Днями Київрада урочисто відрапортувала про те, що збирається з величезною помпою протринькати трохи більше 4 млн грн. міського бюджету.

Саме стільки, за словами заступника міського голови Ірени Кільчицької, влада має витратити на обладнання всіх міських парковок відеокамерами. За їх допомогою київська влада сподівається контролювати надходження коштів від плати за парковку до міського бюджету.

Тобто, камери будуть фіксувати, наскільки завантажена та чи інша парковка, а значить, можна буде знати, скільки саме доходу вона приносить.

Незважаючи на запопадливість, з якою столична мерія намагається залучити кошти до державної казни, на думку експертів, найголовнішим в цій ситуації все ж таки залишається питання про те, чи потрібні ці відеокамери взагалі.

Адже в заходах, які передбачає мерія, немає нічого, що могло б забезпечити відкритість результатів моніторингу, завдяки чому було б унеможливлено корупцію в цій галузі. І ніхто не може гарантувати, що відеоспостереження зробить потоки грошей у цій сфері прозорими для громадськості і дійсно забезпечить додаткові надходження до міського бюджету.

"Будь-який муніципальний бізнес, що є рентабельним і прибутковим, в Україні зазвичай прихований від громадськості, – говорить консультант Корпорації стратегічного консалтингу "Гадарика" Костянтин Матвієнко. – Бо наші громадяни зазвичай нічогісінько не знають про прибутки комунальних підприємств. Яскравим прикладом цьому стала ситуація з підвищенням тарифів на послуги ЖКГ".

Чого хоче мерія

Про свої плани влаштувати "слєжку" мерія повідомляла громадськість ще в середині січня, нарікаючи на те, що в 2006 році надходження від парковок за розрахунками мерії склали близько 700 тис. грн. на місяць, в той час як за розрахунками міськадміністрації вони мають становити близько 10 млн грн.

До того ж, за допомогою відеокамер сподівалися фіксувати номери тих авто, водії яких не бажають платити за парковку, аби пізніше притягти їх до фінансової відповідальності. Розрахунки чиновники планували проводити як готівкою, так і за допомогою мобільних телефонів, через SMS.

15 січня в межах експерименту відеокамери було встановлено на двох парковках: біля Бесарабського ринку та на Привокзальній площі. Таке "задоволення" обійшлося киянам в 46 тис. грн.

Тепер, за результатами експерименту, мерія планує встановити системи відеоспостереження по всьому місту, а саме на 288 спеціалізованих точках. При цьому, за словами заступника мера Кільчицької, щомісяця на обслуговування однієї такої системи буде витрачатися 1 тис. грн.

Неважко порахувати, що кожний рік це буде коштувати киянам щонайменше 3 млн 456 тис. грн. Чи не забагато затрат? Нагадаємо, наразі доход міста від парковок майже вп'ятеро менший суми, яку планують витратити на такий парковочний моніторинг.

Що кажуть експерти

Так який же зиск отримають від нововведення на парковочних майданчиках столиці кияни?

Всі експерти, до яких звернулася "ЕП", в один голос заявили, що встановлення відеокамер на парковках, скоріш за все, буде марною тратою грошей.

"Думаю, що установка відеокамер на автостоянках може бути цікавим експериментом, тому що в нашій ситуації, коли місто недоотримує левову частку надходжень від їх експлуатації, це хоч якийсь крок вперед, – говорить лідер фракції БЮТ в Київраді Тетяна Меліхова, – Але в той же час відеокамери аж ніяк не забезпечать прозорого механізму надходження цих грошей до бюджету".

На думку депутата та експертів, єдиним гарантованим наслідком встановлення камер для спостереження може стати поява додаткових корупційних схем, за якими гроші, що заробляють парковки, можуть потрапити до кишень відповідальних чиновників.

У них з'явиться чудова можливість використовувати матеріали відеоспостереження як інструмент тиску на керівництво автостоянок, аби ті ділилися з ними прибутками.

Щодо того, що за допомогою відеокамер можна буде знаходити і притягувати до відповідальності водіїв, які не бажають платити за парковку, то й тут, на думку деяких депутатів, користі від нововведення буде небагато.

"Єдине, для чого в Україні підходять відеокамери, це фіксація ДТП, – говорить депутат Київради від СПУ, член постійної комісії з питань транспорту та зв'язку Сергій Батрук, – Аби суд міг у примусовому порядку стягнути з порушника штраф, він повинен мати якісь механізми для цього. А от їх якраз і нема".

На думку депутата, аби ця схема працювала, в Україні має бути розвинена система безготівкових розрахунків, аби суд міг здійняти штраф із розрахункового рахунку клієнта.

"Інакше немає ніякого сенсу встановлювати камери заради стеження за клієнтами, – говорить Батрук. – Бо коли людина живе десь в глушині, до неї може не добратися жодний судовий виконавець, аби виконати рішення суду".

Всі фахівці сходяться на тому, що найкращим контролем за парковками може стати встановлення так званих паркоматів, тобто автоматів зі збирання коштів за парковку.

"Паркомати використовуються в багатьох країнах світу, і вони є найефективнішим засобом контролю, – говорить консультант Корпорації стратегічного консалтингу "Гадарика" Костянтин Матвієнко. – А встановлення відеокамер – це тільки додаткові затрати, які жодним чином це можуть бути ефективними з точки зору контролювання фінансових потоків".

Щодо установки паркоматів, то вони теж є в планах Київської мерії, але в значно менших масштабах, ніж відеосистеми. Найближчим часом КМДА планує встановити в столиці лише близько двадцяти таких апаратів. Про те, чи будуть вони встановлені в усьому місті, зараз не відомо.

На думку експертів, єдиний, хто буде мати зиск від нововведення, – це компанії, які будуть обладнувати парковки відеосистемами, а потім обслуговувати це обладнання.

"Якщо в світі подібні заходи мають на меті захистити житлово-комунальне господарство, то в Україні все навпаки, – говорить Сергій Батрак. – У нас просто досить багато тих, хто воліє розбагатіти на цьому. Хтось продає відеокамери і отримує за це гроші, хтось заробляє тим, що встановлює їх".