У лютому, коли відбулася попередня хвиля дослідження, цей показник становив 12,8%, у жовтні 2020 року – 10%, у серпні – 6,9%. Це означає, що держбюджет недоотримує значні суми. Чому нелегальна торгівля так динамічно зростає та як це впливає на пересічного українця?

Про що говорять цифри

"Kantar Україна" веде свій моніторинг з 2011 року. 

"Кожного року ми проводимо велике установче дослідження та визначаємо частку курців, їхній профіль по всій Україні. Ці дані використовуємо, щоб розробити квоти за статтю та віком курців на кожен рік дослідження", – розкриває деталі методології дослідження Світлана Винославська, генеральна директорка "Kantar Україна".

Відбір респондентів здійснюється за маршрутним методом з використанням цих квот.

"Інтерв'юер не стоїть біля якогось виходу з метро чи біля зупинки іншого транспорту й опитує всіх підряд, а має маршрут. Він іде за ним та опитує людей біля будинків відповідно до квот за статтю та віком. Це забезпечує вибірку", – пояснює Винославська.

Крім того, дослідники використовують інтерв'ю один на один і просять курців віддати пачку з-під сигарет, які вони палять. У ході опитування респонденти розповідають, де вони придбали ці сигарети і скільки вони коштували.

"Якщо людина відмовляється надати упаковку, ми не проводимо інтерв'ю", – наголошує вона.

Дослідники виокремлюють з отриманих пачок сигарет нелегальні та розділяють їх на три групи: підроблена продукція (контрафакт), контрабанда (нелегально ввезені в Україну сигарети), сигарети, марковані як продукція Duty Free.

У 2021 році середньорічний показник нелегальної торгівлі сигаретами становить 14,4%, тоді як у 2020 році він був більш ніж удвічі нижчим – 6,9%. Нинішня цифра найбільша за весь час проведення досліджень, тобто за десятиліття.

Фізичний обсяг сигарет на чорному ринку перевищує 7 млрд штук, свідчить моніторинг. Це 13,2 млрд грн несплачених податків до державного бюджету, порахували дослідники.

Частка нелегального ринку тютюнових виробів поступово зростала з 2016 року. У Європейській бізнес-асоціації кажуть, що це відбувається через збільшення попиту на нелегальні сигарети.

"Організовані злочинні угруповання, які виробляють нелегальну продукцію, використовують ситуацію з пандемією і глобальною рецесією. Користуються зниженням купівельної спроможності і зростанням попиту на дешеві товари", – каже менеджер тютюнового комітету ЄБА Сергій Вербов.

Фактор Duty Free

Найбільший внесок у таке рекордне зростання зробила продукція, призначена для продажу в Duty Free або для експорту. Якщо у 2020 році такої продукції в середньому на рік було 2,8%, то у 2021 році – уже 7,6%.

Як свідчить дослідження, 62% маркованої для Duty Free або для експорту продукції, яка реалізується в Україні, виробляється на Винниківській тютюновій фабриці.

У жовтні 2019 року рівень нелегальної продукції з позначкою Duty Free на тютюновому ринку України дослідники моніторингу обчислювали лише 1,3%. З тих пір цей показник неухильно зростав.

У червні факти, пов'язані з потраплянням сигарет, призначених для магазинів безмитної торгівлі, на український ринок, зокрема столичний, детально розглядав парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

"Ми пройшлися по точках продажів, результати сумні. У центрі Києва продаються сигарети з позначкою Duty Free або взагалі з підробленими акцизними марками", – констатував голова комітету Данило Гетманцев.

З тих пір, як свідчить дослідження, ситуація тільки погіршилася.

Зростання більш ніж удвічі показала і частка підробленої продукції на ринку, свідчить дослідження.

За даними моніторингу, у середньому за рік вона зросла з 2% до 5,1%. У травні 2021 року моніторинг зафіксував 6% підроблених сигарет на ринку, у лютому було 4,2%.

У "JTI Україна" однією з ключових причин зростання кількості нелегальних сигарет, нібито призначених для реалізації в магазинах безмитної торгівлі, називають відсутність будь-якої прив'язки виробництва сигарет, призначених для продажу в магазинах Duty Free, до реального попиту на них у пунктах пропуску.

"Такої продукції виробляється в рази більше, ніж її купують пасажири, а вся різниця між реальними продажами і виробленою продукцією через фіктивні договори поставок та схеми потрапляє на ринки та розкладки, у нелегальні кіоски та на нелегальні інтернет-сайти, які реалізують таку продукцію", – пояснює директор з корпоративних питань "JTI Україна" Гінтаутас Діргела.

Подолати цю проблему, вважають у компанії, можна шляхом посилення контролю за кількістю продукції, що виробляється в країні та імпортується нібито для продажу в магазинах безмитної торгівлі.

Зокрема, спрацювало б запровадження розрахунків орієнтовних обсягів продажу тютюнових виробів у магазинах безмитної торгівлі.

"Схема з Duty Free найбільш дешева. Замаркувати сигарети як товари для Duty Free і випустити на внутрішній ринок – це просто менш затратно", – коментує експерт програми "Міжнародна і внутрішня політика" Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич.

На його думку, за таких умов нелегальні сигарети, ввезені в Україну як контрабанда, стають менш вигідними. Саме цим пояснюється те, що рівень контрабанди, за даними дослідження, у травні порівняно з лютим скоротився з 1,7% до 1,6%.

У ЄБА таку динаміку пояснюють інакше, хоча в зниженні рівня контрабанди теж не бачать "перемоги". Пандемія скоротила кількість перетинів кордону, що вплинуло і на рівень контрабанди, зауважує Сергій Вербов.

Активізувалися кіоски

Продовжує зростати частка нелегальної продукції, яка реалізується через легальні канали торгівлі. Як свідчать дані Kantar, 67% нелегальної продукції продаються в кіосках та магазинах.

"Протягом пандемії дедалі частіше впроваджувалися технології, що дозволяють продовжувати продаж незаконних продуктів, а WhatsApp та Facebook забезпечують швидкі та прості методи контакту між споживачем та постачальником. Прогнозуємо, що ця тенденція збережеться", – коментує Сергій Вербов.

"Ми вбачаємо, що останнім часом Нацполіція чи Кіберполіція більше фокусуються на порушеннях правопорядку, ніж на злочинах, які стосуються нелегальної продукції, наприклад, перевірка ліцензій у кіосків, які продають підакцизні товари", – коментує менеджер тютюнового комітету ЄБА.

Доведення факту нелегального продажу тривалий, а часто довести справу до кінця в суді надзвичайно складно.

"Часто ми спостерігаємо, що навіть коли відбувається закриття нелегального виробництва, за рішенням суду такі цехи відновлюють роботу, що виглядає як безглузда ситуація", – каже Вербов.

У "JTI Україна" ситуацію з нелегальним ринком називають критичною для легальних виробників. Після сплати всіх податків "білий" бізнес не може конкурувати з дешевими нелегальними сигаретами.

На думку представників бізнесу, покращити ситуацію з нелегальною торгівлею можливо тільки при ефективній взаємодії правоохоронних та судових органів.

Уряд, вважають підприємці, повинен затвердити комплексну стратегію з цього профілю, запровадити обіг інформації щодо митного оформлення товарів з іншими країнами в режимі реального часу і систему мотивації громадського контролю за ринком підакцизної продукції.

Менеджер тютюнового комітету ЄБА зауважує, що Державна податкова служба може контролювати тільки тих продавців, які використовують реєстратори розрахункових операцій.

Тому важливо ухвалити закон, який дозволив би податківцям штрафувати за порушення касової дисципліни і тих продавців тютюнової продукції, які не використовують РРО і не мають ліцензій на таку діяльність.

Щоправда, і чинне законодавство дозволяє контролювати цей ринок, запевняє Ігор Тишкевич.

"Держава може відстежувати обладнання для виготовлення сигарет, встановити контроль за сировиною. Реєстр обладнання показує, що багато обладнання перебуває в оренді. Причому орендарі можуть змінюватися раз на пів року", – пояснює він.

На його думку, регулярні вилучення обладнання в нелегальних виробників зробило б виготовлення "тіньових" підакцизних товарів менш рентабельним, а це – основна передумова успіху в боротьбі з нелегальним ринком.

Не менш важлива в боротьбі з нелегальним підакцизним ринком участь громадськості.

Приклад такої участі вже є: в Одеській області вже кілька років працює мобільний додаток "Легальний акциз", який розробили ІТ-волонтери в співпраці з Державною фіскальною службою і Нацполіцією.

Мобільний додаток "Легальний акциз"

Електронний сервіс показує легальні та сумнівні точки продажу підакцизних товарів.

Виявивши порушення – реалізацію алкоголю та сигарет без акцизних марок, дозвільних документів, фіскальних чеків або продаж таких товарів неповнолітнім, – громадяни можуть повідомляти про це через додаток. Він дозволяє завантажити фото з фіксацією порушення та геолокацію.

Таку практику переймає Волинська область, а в перспективі можливе залучення всього суспільства до моніторингу нелегальної торгівлі підакцизними товарами.