31 травня, помахом "чарівного пера" президента Ющенка, Верховна Рада знову ненадовго набула легітимності і встигла зробити історичний крок. Дощенту наповнившись прибігшими на засідання опозиціонерами, Рада ввечері прийняла ряд законів, в яких повністю враховуються усі вимоги Світової організації торгівлі до України. І це добре.

Але є одне "але"… На тому-таки вечірньому засіданні український парламент зробив ще один крок, який може стати навіть більш історичним за прийняття документів щодо СОТ.

Чергова зрада від Ради

Голова ВРУ Олександр Мороз попросив депутатів розглянути два документи, які, за його словами, пов’язані зі вступом до СОТ. Таким чином до порядку денного було внесено два законопроекти, які стосуються біобезпеки і генетично модифікованих організмів (ГМО).

Далі взяв слово Адам Мартинюк, який нагадав, що колись парламент вже приймав в першому читанні законопроект про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні та практичному використанні ГМО. Мартинюк повідомив, що подано новий "допрацьований" документ, тому краще буде, якщо депутати просто відмінять старий і приймуть новий законопроект. Незабаром, цікавлячись власними перспективами, а не папірцями, що не мають відношення до "світлого майбутнього" нардепів, Рада скасувала перший законопроект, а новий прийняла 312-ма голосами в цілому як закон.

Звісно, такі похапцем прийняті закони, підміна законопроектів тощо – не вперше зустрічається в депутатській залі. Дивує інше. Те, що жоден (!) з депутатів не зважив, за що він голосує. І проголосував за те, щоб забрати в українського громадянина право знати, що він їсть.

"Людина є тим, що вона їсть"

Цю максиму 2,5 тисячі років тому висловив Піфагор. І в наші дні бурхливого розвитку біотехнології та генетичної інженерії вона набуває все більшої актуальності.

Генетично модифікований організм (ГМО) - це організм, який має в собі нову, неприродну комбінацію генетичного матеріалу, переміщеного завдяки генній інженерії. Такі організми створюються людьми з метою підвищення врожайності.

Мета, звісно, шляхетна. Але на сьогодні ніхто не може впевнено сказати, що такі штучно змінені організми є безпечними для людини та навколишнього середовища. Більше того, в наукових колах є дані, які певним чином свідчать про шкідливість ГМ-продукції.

"ГМО з`явились ще наприкінці 80-х років минулого століття, і відтоді перед вченими постають непрості питання, пов`язані з прогнозуванням можливих, нині недостатньо досліджених, наслідків поширення ГМО та безконтрольного вживання ГМ-продуктів", - коментує дану проблему перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

Але Верховна Рада й уряд, який і подав до неї свій новий законопроект, мабуть, мають відповіді на всі питання, на які не може відповісти жоден науковець світу. А як інакше пояснити той факт, що в прийнятому Радою законі взагалі не згадується про можливі ризики від використання ГМ-продукції? Більше того, з нового закону дивним чином зникли всі згадки про найголовніше - необхідність маркування цієї продукції.

Людина має право знати, що вона споживає. Це право гарантується в Україні статтею 50 Конституції. Та, звісно, нашим урядовцям і народним обранцям не звикати ігнорувати і порушувати "головний закон".

Як "у них"?

Європа, на яку ми буцімто рівняємося і до якої прагнемо інтегруватися, дуже обережно підходить до таких сумнівних інновацій як ГМО. В ЄС є навіть спеціальна програма під назвою "Від поля до столу" (From the Farm to the Fork), яка в тому числі допомагає відслідковувати розповсюдження ГМ-продукції.

"Розумієте, в Європі будь-яка продукція, яка має в собі 0,9 або більше процентів ГМО в обов’язковому порядку підлягає маркуванню. До того ж в ЄС виробники зобов’язані вказувати точно процент вмісту ГМО у своїй продукції", - заявляє кандидат біологічних наук, біотехнолог Григорій Петюх.

У випадку підписання прийнятого Радою закону про ГМО президентом Віктором Ющенко, попереду України в питанні біобезпеки опиниться навіть наш вічний "заклятий друг" – Російська Федерація. Адже в Росії, як і в ЄС, виробники зобов’язані маркувати свою продукцію, в разі якщо вона містить у собі більше 0,9% генетично модифікованих організмів.

"Різні країни по-різному ставляться до проблем ГМО. Є країни, де нині активно культивуються і використовуються ГМ-культури, зокрема в Китаї, Індії, Японії, країнах Латинської Америки, і особливо – у США", - говорить пані Тимочко.

Саме в Сполучених Штатах "гніздяться" основні компанії, які понад усе хочуть швидко відбити свої багатомільярдні витрати на дослідження цих технологій. Тому не дивно, що саме США так поспішно розповсюджує по світу свої сумнівні "плоди". А крім Штатів - лише Китай та Індія, які страждають від перенаселення і знаходяться під постійною загрозою голоду, Японія, яка має надзвичайно мало посівних площ та країни Латинської Америки, які по суті є лише "полігоном" для США.

В Україну досить широко з кінця 90х зайшла біотехнологічна компанія Monsanto, яка і лобіює в нашій країні швидке просування трансгенної продукції. Можна лише здогадуватися, яким чином ця компанія домоглася повної відміни маркування в новому законі про ГМО. Проте ми ж знаємо, як це завжди відбувається в нашій державі…

Удар по сільському господарству

Не можна ігнорувати і чисто бізнесову небезпеку, яку несе в собі прийнятий Радою новий "трансгенний закон". Українські сільгоспвиробники можуть назавжди втратити такий величезний ринок як Європа. Тому що ЄС не хоче купувати в українських виробників трансгенну продукцію.

"Якщо не буде маркування ГМ-продукції, то ніхто в нашій країні не зможе знати, які продукти є модифікованими, а які – ні. ЄС не куплятиме такої сумнівної продукції. Це вже сталося в 2005 році, коли Європа відмовилася від угоди по українській сої, бо європейці хотіли купити 100% "чисту" продукцію", - говорить Григорій Петюх.

Отже, наші урядовці з депутатами "легким рухом руки" підставили під удар не тільки кожного українця, але і весь український АПК. А всього-на-всього варто було не виключати із проекту закону норми про потенційні ризики ГМ-продукції та обов’язкове її маркування. Тепер вже слово за президентом – чи підпише Ющенко черговий антинародний закон Верховної зРади?

P.S. Наостанок – країна має знати своїх героїв – зазначимо: законопроект внесений депутатом від фракції Партії регіонів Віталієм Заблоцьким. Працювали над ним, за інформацією джерел "ЕП", група чиновників (рука не підіймається назвати купку запроданців фахівцями) з Міністерства охорони здоров'я та Мінекономіки. Скільки коштує народ України, панове чиновники?