Як стало відомо днями, КДМА збирається в найближчому майбутньому зобов'язати приїжджаючих на заробітки до Києва громадян щомісяця за 50-100 грн. купувати так звані "комунальні картки". Хто не погодиться цього робити, буде мати неабиякий "головний біль" – попереджують міські чиновники.

Кошти, зібрані з іногородніх, підуть на оплату послуг комунальних підприємств Києва. Від такої "торгівлі" мерія планує виручати близько 20 млн. грн. щомісяця.

Чому мерія хоче грошей від приїжджих?

Головна причина, що спонукала міську владу піти на такий крок – підвищене навантаження на комунальні мережі і служби столиці, яке створюють люди, що приїжджають до Києва на заробітки.

"У Києві часто буває так, що якась бабуся здає квартиру відразу декільком жильцям, – говорить в.о. заступника київського мера Олександр Ржавський. – Але при цьому комунальні послуги (обслуговування територій і комунікацій, вивіз сміття і т.д.) вона оплачує тільки за себе, тобто за єдину людину, що там зареєстрована. Так ще й оформляє субсидію, оскільки в бабусі-пенсіонерки дуже маленький офіційний доход. Але в той же час навантаження на комунікації цього будинку її квартира створює набагато більше, ніж оплачується".

Однак зараз КМДА тримає в секреті, яким способом влада збирається змусити приїжджих купувати "комунальні картки". Відомо, що в рамках розробленої КМДА програми, у Києві будуть поступово створюватися умови, за яких і кияни, і приїжджі будуть дуже зацікавлені в тому, щоб останні купували ці картки.

Причому про серйозність цих намірів можна судити за наступною цитатою Ржавського: "Перевірити, чи купила людина "комунальну картку" зможе легко будь-який міліціонер". Однак чи буде це система штрафів або щось інше, також не відомо. Як і те, як саме влада буде розшукувати іногородніх, працюючих в Києві.

Єдина подробиця, про яку вдалося довідатися від Ржавського, це те, що до даного процесу будуть притягнуті дитячі садки, школи, компанії і приватні підприємці, що залучають на роботу іногородніх.

Яку участь у пошуку іногородніх будуть брати дитячі садки і школи, мерія не розповідає, але що стосується підприємств, то, скоріш за все, влада збирається якимсь чином стимулювати їх до того, щоб ті надавали інформацію щодо реєстрації своїх працівників.

"Закон не зобов'язує роботодавців запитувати своїх працівників, де саме вони зареєстровані, – говорить Ржавський. – Але є маса інших можливостей, що унеможливлять для людини відхід вбік від надання даної інформації, і для цього є маса інших законів".

За словами Ржавского, вже 1 травня нинішнього року буде розроблена необхідна законодавча база, на основі якої можна буде вводити комунальні картки. Причому нововведення в законодавстві будуть впроваджуватися в кілька етапів.

Спершу актами КДМА і Постановами уряду планується ввести правила, що дозволять зобов'язати купувати "комунальні картки" близько 10% приїжджих. Потім правила посиляться, і до цього процесу буде притягнуто вже близько 30% приїжджих.

І, нарешті, на останньому етапі, коли відповідні зміни будуть внесені вже в Закони України, "комунальні картки" будуть зобов'язані купувати всі працюючі в Києві іногородні.

Про те, коли саме буде введений новий порядок, Микола Ржавський сказати точно не зміг, але в той же час підкреслив, що не виключає того, що це станеться вже на початку травня 2007 р.

Вирішити проблему чи заробити?

Більшість експертів, до яких звернувся кореспондент "ЕП", відзначили, що дати сьогодні точну правову або економічну оцінку нововведенню мерії поки не можна, оскільки не відомо нічого конкретного про механізми, що будуть застосовуватися.

Але при цьому юристи вважають, що сама ідея стягувати якісь податки або платежі виключно з приїжджих суперечить Конституції України.

"Це не конституційно, і тут більше немає про що говорити. Адже, згідно ст.24 Конституції України, у нас не може бути ніяких преференцій за місцем проживання і т.п.", – говорить адвокат Тетяна Монтян.

З іншого боку, це нововведення може сприяти розвиткові корупції в тій же міліції. Якщо будь-який міліціонер буде мати доступ до бази даних приїжджих, котрі не купили "комунальну картку", то цілком можливо, що знайдеться предосить бажаючих і з тієї, і з іншої сторони "залагодити" це "непорозуміння" без зайвого шуму. Тобто "домовившись" з міліціонером.

При цьому закон не передбачає ніякої відповідальності для громадян за несплату таких відрахувань у бюджет, як "комунальна картка".

"Щоб така відповідальність з'явилася, треба прийняти зміни в карний і адміністративний кодекс, – говорить Монтян. – А парламент на це навряд чи піде, оскільки сама ідея відповідальності за недотримання неконституційних норм закону абсурдна".

У той же час економісти визнають, що в столиці дійсно є проблема перевантаженості комунальних мереж. Тобто, комунікації житлових будинків сьогодні часто не розраховані на ту кількість людей, що живе в них. І багато в чому ця проблема дійсно пов'язана з приїжджими.

Однак експерти вважають, що обкладати приїжджих окремим податком – все одно, що лікувати наслідки хвороби, а не її причину.

"Великий приплив приїжджих до Києва – це, скоріше, проблема всієї держави, а не окремо київської мерії, – говорить експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. – Адже дуже часто люди їдуть до столиці, бо не можуть нормально жити і заробляти в себе дома".

Тому якщо не вирішувати проблему розвитку регіонів, ініціатива Київської мерії дуже схожа на звичайне бажання заробити на тих, хто приїжджає на роботу в столицю.