчим кредитуванням, найменший рівень зростання проблемних кредитів у "ОТП-банку" – 13%. Аналогічний показник "Приватбанку" складає 30%, "Укрсоцбанку" – 35%, а "Укрсиббанку" – 51%.
За словами керівника бізнесу роздрібного кредитування "Приватбанку" Романа Негінського, причиною такого росту проблемних кредитів може бути те, що ринок роздрібного споживчого кредитування знаходиться на ранній стадії свого розвитку та оператори на ньому дуже молоді. "Тенденція хоч і негативна, але має пояснення. Банки активно подалися у сегмент роздрібного кредитування, але ризики цього сегменту на порядок вищі, ніж в інших сегментах, тому зі зростанням оборотів зростають і об’єми неповернень", - пояснив Негінський.
Голова правління "Агрокомбанку" Олександр Новіков наголошує на тому, що бум споживчого кредитування, який відбувався в Україні останні два роки, спричинив збільшення проблемних кредитів. "Найбільш ризиковими є кредити у точках продажу товарів, де присутні декілька операторів ринку роздрібного кредитування. Вони змагаються між собою, спрощуючи процес оформлення кредиту та знижуючи вимоги до клієнтів, що і спричиняє зростання неповернених кредитів", - пояснив Новіков.
У середніх та малих банків рівень неповернень кредитів помітно нижчий в порівнянні з великими банками. Через невеликі об’єми вони ретельно підходять до роботи з клієнтом. Аналітики "Дельта банку" кажуть про те, що після запуску скорінгової системи у грудні минулого року, сьогодні вони спостерігають зниження рівня проблемних кредитів.
Ще однією причиною, яка спричинила стрімке зростання проблемних кредитів, опосередковано стало квітневе рішення НБУ про послаблення вимог до формування резервів під споживчі кредити.
Банкіри говорять про те, що в Україні бум споживчого кредитування вже закінчився, і банки знову збільшують рівень вимог до потенційних клієнтів. До речі, нещодавно Сбєрбанк Росії оголосив про відмову від споживчого кредитування населення через невиправдано високі ризики, а з 2008 року оголосив про запуск проекту з видачі електронних кредитних карток, за допомогою яких постійні клієнти банку зможуть отримувати миттєвий кредит. Такий вид кредитування менш ризиковий та більш зручний як для банку, так і для клієнта.
На думку Негінського, українські банки, можливо, у майбутньому також перейдуть на електронні кредитні картки. "Через декілька років, коли надходження нових клієнтів буде незначним, а операції будуть проходити зі стабільною клієнтською базою, буде зручніше та вигідніше працювати, використовуючи картки", - відзначив Негінський.
Наразі ж, поки кредитні картки для споживчих кредитів широко не запроваджені, маємо користуватися тими послугами, що передбачають шалені відсотки. Тобто за проблемні кредити розраховуватиметься справний платник. Втім, є ще одне делікатне питання. Чи знизить реальний відсоток за кредитні послуги банкір за умов зниження вказаних вище ризиків? Щось замало підстав для оптимізму.