Документ зобов’язує банкірів повідомляти про реальну (так звану ефективну) ставку.

Але замість того, щоб розпочати сеанс розвінчання чорної магії, тобто роз’яснити людям, зіпсованим квартирним питанням, що лозунг "0% - початковий внесок, 0% - за кредит..." насправді - фантастика, банківські лобісти зробили спробу відмінити Постанову №168. Представники обох банківських асоціацій поспішили до НБУ. Асоціація Українських Банків заявила, що від Нацбанку дана принципова згода на обговорення правил (взагалі-то у нас свобода обговорень всього і вся) та їх доопрацювання.

Аналогічного листа з проханням відстрочити постанову направив НБУ і президент Кредитно-Банківського Союзу Леонід Черновецький – більше немає чого робити київському меру, як перейматися стражданнями банків та гієн (ЗМІ писали про заборону столичним вуличним фотографам при зйомках використовувати диких тварин).

Засекретити інформацію від позичальника, що вартість його кредиту насправді не декларовані 16-18% річних, а всі 80-90%, на думку банкірів, треба ... задля добробуту та душевного спокою того ж таки споживача.

Найбільше доводиться переплачувати за бланкові кредити, тобто позики без застави. Майже кожен великий банк пропонує на своїх сайтах калькулятори розрахунків споживчих кредитів. Зазвичай споживчі кредити настійливо пропонуються практично кожному власникові зарплатних карток. Замість того, щоб банк сплачував клієнту за користування його грошима, клієнт платить банкові.

У багатьох випадках крім відсотків за кредитним договором, наприклад, при купівлі квартири, дачі, позичальнику доведеться оплатити послуги нотаріуса, державне мито, послуги оцінщика, страховий поліс, податок на купівлю нерухомості...

І чого тільки не придумають банкіри, щоб продовжувати дурити голови своїм клієнтам та банківському нагляду.

Одна із перших версій: співробітники банків не вміють визначати ставки податків, за них це роблять комп’ютерні програми. Отже називати клієнтам реальну плату за позичені гроші неможливо буде до того часу, доки іноземні фахівці не перепрограмують банківські програми. І для того, щоб почати інформувати позичальників, потрібно не менше трьох місяців.

Не менш винахідливою є інша версія: чесна інформація про реальну вартість кредитів призведе до... дестабілізації ринків. Тобто люди перестануть брати кредити.

І насамкінець фінансисти пропонують запровадити "правило сусідської корови". Мовляв, якщо ми змушені будемо чесно розказувати про те, скільки насправді слід платити за безплатні кредити, то нехай те ж саме роблять і кредитні спілки, ломбарди, інвестиційні компанії, та інші учасники фінансового ринку.

"Однак, із огляду на те, що інші регулятори вимог щодо ефективної кредитної ставки не пред’являють, Постанова №168 НБУ зробить банки неконкурентними на ринку споживчих кредитів, оскільки всі учасники ринку кредитування працюватимуть непрозоро, а отже і більш ризиково", - повідомляє КБС.

Незважаючи на запевнення банківських лобістів про відміну Постанови № 168, перший заступник Глави НБУ Анатолій Шаповалов запевнив учасників ринку, що до її порушників будуть застосовуватися санкції аж до відкликання ліцензій.

Насправді ж чимало банків самі себе вже покарали за свою жадібність та некоректність. Мається на увазі, що протягом останнього року катастрофічно зростає кількість проблемних, тобто неповернених кредитів.

За даними НБУ, сума кредитів, наданих фізичним особам протягом останніх чотирьох місяців, зросла більш ніж на 15,5 мільярдів гривень. З 77753 млн грн. станом на 1.01.07 до 93339 млн грн. обсяг проблемних кредитів (прострочених та сумнівних) за той же період зріс з 4456 млн грн. до 5398 млн. грн. 5 мільярдів гривень неповернених боргів – не так уже й багато для банківської системи в цілому.

Занепокоєння в банківського нагляду викликає той факт, що в окремих банках, які широко надають споживчі бланкові кредити, не повертається 20-25% виданих сум. І мова йде про солідні банки. Наприклад, Райффайзен банк Аваль уже заявив про призупинення частини програм споживчого кредитування.

Власні служби безпеки повернути ці гроші не в змозі. В країні починає зароджуватися бізнес, який допомагатиме банкам повертати кредити за 20-50% суми кредиту. Називаються ці структури колекторськими компаніями. Щоправда, для наших реалій вони не такі вже й нові. Розквіт цього бізнесу в Україні спостерігався протягом 1997-1998 років, щоправда, тоді ці послуги і особливо методи повернення боргів не надто рекламувалися.

Тепер замість бритоголових братків на ниві повернення кредитів будуть працювати пафосні "Ультіма", "Кредит колектіон груп", "Секвойя кредит консолідейшн" і, можливо, ще кілька.

Так що всім буде краще, якщо перш ніж надати "мобільний" "моментальний" кредит, співробітники банків говоритимуть нам правду, і про реальні ставки, і про братків, тобто, перепрошую, колекторські компанії...