Глобальне потепління на порятунок ЖКГ
Однак у січні-червні МінЖКГ, як головний розпорядник бюджетних коштів, профінансувало лише 7,5% від обсягу планованих капвкладень. Виходить, вже зараз можна говорити про зрив цього року тих масштабних планів, на яких в першому кварталі непогано піарілися прем'єр-міністр Віктор Янукович, його перший заступник Микола Азаров і, зрозуміло, віце-прем'єр з питань регіональної політики Володимир Рибак.
Само собою, в уряді не вважають нинішню ситуацію критичною. "Я коли був мером, освоював гроші за тиждень, коли б вони не прийшли", - заявив на відповідне запитання – чи не означає недофінансування зриву планів реформування, чи-то скоріше реанімації ЖКГ, пан Попов.
Звісно фахівці галузі не розділяють міністерського оптимізму. По-перше, навіть якщо допустити, що гроші прийдуть на місця завтра, необхідно ще провести тендери для визначення виконавців робіт і постачальників продукції. Процедура це довгограюча, не на один місяць.
Крім того, господарська діяльність будь-якого підприємства так чи інакше зав'язана на суміжних виробництвах. "І ми ще не знаємо, як відреагують наші партнери, якщо ми вдвічі збільшимо раніше погоджені замовлення. Ми-то впораємося, але чи впораються вони? На тих підприємствах є свої плани. А попередньо робити замовлення з урахуванням бюджетних програм, коли не визначений переможець тендера, ніхто не буде", зазначив в інтерв’ю "ЕП" однин з керівників київського заводу "Отіс", що випускає й модернізує ліфти.
Слід також зазначити, що сьогодні серйозні підприємці, м'яко кажучи, не дуже прагнуть мати справу з бюджетом. Причина – мила звичка відповідальних розпорядників з міськоблвиконкомів та інших держустанов затягувати оплату за виконані роботи (поставлений товар) на надто довгий строк.
Домогтися проплат через Господарський суд – перспектива не більше реальна, аніж контакти з інопланетною цивілізацією. Навіть для досить великих і відомих компаній. Залишається один вихід – так звані "відкати". Їхня величина коливається залежно від різних факторів. При цьому апетити чиновників найчастіше перевищують всі мислимі межі.
"Ми приїздили до Одеси і зустрічалися з тодішнім мером Русланом Боделаном з приводу одного великого проекту, фінансованого за рахунок міста. Я його прямо запитав: "Ви можете гарантувати, що ми будемо щомісяця одержувати хоча б 70% від суми?". Мер відповів, що не може гарантувати. Тоді - до побачення. Ми встали й пішли", - розповів "ЕП" директор великої київської компанії.
Відтак залучити інтерес серйозних бізнесменів до майбутніх тендерів місцевій владі буде не просто.
Між тим ситуація в житлово-комунальному господарстві продовжує погіршуватися. Зношування основних фондів у цілому по галузі перевищує 70%, на окремих об'єктах досягаючи 95%. Втрати води й тепла при транспортуванні становлять приблизно половину загального обсягу. Уряд про це знає.
"Якщо ми зараз не проведемо реформи і модернізацію, у нас нічого не залишиться через п'ять років. Приблизно стільки ще може прослужити той ресурс, що є зараз у ЖКГ", - заявив, зокрема, віце-прем'єр В.Рибак.
Однак нічого конкретного для реанімації житлово-комунального господарства так і не було зроблено. Тому, виходячи з результатів фінансування в першому півріччі, робимо висновок, що працювати ЖКГ залишилося не п'ять років, а чотири роки. 2007 р. уже можна викреслити. А потім...
Все-таки хочеться бути оптимістами. Ось, наприклад, минула зима видалася незвичайно тепла. Тому навіть недостатні запаси вугілля на українських теплоелектростанціях і газу в підземних сховищах були не повністю використані.
Взагалі ж фахівці із клімату стверджують, що глобальне потепління на планеті триватиме. І тоді врешті-решт колись відпаде потреба в опаленні приміщень у зимовий час. Зникне потреба фінансувати комунальні підприємства теплоенергетики.
Занадто замріяна перспектива, скажете ви? Нічого не поробиш, коли житлово-комунальному господарству не дають інших шансів.