Популярність цієї теми дозволяє легко нею маніпулювати. Коли у 2016 році уряд оголосив про плани запустити експеримент і зняти регулювання цін на соціальні продукти — хліб, молоко, дитяче харчування, — відразу піднялася хвиля ґвалту, що ціни злетять вгору і це призведе до "тотального зубожіння".

Хто мав рацію? Чи не змінила країна курс на цінову дерегуляцію? ЕП вирішила "поміряти температуру" цієї реформи та дізнатися, чи планує держава й надалі послаблювати своє втручання в цінову політику.

Як у світі

Більшість країн ЄС пережили жорстке блокування цін державою ще в минулому столітті. Зрештою, економісти прийшли до висновку про неефективність прикручування цінових гайок, і європейські країни одна за одною почали лібералізовувати свої ринки.

У Франції у 1980-х за шість років було лібералізовано 90% цін на промислову продукцію. При цьому французи встановили чіткі норми конкурентного законодавства, наприклад, заборонили створювати будь-які виробничі союзи.

Зараз у країні регулюють ціни на деякі продукти харчування, газ, електрику, транспорт. Ціноутворення на інші види товарів та послуг держава тільки моніторить.

Більшість країн ЄС регулюють ціни, у першу чергу, на монопольних ринках, на товари першої необхідності або на "шкідливі товари".

В Австрії до такої категорії належать близько 10% цін: брухт, ліки, електроенергія, газ, теплопостачання. Парламент також встановлює ціни на тютюн і тютюнові вироби, сіль, поштові збори, залізничні тарифи, а Мінфін Австрії регламентує ціни на спиртне.

В Організації економічного співробітництва та розвитку визнають: хоча держава може регулювати ціни нібито для захисту споживачів, у багатьох випадках це обертається проти них самих. Коли виробник змушений продавати свої товари чи послуги за нижчими цінами, він може знизити якість та звузити асортимент.

У країнах ЄС на ринках авіаперевезень та зв'язку після пом'якшення цінового регулювання відбулися помітні зміни щодо якості й кількості послуг, кажуть в ОЕСР. У таких галузях регулювання цін особливо чутливо б'є по ефективності виробництва і перспективах залучення інновацій.

Більшість країн ЄС регулюють ціни, у першу чергу, на монопольних ринках, на товари першої необхідності або на "шкідливі товари"

Відпустили ціни. Що далі?

У 2017 році уряд таки відправив у небуття регулювання цін на хліб, борошно, цукор, крупи, м'ясомолочні продукти, яйця, олію. Виявилося, що без пильного ока держави ціни зростають і знижуються лише так, як це диктують інфляційний тренд і сезонність.

Щоб відстежувати ціни на соціальні продукти після скасування фіксованої вартості, Офіс ефективного регулювання (BRDO) запустив "Інфляційний барометр" — програму, яка щодня аналізує вартість цих продуктів в онлайн-магазинах.

"Ми бачимо абсолютно ринкове ціноутворення на ці товари, що іноді приводить до зниження цін", — коментує голова BRDO Олексій Дорогань.

Натомість у бізнесу з'явилася мотивація інвестувати в модернізацію виробництва і будівництво виробничих ліній.

До того ж, багато виробників навчилися обходити ці норми. "Якщо держава встановлює ціни на молоко жирністю 2,5%, ніхто не забороняє виробляти молоко з жирністю 2,6% й обходити регулювання", — пояснює викладач Київської школи економіки Олена Бєсєдіна.

Про те, що деякі виробники були зацікавлені у встановленні певного рівня цін, свідчить постійний спротив ціновій дерегуляції, кажуть у BRDO.

"Регулювання цін — це адміністративна процедура, коли чиновник затверджує вашу ціну на товар чи послугу. У такому випадку виробник зацікавлений затвердити ціну із запасом зростання на квартал чи пів року, щоб не переузгоджувати її щоразу. Через це споживачі переплачували", — пояснює Дорогань.

У березні 2019 року Кабмін скасував обмеження на максимальну цінову надбавку, 10%, на медичні вироби та обладнання, які закуповуються за кошти державного бюджету.

У Мінекономіки тоді констатували: ЄС не регулює ціни на такі вироби, придбані за кошти платників податків, а те, що Україна вдається до цього, призводить до дефіциту якісного обладнання.

"Два місяці тому один силовий орган почав писати листи в різні органи, у тому числі в Офіс президента й Кабмін, про те, що, на їх думку, ціни на медичні вироби, зокрема на рентгени, зростають і це створює ризики для національної безпеки. Бо цей орган якраз і займається національною безпекою. Просили це регулювання терміново повертати.

Ми подивилися, як змінювалися ціни на рентгенівські діагностичні системи на ProZorro: вони впали. А той приклад, який наводили в цій службі, демонстрував зростання цін тільки через те, що вони порівнювали вартість різної комплектації — стандартної та преміум-сегменту. Мабуть, не дуже добре розбираються в специфіці", — розповідає голова BRDO.

Коли відпустити не можна

9 жовтня генеральні директори всіх чотирьох тютюнових компаній — British American Tobacco, Japan Tobacco International, Philip Morris та Imperial Tobacco — уперше зібралися на прес-конференцію в одному залі. Привід був вагомий.

Парламент вніс в один із законів несподівану поправку, яка встановлює розмір маржі для оптових та роздрібних продавців.

Така раптова зміна правил гри спричинить не лише подорожчання сигарет, але й згортання їх виробництва в Україні, заявили очільники тютюнових компаній.

І компанії, і уряд заявили, що знайшли компромісне рішення, але офіційної розв'язки поки що нема: закон не підписаний президентом, але й не ветований. У будь-якому разі для держави, яка кілька років тому взяла курс на дерегуляцію цін, такий крок виглядає ще більш дивним.

Загалом зовнішнє втручання в цінову політику для ринку обтяжливе і шкідливе, проте може бути виправдане. Більшість країн встановлює жорсткі правила націнки і високі акцизи на алкоголь і тютюн, пояснюючи це намаганням знизити їх споживання.

Для цих товарів є сенс встановлювати податкові бар'єри, однак тут потрібен баланс. Надмірні обмеження не приведуть до зростання податків і зниження споживання, а тільки збільшать обсяги нелегального ринку.

Українські податки в цій галузі нижчі за європейські, тому Україна взяла на себе зобов'язання протягом восьми років поступово підвищувати акциз. З поступовим і плановим зростанням податкового навантаження погодилися виробники.

"У 2017 році уряд схвалив план зростання акцизного податку і вже в перший рік вніс до нього зміни. Легальний ринок внаслідок цього скоротився на 26%", — зауважує гендиректор "JTI Україна" Пол Холловей.

Простір для дерегуляції

В Україні на початку 2018 року було 139 сфер, де застосовувалося державне регулювання цін. Повноваження на це мали 30 органів влади.

Норми, що регулюють сферу державного цінового регулювання, виписані в 618 нормативно-правових актах. Їх повинен був звести докупи один акт — постанова Кабміну №1548 від 1996 року. Однак нею закріплено втричі менше сфер, до яких застосовується цінове регулювання. "Це свідчить про безсистемність", — пояснює Дорогань.

Таку безсистемність і таке широке коло повноважень держави втручатися в ціни дозволяє профільний закон.

Він дає змогу регулювати ціни в тому числі з благородними цілями: заради захисту малозабезпечених або для контролю за вартістю товарів, які значно впливають на інфляцію.

При цьому закон не уточнює, які товари є соціальними і які мають визначальний вплив на динаміку цін. Більш ніж у 70% випадків мова йде про встановлення фіксованої ціни.

Норми, що регулюють сферу державного цінового регулювання, виписані в 618 нормативно-правових актах

Найбільш впливовими органами у площині цінового регулювання є Антимонопольний комітет, НКРЗІ, Кабмін, Мінекономіки та Мінінфраструктури. Останнє регулює в тому числі тарифи на пасажирські перевезення залізницею.

"Компанія роками просить переглянути тарифи на пасажирські перевезення, оскільки вони нижчі від економічно обґрунтованих. Прибуток від вантажних перевезень дозволяє компенсувати пасажирські, це так зване перехресне субсидування. Час від часу виникає ідея компенсувати дешеві пасажирські перевезення з держбюджету, щоб зароблені на вантажах кошти компанія інвестувала в розвиток", — каже Дорогань.

Бюджетна компенсація — один із способів бізнесу покрити втрати за продаж товарів і послуг не за ринковими цінами. Однак зараз нема жодної сфери, де закладена законом компенсація виплачується.

"Законодавство передбачає компенсацію поштарям за доставку пенсій, але вона роками не закладається в бюджет", — пояснює керівник сектору ринкового контролю та нагляду BRDO Володимир Головатенко.

За оцінками BRDO, регулювання втратило актуальність щонайменше у 20 сферах. У багатьох з них регулювання вводили тимчасово, а потім просто "забували" скасувати, наприклад, у сфері розповсюдження періодичних видань.

"Регулювання цін варто залишити у сферах з природними монополіями та на товари з негативним впливом — тютюн та алкоголь. В інших галузях ці норми потрібно прибирати і проводити спостереження: якщо коливання цін буде перевищувати певний відсоток, тоді держава могла би втручатися", — наголошує Головатенко.

Також непогано було б визначити чітку державну стратегію щодо цінової дерегуляції та прибрати безсистемність із законодавчого поля. Інакше інші ринки теж ризикують спіткнутися об несподівані "тютюнові поправки".

Автор Анна Родічкіна