Угоди про розподіл продукції: що стримує старт нафтогазових проєктів в Україні?
8 липня в Києві відбувся круглий стіл "Угоди про розподіл продукції – шлях до інвестицій та енергонезалежності України".
Дискусія була організована агентством OilРoint спільно з Федерацією роботодавців нафтогазової галузі, "Українською правдою" за участю Асоціації газодобувних компаній України в рамках проєкту "GasPoint – про енергетичні виклики для України".
Про які проблеми та виклики для галузі говорили експерти та учасники ринку, читайте в матеріалі "Економічної правди".
Представники нафтогазовидобувної галузі, чиновники та депутати підкреслюють важливість якнайшвидшого внесення змін до законодавства, без яких успішна реалізація проєктів УРП залишається під питанням.
Йдеться про вдосконалення звітності та адміністрування проєктів УРП, модернізацію закону "Про угоди про розподіл продукції", а також податкового, банківського та валютного законодавства.
Загроза запуску "Північного потоку-2", шантаж з боку Росії, валютні витрати на закупівлю імпортного газу – усе це змушує Україну активізувати роботу з якомога швидшого освоєння вітчизняних родовищ та збільшення видобутку власного газу.
"За останні п'ять років Україна імпортувала енергоносіїв на понад 35 млрд дол. Саме тому в урядовій Національній економічній стратегії до 2030 року передбачена необхідність відмови від імпорту вуглеводнів та повне самозабезпечення власним газом", – зазначив виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Артем Петренко.
Чому потрібні УРП
Утім, реалізувати це без залучення українського та міжнародного приватного капіталу неможливо через високі ризики і необхідність колосальних інвестицій у розвідку та видобуток.
Саме тому для України вкрай важливою є успішна реалізація угод про розподіл продукції – освоєння масштабних нафтогазових проєктів на суходолі.
У багатьох країнах світу такі угоди суттєво допомогли наростити видобуток та зменшити залежність від імпорту енергоносіїв.
Зокрема, у Єгипті завдяки УРП вдалося відкрити газове родовище "Зохр" – найбільше в Середземному морі. Видобуток з нього забезпечує половину видобутого газу в країні. Україна може повторити успіх інших країн.
У 2018 році почалася низка конкурсів на умовах УРП. До фінішу дійшли п'ять компаній-переможців: видобувний актив групи "Нафтогаз", "ДТЕК нафтогаз", Geo Alliance Group, "Західнадрасервіс" та американська компанія Aspect Energy.
З ними наприкінці 2020 року – на початку 2021 року держава підписала угоди з гарантованими інвестиціями в розмірі 400 млн дол упродовж наступних п'яти років.
У 2020 році відбулися три конкурси на укладення угод про розподіл продукції, у яких перемогли міжнародні інвестори з Центральної Європи та Великої Британії. З ними ведуться перемовини, угоди мають бути підписані до кінця 2021 року.
Голова Державної служби геології та надр Роман Опімах повідомив, що служба визначена державним уповноваженим органом з реалізації УРП. Усі інвестори будуть погоджувати з нею свої виробничі процеси та звітувати про роботу.
За його словами, шість спецдозволів на нафтогазові ділянки з восьми угод уже оформлені, на одній ділянці почалася підготовка до розвідки та буріння свердловин. Інші компанії проводять аудит ділянок, замовляють геологічну інформацію та інтерпретують сейсмічні дослідження.
Опімах також зазначив, що Держгеонадра за запитами інвесторів надають інформацією щодо парків, заповідних зон, статусу земель, які перебувають у координатах отриманих ними спецдозволів.
"Ми беремо на себе роль "єдиного вікна" для інвесторів.
У нас запущений сайт nadra.gov.ua, на якому кожен інвестор може знайти інформацію про газопроводи, зони, де розташовані національні парки та інші об'єкти, щодо яких діють екологічні обмеження.
Підписаний меморандум про співпрацю з Держгеокадастром.
Очікуємо, що на цій мапі з'явиться актуальна інформація щодо власників земельних ділянок. Це суттєво спростить і прискорить процес спілкування інвесторів з державою", – заявив Опімах.
Примхливе законодавство
За словами Артема Петренка, підписання УРП – це лише перший крок на довгому шляху. Щоб компанії могли приступити до розвідки та розробки ділянок, потрібно врегулювати низку законодавчих прогалин. Без цього інвестори не можуть повноцінно проводити роботи на площах.
"Надзвичайно важливо оперативно внести зміни в профільне законодавство та розробити нові документи задля старту проєктів УРП, адже Україна має бути зацікавлена в якнайшвидшій розробці нафтогазових ділянок", – наголосив виконавчий директор асоціації.
Народний депутат Андрій Жупанин повідомив, що недавно в Кабміні та Верховній Раді були ініціативи щодо зміни правил гри, які могли негативно позначитися на підписаних угодах.
Зокрема, висувалися пропозиції передати повноваження державного уповноваженого органу, що мав стежити за виконанням угод УРП, Міністерству стратегічних галузей промисловості та перепрофілювати Міжвідомчу комісію.
За його словами, будь-яка зміна правил гри після підписання угод може призвести до їх розірвання.
"З огляду на ці або інші аргументи уряд відмовився від перепрофілювання Міжвідомчої комісії.
Сподіваюся, що ми продовжимо роботу в тому ж складі та ефективно працюватимемо з трьома угодами, як це було з підписаними наприкінці минулого року", – сказав Жупанин.
Депутат додав, що на розгляді Верховної Ради перебувають два законопроєкти.
Законопроєкт 3791 передбачає скасування податкових розбіжностей. Вони заважають працювати компаніям, які зареєстровані за кордоном та є частиною холдингів, що отримали право на розробку цих родовищ. На жаль, цей документ ніяк не рухається.
Законопроєкт 4344, який розроблявся спільно з Асоціацією газовидобувних компаній України, удосконалює процедуру проведення конкурсів УРП і виконання цих угод відповідно до сучасних умов. Зокрема, мова йде про онлайн-трансляцію засідань Міжвідомчої комісії та оприлюднення результатів на офіційних сайтах.
Ризики для інвесторів
Державна компанія "Укргазвидобування" в межах УРП отримала чотири ділянки з прогнозним ресурсом 50 млрд куб м газу.
Як зазначив начальник департаменту геології АТ "Укргазвидобування" Олег Гоцинець, перший газ з однієї з цих ділянок компанія зможе отримати у першому кварталі 2022 року.
Проте для якнайшвидшого початку робіт держава за підтримки інвесторів має врегулювати наявні регуляторні питання. Зокрема, регламент щодо реалізації інвесторами частки видобутого газу, що належить державі.
"Держава, отримуючи частку своєї продукції, не зможе її реалізовувати за своїми цінами, бо немає регламенту, за яким механізмом і за якою ціною продавати цей газ.
Тобто компанія буде змушена цей газ просто зберігати, потім передавати державі і разом з нею ухвалювати рішення щодо його продажу", – зазначив Гоцинець.
Також неврегульовані питання обліку державних активів. За словами Гоцинця, державі треба вирішити, як обліковувати і списувати матеріальні активи, що будуть зношуватися (бурильне обладнання, насоси, устаткування).
Виконавча директорка "ДТЕК нафтогазу" Наталія Гребенюк каже, що Держгеонадра, яка контролюватиме роботу з виконання УРП, має бути наділена достатніми повноваженнями.
"На першому етапі геологорозвідки ми плануємо інвестувати понад 1,2 млрд грн. Як інвестор ми дуже зацікавлені в ефективності цього проєкту, де бенефіти отримають і інвестори, і держава.
Однак ефективна реалізація УРП і зростання інвестиційної привабливості України – не єдині бенефіти. Нафтогазова галузь дуже технологічна.
Реалізуючи угоди, інвестори будуть привозити нові технології, які можуть дати поштовх інноваційному розвитку не лише галузі, а й країни загалом", – зазначила Гребенюк.
Представник інвестора "Гео альянс партнерство" Михайло Білостоцький зазначив, що інвестори готові до конструктивних перемовин з державою. Мета – усунути перешкоди, які можуть вплинути на виконання угод про розподіл продукції.
"Ми успішно працюємо з НАК "Надра України" та "Укргеофізикою" щодо отримання геологічної інформації, вивчаємо територію, обираємо об'єкти для виконання програми робіт, виконуємо інші формальні процедури за угодою.
Хочемо звернути увагу на певні ризики, пов'язані з недостатнім нормативним врегулюванням деяких питань діяльності УРП.
Наприклад, треба розробити та детально прописати регламенти розподілу продукції та передавання майна. Відчуваємо, що в цьому напрямку немає значного прогресу.
Ми готові сісти за стіл переговорів з державними органами задля вирішення нагальних питань, які виникають у процесі виконання угоди", – зазначив Білостоцький.
Держава та УРП
Для України угоди важливі не лише з точки зору надходження газу, а й щодо отримання нової геологічної інформації.
Річ у тім, що вісім ділянок розташовані в "грінфілдах", тобто в зонах без підтвердження інформації щодо наявності там корисних копалин, зазначив в. о. генерального директора директорату нафтогазового комплексу та розвитку ринків нафти, природного газу та нафтопродуктів Міністерства енергетики Микола Колісник.
Микола Колісник, в. о. генерального директора директорату нафтогазового комплексу та розвитку ринків нафти, природного газу та нафтопродуктів Міністерства енергетики
"Звіти 70-х чи 80-х років навряд чи будуть слугувати інвесторам вагомим підґрунтям.
З огляду на те, що угоди підписані на 50 років, і результат буде не раніше ніж через п'ять років, це досить довгострокова співпраця.
Вона може бути ефективною і дати результат як державі – у прирості збільшення видобутку вуглеводнів, так і компаніям", – підкреслив Колісник.
Представник міністерства зазначив, що на рівні закону потрібно закріпити механізм проведення конкурсів і в цій частині законопроєкт 4344 досить ґрунтовний. Тоді інструмент УРП буде зрозумілим і зніме багато ризиків для іноземних інвесторів.
За словами Колісника, на стадії переговорів перебувають ще три угоди про розподіл продукції.
Оскільки необхідних законодавчих механізмів ще немає, то в основу переговорів щодо цих ділянок лягає досвід, отриманий під час підписання попередніх восьми договорів. Він наголосив, що ці три УРП мають бути підписані до листопада.
