Чиновники розгорнули нову війну за державні банки. Вчора "регіональні" члени спостережної ради Ощадбанку зірвали збори ради, наприкінці минулого тижня аналогічні збори зірвали представники Кабміну і Верховної Ради в наглядовій раді Укрексімбанку. На обох зборах мало розглядатися питання щодо розширення повноважень спостережних рад і зменшення прав правлінь банків.

Ініціаторами позачергових зборів наглядрад Ощадбанку й Укрексімбанку стали представники Президента. Останнім часом вони відчули, що втрачають владу в держбанках. Особливо це стосується Ощадбанку, де навесні було змінене правління. Обидві найвідповідальніших посади посіли ставленики Андрія Клюєва. Був переобраний глава наглядради "народного банку" - замість Олега Рибачука призначили члена ради "Актив-банку" і віце-президента інвестгрупи ITT Данила Волинця. Ці структури відносять до сфери впливу Клюєва.

З "Актив-банку" прийшов і новопризначений голова правління Ощадбанку - Анатолій Ґулей.

Трохи раніш відбувся глобальний переділ сфер впливу в держбанках. Нерозторопність Секретаріату Президента призвела до того, що в дію вступив закон "Про внесення змін у статтю 7 закону України "Про банки і банківську діяльність", що затверджує новий механізм формування спостережних рад держбанків. Якщо раніш по 7 представників у спостережні ради делегував Президент і ВР, то зараз кожна з гілок влади (президент, парламент й уряд) може відправити по 5 своїх представників.

Як показала практика останніх декількох днів, така схема дозволяє з легкістю зривати збори наглядацьких рад. Досить "регіоналам" не з'явитися (а тепер це не тільки парламентська, а й урядова частина ради), і кворуму не буде.

Як наслідок, представникам Президента не вдається домогтися свого. А саме - змусити надавати спостережним радам більший доступ до інформації про діяльність цих кредитно-фінансових установ. Так озвучив позицію перший заступник голови Секретаріату президента, представник президента в Кабінеті міністрів Олександр Шлапак. За його словами, "сьогодні, на жаль, є проблеми з одержанням членами наглядових рад держбанків інформації від них про те, що там у банках відбувається". "Відповідні зміни у внутрішніх процедурах банків мали бути затверджені на засіданні спостережної ради Укрексімбанку 15 червня й Ощадбанку 18 червня", - повідомив пан Шлапак про порядок денний зборів наглядових рад у держбанках. Також, за його словами, на збори, що так і не відбулись, мали виносити питання перепідпорядкування ревізійних комісій держбанків від правлінь спостережним радам. Вже тоді останні дійсно змогли б мати оперативну інформацію про роботу державних фінустанов.

Фінансисти сьогодні вважають практично неможливим будь-який кардинальний переділ влади між наглядовими радами держбанків і їхніх правлінь. Мало хто сумнівається, що після того, як до порядку денного будуть вноситися делікатні питання, засідання будуть талановито зриватися уже випробуваним способом – відсутністю кворуму. Усе, що залишається представникам Президента і Кабміну – це домовлятися вже в політичній площині.

Спостерігачі вважають, якщо люди Віктора Ющенко будуть і далі гаяти час, то легко можуть позбавитися останнього свого оплоту – голови правління Укрексімбанку Віктора Капустіна, котрий досі вважається "людиною Президента". На ринку дотепер продовжують ширитися чутки про його можливу відставку, котра, як вважають у банківських колах, готується "регіональним" крилом спостережної ради Експортно-імпортного банку. Формальним приводом для ротації можуть стати результати комплексної перевірки, яких напружено очікують у Секретаріату глави держави (до складу ревізійної комісії входять представники Мінфіну, КРУ, Нацбанку і Державної податкової адміністрації).