В п'ятницю, 23 березня, Фонд держмайна України провів конкурс із продажу 76% акцій ВАТ "Державна холдингова компанія "Луганськтепловоз", "з відкритою пропозицією ціни за принципом аукціону" (Цитата із сайту ФДМ. – авт.).

За результатами конкурсу, переможцем визнано ЗАТ "Управляющая компания "Брянский машиностроительный завод" (Росія), що запропонувало за пакет 292 млн. 505 тис. грн. При цьому стартова ціна пакету складала 292 млн. грн, що говорить про відсутність будь-якої конкуренції під час торгів (аукціонний крок було встановлено на рівні 3 млн. грн.)

Як повідомляє Фонд на своєму сайті, крім переможця на участь у конкурсі подавали заявки ще 3 компанії: це ВАТ "Демиховский машиностроительный завод" (Росія, Московська область), АТ "Дніпровагонмаш" (м. Дніпродзержинськ), ВАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Марганець, Дніпропетровська область).

Однак українські підприємства, що входять до фінансово-промислової групи "Приват", до торгів не допустили. У Фонді це пояснюють так: "За результатами розгляду документів, що були подані на участь в конкурсі, робоча група з проведення експертизи підтвердних документів при продажу пакетів акцій ВАТ визнала учасниками конкурсу дві компанії - ВАТ "Демихівський машинобудівний завод" та ЗАТ "Керуюча компанія "Брянський машинобудівний завод" .

Але конкуренції між цими підприємствами на конкурсі бути не могло, тому що вони обидва входять до російського "Трансмашхолдингу" Іскандера Махмудова. Власне, цим і пояснюється настільки низька остаточна ціна за об'єкт.

За оцінками експертів фондового ринку, виходячи з ринкової ціни акцій “Луганськтепловоза”, вартість 76% акцій підприємства складала не менш $82 млн. (414 млн. грн.).

Та й у самому Фонді не приховують, що очікували велику суму надходжень від продажу цього пакету. Той же заступник голови ФДМУ Дмитро Парфененко, виступаючи 13 березня на засіданні круглого столу спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з приватизації, заявив, що від продажу “Луганськтепловоза” Фонд планує одержати близько 400 млн. грн.

А він пройшов зовсім раптово…

Тоді ж (13 березня) пан Парфененко й оголосив, що підприємство буде продано до кінця березня поточного року, але не уточнив при цьому точної дати продажу. Судячи з усього, в приватизаційному відомстві вважали, що такого усного оголошення буде досить для поновлення раніше припиненого конкурсу, і таким чином його підсумки будуть вважатися легітимними.

Іншої думки дотримується заступник голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації, народний депутат України Олександр Бондар, що назвав продаж 76% акцій “Луганськтепловоза” безпрецедентною подією в історії української приватизації.

За його словами, ще ніколи в історії української приватизації відновлений після судових заборон конкурс не проводився без додаткового офіційного оголошення про його поновлення.

“Фонд завжди оприлюднював нову дату проведення конкурсу, у випадку ж з “Луганськтепловозом” ніхто, навіть його потенційні покупці, не знали, що конкурс відновлено”, — відзначив Бондар.

Як заявив депутат, після того, як отримана від ФДМ офіційна інформація буде вивчена, парламентська Спецкомісія з приватизації присвятить цьому питанню окреме засідання.

Я не здамся без бою

Спробує відновити справедливість і постраждала сторона. Так "Марганецький ГЗК" заявив про намір звернутися з відповідними скаргами в органи прокуратури і суд. Принаймні, про це повідомила представник МГЗКа Марина Переяславська.

Якщо вірити словам пані Переяславської, 23 березня при спробі зареєструвати в канцелярії ФДМУ письмовий запит про дату проведення конкурсу з продажу акцій ВАТ "Луганськтепловоз", заявку на участь у якому подавало ВАТ "МГЗК", її за допомогою наряду міліції вивели з будинку ФДМУ і повідомили, що конкурс уже відбувся і пакет продано.

МГЗК неодноразово звертався до Фонду з приводу термінів проведення конкурсу, але у відповідь чули тільки те, що про нього "обов'язково повідомлять за тиждень до дати поновлення конкурсу". Останню таку відповідь МГЗК одержав 20 березня. А через три дні з'ясувалося, що потяг уже рушив.

"Марганецький ГЗК, – говорить Переяславська, – розцінює дії ФДМУ як протизаконні і корупційні, оскільки, незважаючи на заяви глави відомства Валентини Семенюк про прозорі продажі, державне майно в черговий раз продається тишком-нишком визначеному покупцю. Та ще й із штучним обмеженням числа учасників через додаткові умови".

Не винна я!..

У виправдання Валентини Петрівни слід сказати, що вона у нас людина підневільна. Крім державних і суспільних інтересів, існують ще й інтереси партії (та окремих її членів і вождів).

І часто їй, як відданому партійцю, доводиться робити нелегкий вибір між цими інтересами. І не завжди вибір відбувається на користь держави або суспільства. (Наочний приклад – Нікопольський феросплавний завод).

Але ж вона щиро хотіла відкритих торгів по "Луганськтепловозу". Той же торішній аукціон з продажу цього підприємства, що не відбувся, глава ФДМ планувала провести в прямому ефірі УТ-1 і неодноразово заявляла, що очікує виторг від продажу об'єкта в діапазоні 1 млрд. грн.

І ця цифра була б цілком реальною, якби до конкурсу допустили всіх бажаючих (а свій інтерес до об'єкта, крім "Привату" і "Трансмашхолдингу", так чи інакше виявляли "АвтоКраз" Костянтина Жеваго, якась польська компанія і навіть німецький "Сіменс").

Але в останній момент втрутилась якась фізична особа, за позовом якої Михайлівський районний суд Запорізької області ухвалив рішення про заборону проведення 3 жовтня 2006 р. торгів з продажу 76% акцій “Луганськтепловоза”, і ФДМ змушений був підкоритися.

В принципі, це мало кого тоді здивувало, тому що за два тижні до торгів сам прем'єр-міністр України Віктор Янукович чітко дав зрозуміти, що виступає саме за такий розвиток подій.

Так, 18 вересня 2006 р. він заявив, що Кабінет міністрів призупинив конкурсний продаж “Луганськтепловоза” і подальші рішення стосовно цього підприємства будуть ухвалюватися, виходячи з національних інтересів.

Тепер ми бачимо, чиї "національні інтереси" враховує Кабмін. Хоча це ні для кого вже і не секрет. Інший раз не зрозумієш, Янукович у нас за посадою хто: прем'єр-міністр України, або …надцятий віце-прем'єр у Фрадкова?

Настав час поступитися принципами

До речі, приблизно в той же час, коли Валентина Семенюк "нишком-тишком" передавала Луганський завод в руки Махмудова, Віктор Федорович на прес-конференції завіряв журналістів і весь світ в тому, що вся приватизація в Україні буде проходити гласно, відкрито і прозоро, із залученням максимального числа потенційних покупців і тільки на відкритих конкурсах.

Ми, звичайно, в це повірили. А тут такий казус з "Луганськтепловозом". От тепер і думай, хто кого підставив: чи то Семенюк прем'єра, чи то навпаки.

Але ж не виключено, що такий раптовий продаж "Луганськтепловоза" було організовано спеціально, щоб "підвісити на гачок" главу ФДМ. Мовляв, підніметься зараз шум, створять різні комісії з правомочності проведення конкурсу, поставлять у парламенті питання про довіру-недовіру голові ФДМ, і він буде висіти як Дамоклов меч над безвинною головою шановної Валентини Петрівни.

Тільки що не так, хрясь – і немає голови Фонду держмайна.

А втім, усі вони там уже "на гачку". Тому і поводяться, як "сковані одним ланцюгом".