Опалювальний сезон 2021-2022: ключові проблеми та виклики
16 вересня в Києві відбувся круглий стіл "Опалювальний сезон 2021-2022: ключові проблеми та виклики".
Подія організована агентством OilРoint спільно з Федерацією роботодавців нафтогазової галузі та "Українською правдою" в рамках проєкту "GasPoint – про енергетичні виклики для України".
Учасники дискусії висловили занепокоєння ситуацією, що склалася на світовому ринку газу. За їхніми словами, російський "Газпром" продовжує шантажувати Європу, не даючи їй додаткових обсягів газу, внаслідок чого попит на ресурс стрімко зростає.
На думку експертів, Кабінет міністрів має об'єднати зусилля з місцевою владою, аби в Україні були встановлені прозорі та доступні тарифи для комунального сектору, бюджетних установ та населення, а також було збільшене фінансування енергоощадних програм.
Попри складну ситуацію на ринку, газу на цей опалювальний сезон Україні має вистачити, якщо не буде аномальних морозів. Основні суперечки під час "круглого столу" точилися щодо процесу тарифоутворення.
Домашнє завдання "Нафтогазу"
Представники "Нафтогазу" заявили, що населення та ТКЕ забезпечені довгостроковими угодами за прийнятними цінами. У "Нафтогазі" також додали, що тарифоутворенням та енергощадними програмами повинна займатися місцева влада, яка має довести людям свою ефективність.
Однак представники житлово-комунального сектору вважають, що місцеві громади до цього не готові, і побоюються, що їх залишать наодинці з боргами і новими тарифами.
За словами директора дивізіону "Теплоенергетика" НАК "Нафтогаз України" Віталія Щербенка, "Нафтогаз" виконав домашню роботу, запропонувавши населенню та ТКЕ довгострокові контракти за цінами, значно нижчими за ринкові: 7,96 грн для побутових споживачів і 7,42 грн для теплокомуненерго.
У сховищах є 18 млрд кубометрів газу, що дозволяє повністю задовольнити потреби споживачів в опалювальний період.
Далі – слово за місцевою владою, яка повинна ефективно розпорядитися ціною за двосторонніми договорами і встановити для населення економічно обґрунтований тариф.
"Тарифи не мають зростати, бо тарифоутворення передали місцевим органам самоврядування. Це дуже важливий момент, що ціна стабільна, опалювальний сезон ми пройдемо стабільно, а місцеві органи влади повинні долучатися до вирішення цієї проблематики", – заявив Щербенко.
"Хочу запевнити, що мерам, які думали про своє місто, про енергоефективність, про інфраструктуру, буде набагато простіше пройти опалювальний сезон, ніж тим, які займалися винятково популізмом і витрачали кошти незрозуміло на що", – додав він.
Слово за місцевою владою
Радник голови правління НАК "Нафтогаз України" Едуард Кругляк повідомив, що більшість міст з технічної точки зору готові до опалювального сезону, але держава повинна ініціювати програми з енергоефективності.
"Є питання про вартість газу для бюджетних установ і для ТЕЦ, що виробляють електроенергію. Але я не думаю, що будуть проблемні питання стосовно забезпечення газом населення", – наголосив Кругляк.
"Якщо ж температура буде мінус 30, тоді так, буде важливий спотовий ринок, бо доведеться докуповувати, але ціни навряд чи будуть такими, як зараз, бо така ціна спекулятивна.
Я знаю багато міст, де йдуть ремонти теплотрас, де відбувається реконструкція котелень. Але я вважаю, що локомотивом реформ повинна бути держава", – зазначив Кругляк.
Він поскаржився на відсутність єдиної державної програми енергоефективності, яка б дала змогу містам швидко замінити застаріле обладнання. Існуючі програми недофінансовані та розпорошені між різними міністерствами.
"Ми пам'ятаємо програми із заміни застарілого обладнання, які були на початку 2000-х років і в 2010-х роках. Була державна програма спільного фінансування органів місцевого самоврядування, це дозволило замінити близько 80% старого обладнання", – наголосив Кругляк.
"Зараз таких програм немає. Ми сподіваємося, що вони будуть у бюджеті 2022 року. Якщо держава дає копійку, то органи місцевого самоврядування дають три, але ініціаторами цих програм повинна бути держава", – сказав він.
За словами ексчлена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Євгена Магльованого, у 2021 році відбувається процес передавання тарифорегулювання від НКРЕКП до органів місцевого самоврядування.
Усі ліцензіати з виробництва та постачання тепла тепер ліцензуються на місцях і встановлюють тарифи також на місцях. Однак це не стосується тарифного регулювання для теплоелектроцентралей, теплостанцій, атомних електростанцій, що залишилися в підпорядкуванні НРКЕКП.
За даними Магльованого, НКРЕКП вже сформувала тарифи для ТЕЦ, причому вони диференційовані. Для бюджетних споживачів ціна на газ становитиме 12 грн, для населення – 7,42 грн.
"Користуючись своєю методологією, вони встановили різні тарифи для населення: з дешевим газом – для населення, з дорогим – для бюджетних установ і всіх інших.
Для бюджетних та інших організацій тарифи на ТЕЦ будуть зростати, тому що вони зростають на очах і вони будуть переглядатися через деякий час", – зазначив Магльований.
Острахи комунальників
Керівник "Черкаситеплоенерго" Павло Карась заявив, що нинішня ситуація нагадує суїцид для житлово-комунального господарства.
За його словами, уряд, з одного боку, запевняє населення, що тарифи підвищуватися не будуть, а з іншого – робить усе, щоб перекласти на ТКЕ всі сукупні витрати, змушуючи їх підвищувати тарифи.
Зокрема, уряд затвердив галузеву угоду, яка зобов'язує ТКЕ підвищити зарплати комунальників на 46%.
"Галузева угода, підписана Мінрегіоном, є обов'язковим для виконання документом і набула чинності 1 червня. Ми можемо її відстрочити лише до 1 грудня. Водночас, вода подорожчала вдвічі.
Без адекватного тарифного регулювання або адекватної компенсації комунальні підприємства зупиняться. У даному випадку не важливо, скільки газу в сховищі. Люди не зможуть вийти на роботу, коли їм не будуть платити", – заявив голова "Черкаситеплоенерго".
"Водночас, угоди, підписані з "Нафтогазом", зобов'язують нас підписати угоду про списання наших коштів у разі несвоєчасної сплати за газ. А сплатити за газ ми не можемо, бо в нас немає нових тарифів.
У мене в тарифі газ досі по 2,9 тисячі гривень за тисячу кубометрів. Весь газ – і для населення, і для бюджету, і для інших. Але зараз для населення газ уже коштує 7,42 гривні за кубометр, для бюджету виходить 960 доларів.
Скажіть, будь ласка, яким чином ми зможемо забезпечити функціонування підприємства?" – запитав Карась.
За його словами, купити газ на біржовому ринку неможливо, бо Господарський кодекс забороняє комунальним підприємствам бути учасником біржових торгів.
Щербенко на це зауважив, що за останні роки місцеві бюджети зросли в середньому вдвічі, тож місцева влада може допомогти ТКЕ. Водночас дотаційні міста можуть розраховувати на субвенції та дотації.
Свої побоювання щодо опалювального сезону висловив директор асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк.
За його словами, з 18 млрд куб м газу в сховищах 7 млрд куб м не належать НАКу. Це газ приватних компаній-нерезидентів, які можуть вивезти його за кордон, якщо не зможуть продати в Україні. У такій ситуації уряд не зможе їх змусити продавати газ за неринковою ціною.
Також, додав Павлюк, не вирішене питання компенсації ТКЕ різниці в тарифах, що виникла через подорожчання газу.
"Усі ТКЕ були планово збиткові і ці збитки не були компенсовані. Їм не повернули борг за попередні роки, у бюджеті нема на це грошей, але вже треба ухвалювати закон про новий держбюджет.
"Нафтогаз" вимагає, щоб цього року тариф для ТКЕ був не меншим, ніж для населення, але вимагає авансів, тоді як самі ТКЕ в боргах, бо їм не компенсували гроші за попередні сезони.
Також є штрафи за невибірку газу. ТКЕ не є метеоцентрами, вони не можуть прогнозувати, скільки газу відберуть, а за невідбір є штрафні санкції", – заявив Павлюк.
Критичною є також ситуація з бюджетними установами, які не встигли підготувалися до зростання цін. За словами Павлюка, заявлена ціна на газ для бюджетної сфери в розмірі близько 17 тис грн за тис куб м лякає міських голів.
"Це ставить їх в глухий кут з великими очима від жаху, таких грошей вони в бюджет не закладали. Питання про те, звідки брати кошти на опалення дитсадків і шкіл, залишається.
Мій прогноз – ми знову будемо закривати ці заклади на карантин і сидіти вдома. Карантин стане певним заходом енергоефективності та енергозбереження", – каже Павлюк.
Тест на енергозалежність
За словами експертів, єдиний вихід із ситуації – терміновий запуск державних енергоефективних та енергоощадних програм, які мають суттєво скоротити споживання газу та пришвидшити перехід на його більш дешевші замінники.
Політика міських голів щодо тарифів та енергоефективності абсолютно різна, у країні нема чіткої системи щодо цього питання.
Керівники одних міст чекають державної допомоги, керівники інших – усуваються від цієї проблеми, воліючи "порізати" централізовану систему постачання на металобрухт і замінити її індивідуальними тепловими пунктами.
Частина міських голів не чекає манни небесної: бере кредити в банках і проводить теплоізоляцію труб.
Щоб навести лад у цій сфері, уряд має підштовхнути місцеву владу до прискореного впровадження програм з енергоефективності. Але для цього треба поновити і розширити енергоощадні програми, спростити умови участі в них.
Якщо ці програми запрацюють, то комунальна сфера України зможе швидко адаптуватися до будь-яких біржових викликів, а тема готовності до опалювального сезону перестане бути такою гострою, якою вона є наразі.