У гаморі політичної гри депутати тихо опрацьовують економічні питання. Вони не гребують дрібними законопроектами, які погано вписуються в "лінію партії".

Сигарна спадщина

На початку лютого соціаліст Михайло Мельничук зареєстрував законопроект №3140, покликаний чи не в десять разів зменшити податки на імпортовані сигари, сигарили та тютюн.

Автор аргументує необхідність зменшення адаптацією податкового режиму до реалій ЄС та СНД. Він зазначає, що в цих країнах податки на такі товари значно менші, що заохочує контрабанду в Україну низькоякісних сигар, сигарил та тютюну.

Серед позитивних наслідків ухвалення такого рішення – збільшення надходжень до бюджету, зменшення контрабанди, зростання споживання сигар, сигарил та тютюну населенням і навіть утворення нових робочих місць завдяки розвитку мереж спеціалізованих магазинів.

Підстави для зменшення податків виглядають логічними лише на перший погляд, бо на другий вони виявляються брехнею.

Податки на тютюнові вироби в Росії та країнах ЄС здебільшого вищі, ніж в Україні. Продаж жувального тютюну в ЄС взагалі заборонено. А швидкий перегляд цін на тютюн в інтернет-магазинах показує, що зараз він найдешевший саме в Україні.

Податки на сигари, сигарили і тютюн у 2007 р.

Джерело: Закони України, законопроект №3140, Закони РФ, Директиви ЄС.

Аналіз ставок податків, наведених у таблиці, дає такі висновки:

1) За будь-якої задекларованої ціни тютюну, податки на нього в Україні нижчі, ніж в РФ та ЄС;

2) Оподаткування сигар в Україні нижче, ніж в РФ;

3) Оподаткування сигар та сигарил в Україні є нижчим, ніж в ЄС, якщо їх задекларована ціна більше, ніж 4,75 грн. за 1 шт.;

4) Оподаткування сигарил в Україні є нижчим, ніж в РФ, якщо задекларована ціна сигарил більше, ніж 4 грн. за 1 шт.

Отже, зниження податків на тютюн навряд чи зменшить контрабанду і ощасливить бідного українця якісною і дешевою сигарою, зате зробить процвітаючим чийсь бізнес.

Загалом у цивілізованому світі існує тенденція до збільшення податків на тютюн. У 2006 році Україна ратифікувала рамкову конвенцію із боротьби проти тютюнопаління, згідно з якою Україна бере на себе зобов’язання поступово збільшувати податкове навантаження на тютюнові вироби.

До речі, соціаліст Михайло Мельничук написав законопроект не сам, а успадкував його від Василя Цушка – відомого тютюнового лобіста. Цушко вже подавав цей законопроект восени, але відкликав у грудні, напевно через призначення головою МВД. Втім, зміна місця роботи ніяк не позначилася на невмирущій справі лобіста.

Крабові палички по-українськи

Той самий депутат Мельничук 8 лютого 2007 року запропонував своїм законопроектом №3141 вдвічі збільшити ввізне мито на крабові палички.

Метою нововведення є "підтримка вітчизняних виробників продуктів із суріми (крабових паличок), забезпечення їх рентабельної і конкурентоспроможної діяльності", а також протидія "засиллю імпортних продуктів (часто сумнівної якості) на українському ринку".

У пояснювальній записці доволі простодушно розписана вся лобістська історія.

В липні 2005 року ввізне мито на крабові палички знизили вдвічі в рамках програми уряду Тимошенко "Контрабанді – СТОП!". Внаслідок цього крабові палички з Китаю потіснили українські з ринку.

Вітчизняні виробники тепер вимагають "забезпечення" своєї рентабельності шляхом повернення старих ставок ввізного мита.

В Україні існує три виробники крабових паличок. Найбільший з них – ТОВ "Аквавіт". Це підприємство у 2006 році запустило нові виробничі потужності, але не змогло їх використати через конкуренцію з боку Китаю.

Два інших виробники розпочали свою діяльність лише у 2006 році, але також мають проблеми через дешеву імпортну продукцію.

Отже, в разі ухвалення законопроекту за рентабельність вітчизняних виробників заплатять вітчизняні споживачі, а вибір між українськими та імпортованими товарами здійснюватиме Соціалістична партія, а не покупці.