Указ Президента Ющенка, який, за задумом його авторів, був спрямований проти газового трейдера "УкрГаз-Енерго", насправді б'є скоріше по державному нафтогазовому монополісту НАК "Нафтогаз України", який і без цього знаходиться у вельми складному становищі. Проте не виключено, що на Банковій пішли на це свідомо.

25 червня на сайті президента з’явився текст повідомлення по підписання указу, згідно з яким призупиняється дія урядової постанови про порядок забезпечення споживачів природним газом. Основні претензії президента до постанови викладені у тексті указу. Згідно з ним, урядова Постанова обмежує підприємницьку діяльність газорозподільних (газотранспортних) підприємств, а також примушує газорозподільні компанії до пріоритетного укладення договорів.

Хто виграє від постанови

Головний виграш отримують газорозподільчі підприємства. В результаті ініційованих президентом змін основні власники газового ресурсу – НАК "Нафтогаз" та "Укргаз-Енерго" втрачають право збирати платню за транспортні послуги з подальшою передачею транзитним організаціям, натомість, гроші мають отримувати оператори газорозподільчих мереж – облгази, більшість яких знаходяться в приватних руках.

Указ президента покликаний повернути модель роботи на ринку постачання природного газу, яка існувала в 90-х роках та була відновлена в 2006. За цих умов споживач укладав договори не тільки із власником ресурсу, але із газотранспортним та газорозподільними підприємствами. Таким чином, рух коштів виглядав наступним чином: від споживача за отриманий газ – напряму постачальникам, за транспортування магістральними трубопроводами – напряму ДК "Уктрансгаз", за транспортування газорозподільними мережами – в міськгази та облгази.

Модель, яка нині шельмується в указі Ющенка, пропонувала інший маршрут коштів. Власник ресурсу укладає договір на купівлю транспортування газорозподільними і газотранспортними мережами. Після цього із його рахунків гроші переводяться головному транзитеру – ДК "Укртрансгаз".

Здавалося б – різниця несуттєва. Але насправді вона існує. І справа навіть не в тому, що укладати три договори при інших рівних важче, ніж один.

Окрім безпосереднього переключення на себе значних фінансових потоків, облгази знову отримують можливість маніпулювати газовим краном.

Як показує минулорічна практика, маючи на руках договір про транспортування газу, облгази можуть відмовляться відключати (на вимогу того ж "Укргаз-Енерго" чи "Газу України") від постачання неплатників, особливо, якщо неплатники це невідключення "простимулюють". Таким чином, на практиці можна не платити за газ, але споживати пальне, якщо оплачено його транспортування – облгаз боржника не відключить.

За іронією долі, вперше порядок розрахунків за газ та його транспортування, який нині Віктор Ющенко називає неконституційним, був введений Кабміном того ж Ющенка в 2001 році для впорядкування платежів на газовому ринку і діяв до 2006 року. Його відміну пов’язують із лобістськими зусиллями власників облгазів, близькими до нової влади.

Шість із облгазів контролюються колишнім соратником Олексія Івченка Олегом Бахматюком, який наразі тяжіє до опозиційної БЮТ, ще по два Олексію Шкрибляку ("Наша Україна") та Богдану Губському (БЮТ).

Не виключено, що прихильники "нового старого" порядку розподілу транзитних грошей є і на самій Банковій. Проте є і інша суто політична версія – енергетична політика уряду, як і в 2006 році, стає наріжним каменем виборчої кампанії. Можливо, деякі гарячі голови на Банковій вважають, що від погіршення платіжної дисципліни, фінансових показників "Нафтогазу" та інших прорахунків уряду опозиційним силам буде тільки ліпше.

Хто програє від постанови

Отже, мова йде про ускладнення або фактичну неможливість застосування до недобросовісних споживачів санкцій з боку власника у вигляді відключень газу, що загрожує падінням платіжної дисципліни. Тепер, якщо споживачу заманеться не платити за газ, він зможе це робити скільки завгодно без загрози відключення.

Наразі не зовсім зрозуміло, чому багато спостерігачів вказують на спрямованість указу проти "Укргаз-Енерго". Як відомо, ця компанія з моменту початку роботи на газовому ринку України постачає газ найбільш платоспроможній групі споживачів – підприємствам та виключно за передоплатою, тому нововведення менше всього позначаться на роботі цього підприємства. Адже, за великим рахунком, плата за транзит найбільшому газовому трейдеру і так не належить, і має відправлятися далі – до облгазів чи "Укртрансгазу".

А от в НАК "Нафтогаз" такої практики немає, і повернення старих порядків в першу чергу загрожує вдарити по ньому. Державна нафтогазова монополія вже заявила, що новий порядок постачання та транспортування природного газу за окремими договорами зі споживачами призведе до того, що ДК "Газ України" недоотримає близько 900 млн. грн. Нафтогазівці побоюються, що не зможуть постачати газ в необхідному обсязі так званим соціальним споживачам.

Що ж до неконституційності, то в НАК "Нафтогазі" вважають, що Указ Президента суперечить Директиві 2003/55/ЕС Європейського парламенту та Ради ЄС щодо загальних правил для внутрішнього ринку природного газу. Слід зауважити, що цією директивою власникам ресурсу забезпечується рівний доступ до його транспортування.

Очевидно, що указ підсилює економічну потужність облгазів – Ющенко створює для них шляхи для заробітку, для того, щоб напередодні виборів ослабити вплив трьох існуючих центрів прийняття рішень в енергетиці – Кабміну, Мінпаливенерго з "Нафтогазом" та "Укргаз-Енерго". По суті, під прикриттям боротьби з Газпромом і Росукренерго хтось зможе непогано заробити. Це вигідно для опозиції, яка має інтереси в облгазах, порадує таких ненависників "Укргаз-Енерго", як Віталій Гайдук (засновник Індустріального Союзу Донбасу), а також економічно ослабить нинішнє владне угрупування.