Боргова криза — пробити дно або відштовхнутися від нього
Наразі обсяг таких неплатежів на енергетичних ринках України складає майже 150 млрд грн. З них 78% (114 млрд грн) це неврегульовані платежі за газ, а решта 22% (31 млрд грн) — за електроенергію. Ця боргова "навіса" стримує розвиток новоствореного енергетичного ринку України.
Тому майбутнє ринку електроенергії та природного газу багато в чому буде залежати від вирішення питання боргів.
Борги: напруга і тиск
Борги за енергоносії та послуги з їх доставки вже перевищують річний грошовий обсяг енергетичних ринків. Слід уточнити, що майже вся заборгованість пов'язана з дією положень ПСО — як на оптовому ринку електричної енергії, так і на газовому. Так ось, річний грошовий еквівалент ПСО сегмента на ринку електроенергії складає 36 млрд грн, а по газу — 72 млрд грн (у діючих цінах).
Такий значний дисбаланс створює критичне напруження не тільки в енергетиці, а й небезпеку для макроекономічної стабільності країни.
По-перше, величезний обсяг неплатежів по всьому ланцюжку від виробництва електроенергії та видобутку газу до кінцевих споживачів створив дефіцит коштів у всіх учасників ринку — в енерготранспортних підприємств (оператори розподілу), в операторів ринків ("Енергоринок" і Оператор ГТС) і виробників електроенергії та видобувників газу. Прямий результат — проблеми з генерацією електроенергії та зниження видобутку газу.
По-друге, залучення інвестицій на ринки з таким величезним борговим "навісом" виключено. Це означає, що не буде ніяких рішень системних проблем, які наростають у всіх сегментах — і в генерації електроенергії і у видобутку газу, і в транспортуванні і розподілі електроенергії та газу (докладніше про проблеми — див. тут і тут).
По-третє, перевантажені боргами енергетичні та газові компанії не зможуть залучити кредитне фінансування в разі, якщо вже в наступному опалювальному періоді подорожчають енергоресурси. У всякому разі, вже в серпні й вересні почалося підвищення цін на газ. Тому зростає ризик перебоїв з поставками енергоносіїв саме в зимовий період.
По-четверте, значні борги в умовах залежності енергоринків від імпорту вугілля і газу провокують ослаблення курсу гривні.
Ресурсне наповнення газового ринку України на 40-45% залежить від імпортного газу. У 2019 році при загальному споживанні 29,8 млрд куб.м газу, імпорт склав 14,2 млрд куб.м. Для його придбання було витрачено $2,3 млрд. За даними ДФС, у 2019 році ще близько $2,5 млрд заплатили для закупівлі імпортного кам'яного вугілля для теплоелектростанцій.
По-п'яте, накопичення боргів підвищує ризик банкрутств підприємств як на енергоринках, так і в комунальній сфері (ТКЕ). За оцінкою Федерації роботодавців, боргова криза на ринку газу вдарить по державним, комунальним і приватним підприємствам, де зараз працює близько 100 тис фахівців — і це призведе до втрати значної частини робочих місць.
В електроенергетиці борги на 31 млрд грн пов'язані з компаніями "Енергоатом", "Енергоринок" та "Регіональні електричні мережі", загальна чисельність зайнятих в яких близько 50 тис фахівців.
По-шосте, все перераховане вище безумовно загрожує загальному стану економіки країни. На думку аналітиків Центру економічного оновлення, масштаб проблеми такий, що бездіяльність з її вирішенням відіб'ється на динаміці ВВП України.
Рішення з електроприводом — зняти напругу
В таких умовах досить швидко (при погодженні з боку Верховної Ради) Кабінет міністрів підтримав, і став локомотивом просування законопроєкту про списання боргів на ринку електроенергії, ініційований групою народних депутатів на чолі з Андрієм Герусом. У документі були запропоновані наступні механізми погашення боргів на суму 31 млрд грн:
- взаємозаліки;
- списання заборгованості;
- відступлення права вимоги.
В результаті в липні 2020 року був прийнятий закон про списання боргів в електроенергетиці на 31 млрд грн. Джерело погашення боргів — держбюджет, за схемою випуску ОВДП.
Що ж стосується заборгованості на газовому ринку, обсяг якої у 2,5 раза більше і потенційні ризики якої значніше, то тут ситуація залишається в замороженому стані. Хоча з наближенням опалювального періоду і зростання попиту на газ ризики, пов'язані з "козирком" боргів, ростуть.
Минуле літо показало марність спроб вирішити боргову кризу на ринку газу за рахунок введення арешту рахунків боржників — підприємств ТКЕ та інших "косметичних" заходів.
Ось статистика, як змінювалася сума боргів за газ в червні-серпні. У цей період у всіх підприємств ТКЕ мізерне споживання газу, втім, як і збутових газових компаній — тобто НЕ передумов для збільшення боргів, водночас клієнти зазвичай потроху погашають свої неплатежі.
Отже, за минуле літо загальна сума заборгованості скоротилася на ... 1,7%. Тому потрібно шукати системне рішення для усунення боргової проблеми на ринку газу. Тим більше, що приклад одного з таких рішень вже є у електроенергетиків.
Звідки борги: причини
Колосальна заборгованість на ринку газу складається з чотирьох основних масивів.
По-перше, це борги, пов'язані зі споживанням газу і розрахунками за нього підприємствами ТКЕ. Тут накопичені неплатежі становлять майже 45 млрд грн.
Основний ланцюжок виникнення неплатежів наступний: тариф на тепло (і на гарячу воду, де вона ще є) для підприємств ТКЕ встановлюють нижче собівартості, з зобов'язанням компенсувати різницю або з держбюджету, або з місцевих бюджетів. Тому тарифної виручки тепловикам не вистачає для розрахунків за газ, використаний для виробництва тепла.
Тим більше що вчасно тепло оплачують лише близько половини споживачів. Далі — бюджети затримують виплату обіцяної компенсації. Станом на початок 2020 року сума затриманої тільки держбюджетом компенсації по різниці в тарифах для ТКЕ склала 20 млрд грн.
Крім того, в заявленій НАК сумі боргів ТКЕ за газ близько 10 млрд грн — це штрафні санкції та пені, які "тепловики" оскаржують в судах.
Другий масив боргів на газовому ринку утворився через несплату побутовими споживачами частини спожитого ними газу в період з 2015 року.
Така несплата була спровокована законодавчим і нормативним непорозумінням, коли Кабмін і держрегулятор занижували норми споживання газу для споживачів без лічильників, а також вибірково забороняли використання приведення газу до стандартних умов. Наприклад, діючі норми для споживачів без лічильників у 2,5 раза менше реального споживання газу.
В результаті таких регуляторних дій (часто пов'язаних з політичними іграми), за останні п'ять років було використано, але не оплачено газу на суму до 25 млрд грн.
Нарешті, третя група боргів пов'язана з тим, що протягом п'яти років для операторів газорозподільних мереж (ГРМ) регулятор утримував тарифи на рівні у 2 рази нижче собівартості послуг з розподілу газу. Наприклад, в тарифі 2017-2018 років ціна газу для технологічних потреб облгазів була затверджена на рівні 5,8 грн за куб. м, в той час, як його ціна становила 12-13 грн за куб. м
В результаті збитки цих компаній за останні роки досягли 23 млрд грн.
Наслідок збиткових тарифів — відсутність грошей та неповна оплата за газ для технологічних потреб. Через це в операторів ГРМ виник борг за такий газ перед "Укртрансгазом" на суму понад 21 млрд грн.
Є ще окремий четвертий борговий пласт пов'язаний з ситуацією навколо поставок газу в рамках ПСО для ТКЕ.
Група Нафтогаз застосувала до цих обсягів не ціну, що встановив Кабмін, а спеціальну, яка була 2,5 вище. Простіше кажучи: через борги тепловиків НАК відмовлявся постачати їм газ (не оформляв номінацію), в той час, як ТКЕ відбирали газ для виробництва тепла. Такий відбір оператор ГТС (на той час "Укртрансгаз") враховував у себе як небаланси облгазів із застосуванням штрафних коефіцієнтів.
На цій підставі дочірня компанія НАК — "Укртрансгаз" — оцінює ці поставки в 23 млрд грн, і намагається стягнути цю суму з операторів ГРМ.
Судові рішення за цими боргами не на користь УТГ. Тож, ними можна нехтувати при врегулювання боргової кризи на ринку газу
Як зняти тиск — вирішення проблеми газових боргів
Для усунення боргової кризи необхідно: а) розчистити існуючу заборгованість; б) прибрати системні передумови для накопичення боргів надалі.
Що стосується першого масиву заборгованості — борги ТКЕ через відсутність бюджетної компенсації (20 млрд грн) — то в цьому напрямку найбільш технологічним рішенням є проведення взаємозаліку по ланцюжку неплатежів "держбюджет — ТКЕ — НАК" Нафтогаз України".
Що стосується штрафних санкцій і пені (10 млрд грн), то тут можливо врегулювання за рахунок мирових угод, коли відповідач сплачує тільки їх частину (5, 10 або 20% від заявлених йому штрафів). "Судова практика в газових суперечках показує, що при стягненні штрафних санкцій і пені суди майже автоматично знижують їх на 70%", — говорить у цьому зв'язку юрист НАК "Нафтогазу України" Тетяна Федорова (до нинішнього року очолювала юридичну службу "Укртрансгазу").
Що стосується другого і третього типу боргів, які стали наслідком помилкових регуляторних рішень державних органів — чи то в силу політичного тиску, чи то некомпетентності — то спроби погасити їх за рахунок включення в тарифи або в ціну газу у вигляді цільової надбавки безперспективні.
В такому випадку збиток від помилкових рішень держорганів буде погашений за рахунок звичайних споживачів. Це стане порушенням принципу справедливості і призведе до падіння платіжної дисципліни — тобто до наступного витка неплатежів. Соціологічне дослідження, проведене Центром Разумкова в серпні показало, що 90% споживачів категорично проти підвищення тарифів на комунальні послуги. Очевидно, що включення в них "боргової" надбавки — це провальна і погана ідея. Тому тут також необхідно шукати нові можливості для взаємозаліків або списання боргів.
Наприклад, один з авторів законопроєкту 3800-1 про фінансове оздоровлення комунальних та газових підприємств народний депутат Олексій Кучеренко пропонує забезпечити списання "регуляторних" боргів за газ "Пільги" НАК "Нафтогаз України". На його думку, ця компанія єдина на газовому ринку залишалася в плюсах — причому цей "бенефіт" відбувся багато в чому завдяки зростанню боргової бульбашки.
"Нафтогаз" занижував свій прибуток включаючи в резерв сумнівних боргів практично всю суму поточної дебіторської заборгованості. Таким чином сумарний розмір резерву на знецінення торгової дебіторської заборгованості групи Нафтогаз станом на 31 березня 2020 року досяг рівня понад 93 млрд грн. Це і має стати ресурсом для фінансового оздоровлення газового і комунального ринків", — сказав Олексій Кучеренко.
Зі свого боку, експерти Центру економічного оновлення пропонують використовувати схеми обміну активами в рахунок погашення боргів. Наприклад, Нафтогазу передають активи державних підприємств-боржників з ТКЕ. Всі ці варіанти не вимагають додаткових витрат з держбюджету. Хоча, якщо повторити схему списання боргів у "електриків", то держава також може провести на суму списаної заборгованості докапіталізацію НАК "Нафтогаз України" за рахунок випуску ОВДП.
Набагато простіше з усуненням передумов для появи системних газових боргів в майбутньому. Простіше, тому що тут тільки одне рішення — необхідно встановити економічно виправдані (такі, що не завдають збитків підприємствам) тарифи. Це стосується як підприємств ТКЕ, так і операторів розподілу.
Про те, які сучасні тарифні моделі існують, і які з них можуть бути оптимальними для українських енергетичних ринків — читайте в наступному, фінальному матеріалі проєкту ГАЗPRO.