Початок опалювального сезону: як допомогти споживачам в умовах аномального зростання цін на газ
Ці питання обговорили учасники дискусії, яка була організована агентством OilРoint спільно з Федерацією роботодавців нафтогазової галузі та "Українською правдою" в рамках проєкту "GasPoint – про енергетичні виклики для України".
З проблемами в опалювальний період зіткнулася не лише Україна, а й уся Європа, яка потерпає від енергетичного шантажу з боку "Газпрому".
Ціна на газ на європейських хабах сягала 2 тис дол за тис куб м. У цих умовах "Газпром" спустошив свої сховища в Європі, внаслідок чого континент зіткнувся з дефіцитом ресурсу.
Європейські країни зробили все можливе для допомоги населенню та громадським установам: компенсацією тарифів, спеціальними цінами та прямими дотаціями.
Український уряд не залишився осторонь. 30 вересня Кабмін ухвалив меморандум про врегулювання проблем у постачанні тепла і гарячої води. Він має стабілізувати тарифи на тепло для ТКЕ та споживачів.
Як зазначили учасники дискусії, держава має допомагати не лише населенню та ТКЕ, а й бюджетним установам (лікарням, дитячим садкам, школам), щоб вони не залишилися наодинці з проблемами.
Більшість приватних постачальників газу не змогли забезпечити для них соціальну ціну, тому НАК "Нафтогаз" заявив про намір укласти з бюджетними установами нові контракти за привабливою ціною.
Для цього необхідно налагодити тісну співпрацю з місцевою владою та облдержадміністраціями.
Проблема комунальних боргів
За словами Олега Гарника, аналітика Асоціації міст України, основною проблемою напередодні нового опалювального періоду є заблоковані рахунки 50 комунальних підприємств.
"За позовами НАК "Нафтогаз" накладені арешти. Відбуваються стягнення, підприємства не можуть користуватися коштами і не зможуть протягом опалювального сезону розраховуватися за газ. Меморандум передбачав до 15 жовтня 2021 року вирішення цієї проблеми", – наголосив експерт.
Другою проблемою він назвав опалення бюджетних установ, які використовують автономні системи.
"Стрімке здорожчання газу призвело до того, що значна частина постачальників відмовилися його постачати. Таким чином, перед початком опалювального сезону багато бюджетних установ у регіонах залишилися без ресурсу. Інша частина отримала непідйомні для них квитанції. Якщо в умовах договорів було 7-10 грн, то останні цифри – 40-45 грн і більше", – підкреслив Гарник.
Місцева влада не може оплатити такі тарифи, бо в місцевих бюджетах вони не передбачені. Тоді як пропозиції укласти контракти за пільговою ціною 16,8 грн з "Нафтогаз трейдингом" були проігноровані підприємствами та місцевою владою.
"Бюджетні установи, які опалюються автономними системами, не мають постачальника. Затримка з реалізацією газу призводить до того, що вони не можуть нормально функціонувати", – зазначив експерт.
За словами Гарника, ситуація критична, оскільки без тепла можуть залишитися не лише дитсадки і школи, які можна відправити на карантин напередодні чергового локдауну, а й лікарні, які мають бути готові приймати хворих через загострення епідемії СOVID-19.
"Нафтогаз" не залишається осторонь
Директор дивізіону "Теплоенергетика" НАК "Нафтогаз України" Віталій Щербенко нагадав, що в Європі відбувається безпрецедентна енергетична криза через дії Росії.
Тим не менш, "Нафтогаз" зміг підготуватися до опалювального сезону, запропонувавши споживачам пільгові умови за привабливими цінами.
Зокрема, у сховища закачано майже 19 млрд куб м газу, для побутових споживачів запропонована лояльна ціна – 7,96 грн за куб м, для ТКЕ – 7,42 грн за куб м.
Для бюджетних установ розроблений типовий договір, який уже відпрацюваний з Кабінетом міністрів.
"Усі бюджетні установи зможуть укласти договір за пільговою ціною – 13,65 грн без ПДВ", – зазначив Щербенко.
Він нагадав, що за короткий строк потрібно укласти договори із 7,5 тис бюджетних установ.
Навіщо запроваджували надзвичайний стан
Директор департаменту комунальних послуг та комунального обслуговування Мінрегіонбуду Андрій Ведмідь пояснив, чому майже всі регіони оголосили надзвичайний стан.
"Ціна для бюджетних установ у меморандумі встановлена, але бюджетні установи в нас обмежені необхідністю проведення закупівель. Ця процедура доволі тривала.
Поки бюджетні установи проведуть закупівлі, вони почнуть опалювальний сезон через місяць-півтора. Тому було запропоновано запровадити надзвичайний стан", – зазначив чиновник.
Віталій Щербенко наголосив, що "Нафтогаз України" максимально мобілізує своїх людей. Вони долучаться до роботи "Нафтогаз трейдингу", щоб якомога швидше укласти договори з бюджетними установами.
"Не тягніть до останнього, звертайтеся прямо зараз, щоб люди були впевнені, що до опалювального сезону всі готові", – звернувся він до представників бюджетних установ.
Коли розблокують рахунки
За словами радника голови правління "Нафтогазу" Едуарда Кругляка, опалювальний сезон починається типово.
"Опалювальний сезон для лікарень, шкіл і садочків почався, згодом будуть підключатися житлові будинки. Якоїсь надзвичайної ситуації я не бачу", – заявив Кругляк.
Він закликав Мінрегіон активізувати співпрацю з облдержадміністраціями, щоб вони надали дані про бюджетні організації, які працюють на автономному опаленні, а також проінформував про релігійні організації, які можуть підписати угоду про постачання палива за пільговою ціною – 7,42 грн.
Кругляк запевнив, що питання із заблокованими рахунками 50 підприємств зараз вирішується.
"Нафтогаз" звернувся до 50 підприємств, які вирішили підписати мирову угоду, щоб розблокувати рахунки. Якщо борги до 10 млн грн, пропонується реструктуризація боргів протягом 60 місяців, якщо понад 10 млн грн – протягом 72 місяців", – зазначив експерт.
Що буде з ТЕЦ
За словами члена НКРЕКП у 2018-2019 роках Євгена Магльованого, ціни на газ спричинили критичну ситуацію на теплоелектроцентралях, які виробляють тепло та електроенергію.
Експерт прогнозує збитки для ТЕЦ, які змушені будуть купувати дорогий газ, але не зможуть вигідно продати вироблену з нього електроенергію.
"Не всі теплоцентралі можуть виробляти теплоенергію без виробництва електроенергії. Наприклад, Херсонська ТЕЦ не може генерувати тепло без виробництва електроенергії.
Це говорить про те, що якщо газ буде купуватися по 40 грн, така електроенергія буде неконкурентною і ТЕЦ працюватиме в збиток", – зазначив Магльований.
Труднощі комунікації
Як зазначила керівниця офісу підтримки реформ Мінрегіонбуду Юлія Перчук, за останні два місяці було ухвалено стільки управлінських рішень, скільки не було ухвалено за багато років.
На її думку, якщо такі темпи будуть збережені, то наступний опалювальний період вже не буде лякати.
"Причина не в тому, що в нас дуже дорогий газ, а в тому, що в нас через законодавчі обмеження не можна було змінювати тарифи", – зазначила експертка.
Ще однією проблемою є відсутність синхронізації між заборгованістю підприємств і заборгованістю споживачів.
"Наш меморандум оперує боргами до 1 серпня. За газ була заборгованість 46 млрд грн, причому населення заборгувало 20 млрд грн.
Ми не синхронізуємо час відповідальності між споживачами послуг і виконавцями послуг, через це кожен наступний опалювальний період буде нагадувати попередній", – заявила Перчук.
Меморандум не взяв до уваги деякі категорії споживачів і залишив багато запитань, що дає змогу по-різному трактувати деякі його положення, зазначив експерт з питань житлово-комунального господарства Сергій Пінчук.
Так, згідно з документом, міста залишають старі тарифи, але держава їм компенсує частину надходжень від податку на доходи фізосіб та акцизний збір.
Однак це не стосується обласних комунальних підприємств, які позбавлені таких пільг.
Проблемою також є відсутність чітких правил роботи під час таких ситуацій, тобто порядку взаємовідносин між постачальниками, центральною владою, місцевою владою та споживачами.
"Має бути напрацьований алгоритм дій, цей алгоритм має бути спущений на рівень обласних державний адміністрацій. Керівники бюджетних установ звертаються в ОДА, там дивляться: у вас є договір чи немає, продовжений чи ні, як діяти згідно з чіткими інструкціями", – зазначив Пінчук.
Учасники дискусії зазначили, що укладений меморандум дозволить пройти опалювальний сезон, однак труднощів буде вистачати.
Насамперед, органи місцевого самоврядування змушені будуть витрачати свої бюджети розвитку, щоб компенсувати втрати, спричинені відмовою від підвищення тарифів.
Тому необхідно активізувати зусилля центральної і місцевої влади із запуску енергоощадних програм, аби ці витрати більше не вимивалися з казни місцевих громад.